
- •2.Виникнення і розвиток держави в Єгипті
- •3.Суспільний устрій і його еволюція в Єгипті
- •6. Утворення Вавилонської держави
- •7. Суспільний устрій у Стародавньому Вавилоні
- •8. Державний лад, суд, військо у Вавилоні
- •9.Закони царя Хаммурапі
- •11.Виниктення і розвиток держави в Стародавній Індії
- •12.Особливості суспільного ладу Стародавньої Індії.
- •13.Державний устрій Стародавньої Індії,суд,збройні сили.
- •14.Закони Ману.
- •15.Державний лад у суспільний устрій держави Шань(Їнь)у Стародавньому Китаї..
- •16. Державний лад у суспільний устрій держави Чжоу у Стародавньому Китаї.
- •17. .Виникнення і розвиток держави Цінь і Хань у Стародавньому Китаї
- •18.Основні риси права Стародавнього Китаю.
- •23. Виникнення держави у Спарті
- •28/Домінат. Суспільний лад та державний устрій. Реформи Діоклетіана
- •35/Особливості виникнення держави у франків
- •45.Велика Хартія вольностей 1215р.
- •44.Утворення станово-представницької монархії в Англії в 13-14 ст.
- •46.Виникнення і особливості англійського абсолютизму 15ст.
- •47.Характерні особливості джерел англійського феодального права.
- •48.Утворення і розвиток феодальної держави в Німеччині в 10-12ст.
- •49.Виникнення та особливості станово-представницької монархії в Німеччині в 13-14ст.
- •50.Становлення князівського абсолютизму в Німеччині.
- •51.Особливості феодального права в Німеччині.
- •53. Суспільний лад Арабського Халіфату
- •54. Джерела права халіфату
- •62)Державний устрій сша згідно з конституцією 1787р.
- •64)Буржуазна революція у Франції 1789-1794рр.Проголошення республіки
- •71. Революція 1848 року і її вплив на розвиток німецьких держав.
- •77. Партійна система і її вплив на формування державних органів.
- •85. Державний лад та політичний режим фрн
- •86. Проголошення ндр.
- •91. Державний устрій та політичний режим п’ятої республіки.
- •92. Основні джерела та риси права Франції .
- •98. Основні джерела та риси права.
- •97. Державному устрої в першій половині хХст.
11.Виниктення і розвиток держави в Стародавній Індії
Індія була заселена ще з стародавніх часів. Першими жителями Стародавньої Індії були дравиди. Мохеджо-Даро і Хараппа – два найбільших міста стародавньої цивілізації – були столицями політичних об’єднань. Прихід індоарійських племен у середині ІІ ти-сячоліття до н.е. завершив занепад головних харапських центрів. З середини ІІ тис. до н.е. і до першої половини І тис. до н.е. в Стародавній Індії формуються класове суспільство і дер-жава. З посиленням суспільної нерівності військовий вождь племені (раджа), що раніше вибирався зборами і міг зміщати-ся ними, стає все більш незалежним, підкоряючи собі органи племінного управління. За посаду раджі йде боротьба між представниками найбільш знатних родів племені. З часом ця посада стає спадковою.Органи племінної адміністрації поступово перетворю-ються в державні органи. Виші посади в державній адміністрації займають представники рабовласницької знаті. Племінна дружина поступово перетворювалась у постійне військо. Населення обкладається податками, які стають обов’язковими і збираються спеціальними чиновниками. Найбільшою і найсильнішою державою того часу була Магадха. Найбільшої могутності вона досягла в ІV – ІІІ ст. до н.е. при династії Маур’їв об’єднала під своєю владою майже всю територію Індостану.У 327 р. до н.е. війська Олександра Македонського за-воювали значну частину території Індії. Визвольна боротьба, що незабаром розпочалася, завершилась утворенням у Північній Індії великої держави на чолі з Чандрагуптою. Найбільшого розквіту індійська держава досягла у роки правління сина Біндусара Ашоки (272 – 232 рр. до н.е.). Було об’єднано в єдину державу майже всі землі Індії. Після смерті Ашоки почався занепад його імперії, яка з часом розпалася на самостійні держави. Незабаром після розпаду імперії на Індію насунулися хвилі загарбників.Однак правління окупантів не зачепило основи індійсь-кого суспільства. Індія і під владою цих правителів продов-жувала залишатися сукупністю сільських общин або республік, що управлялися самостійно і були підпорядковані центральній владі. Основна маса загарбників з часом асимі-лювалася, прийняла релігію, традиції і спосіб життя корінних жителів.
12.Особливості суспільного ладу Стародавньої Індії.
Ста-новище людини в суспільстві визначалося її майновим станом.Основу соціальної структури Стародавньої Індії становила община. До неї входили касти, що об’єднували представників однієї професії, і кули – сімейні общини родичів. На чолі цих груп стояв виборний староста. Специфіка суспільного ладу Стародавньої Індії полягала в розподілі людей за варнами – замкненими групами. Професія, посада, величина одержаної спадщини, процент за договором про позичку і навіть міра покарання індуса визначалася належністю до варни. Від цього залежало навіть ім’я, яке йому давали з народженням, одяг, який він мав носити, порядок вживання їжі. Перехід з однієї варни до іншої в принципі був неможливим. До вищих варнів належали “двічі народжені”– брахмани, кшатрії, вайшьї. Вони могли вивчати тексти релігійних творів, знати їх розпорядження і ритуали. Пізніше з’явилась пригнічена варна – шудри, “раз народжені”. Перша варна – найпривілейованіша – брахмани. Вони ніби виникли з Брахми. Брахмани звільнялися від повинностей, навіть цар не міг розпоряджатися їхньою власністю. Брахман, як і інші “двічі народжені”, досягнувши 8 років, проходив обряд посвячення в “двічі народжені”. Друга варна – кшатрії, “створені з рук бога”. Вони становили основну частину верхівки чиновників: пра-вителів, воєначальників, раджів. В їх руках була реальна влада – військова і матеріальна могутність. Майже всі царі були вихі-дцями із кшатріїв. Релігія зобов’язувала до співробітництва брахманів і кшатріїв. Третя варна – вайшьї, “створені із стегон бога”, – займалися землеробством, скотарством, ремеслом, торгівлею, але користувалися покровительством правителів. З представників цієї варни формувалось ополчення, вони сплачували основну масу податків. Тільки окремі вайшьї були багаті, посідали високе становище в суспільстві. Четверта варна – шудри, “створені із ступнів бога”. Вони не проходили обряду посвячення. Їхнім головним обов’язком було служіння “двічі народженим”. Шудра повинен був харчуватися зі столу господаря, носити його недоношений одяг. Він не міг вивчати веди. Брахман за вбивство шудри ніс таке ж покарання, як за вбивство кота або собаки. Шудри станови-ли основну масу найманих людей, слуг, ремісників. Були “чисті” і “нечисті ” касти.