
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
Морфологія. Сизуватий від воскового нальоту однорічник заввишки 50-200 см. Коренева система мичкувата. Надземні пагони численні – стебла галузяться лише при їхній основі, у вузлах кущіння, вони з порожнистими довгими меживузлями, які чергуються з короткими, заповненими тканиною ділянками – вузлами. У вузлі прикріплюється листок, який охоплює стебло трубчастозгорнутою незрослою піхвою. У місці переходу піхви в листкову пластинку знаходиться маленьке плівчасте утворення – язичок. Листкова пластинка жита лінійна з паралельними жилками, листорозміщення дворядне. Суцвіття – складний колос. Колоски сидячі, сплюснуті, в обрисі яйцеподібні, розташовані у два ряди. У кожної з двох квіток колоска є дві луски. Нижньоквіткова луска – щільна, шкіряста, зелена, має тонкий, шипуватий виріст – остюк. З боку середньої лінії суцвіття знаходиться верхньоквіткова луска – тонка, плівчаста, тупа. При основі маточки лежать дві тоненькі плівочки – лодикули, які складають наступне коло у квітці. У третьому колі розташовані три тичинки з великими пиляками. Маточка дуже малих розмірів і займає центр квітки. Плід у жита – зернівка. Вона гола, видовжена, жовтувата або зеленувата, при дозріванні випадає з квіткових лусок. Цвіте жито в червні-липні.
Формула квітки. * P2 A3 G(2).
Екологія і поширення. Жито вирощується як одно- або дворічна (озима) культура.
Сировина. Зернівки.
Дія. Послаблююча.
Застосування. Відвар з висівок приймають при проносах, а також при застарілому кашлі. Житній хліб корисний тим, хто страждає на постійні і тривалі закрепи. Житній хліб, розмочений у гарячому молоці, прикладають до наривів для їхнього пом'якшування. Тепле житнє тісто використовують у вигляді припарок для пом'якшення і розсмоктування твердих болючих пухлин.
Кукурудза звичайна (Zea mays)
Морфологія. Однорічна культурна рослина заввишки до 3 м. Стебла прямостоячі, вузловаті, із серцевиною, в нижній частині здерев’яніле, з надземними додатковими коренями. Листки чергові, широкі, лінійно-ланцетні (їхня кількість на стеблі може досягати до 40); з короткою, широкою, відкритою, розщепленою піхвою; язичок близько 5 мм, війчастий, прозорий. Квітки роздільностатеві, рослина дводомна. Чоловічі двоквіткові колоски зібрані в суцвіття волоть, мають широкі, загострені, пухнасті колоскові луски, знаходяться на верхівці рослини. Жіночі одноквіткові колоски містяться біля основи листків, у початках, з яких звисають довгі зелені або вишнево-коричневі ниткоподібні стовпчики з приймочками. Колоскові луски м’ясисто-хрящуваті, квітки голі, з дуже маленькими, плівчастими лусками. Жіночі суцвіття вкриті обгортками блідо-зелених піхвових листків. Плоди – зернівки, зубоподібно-клиноподібної форми, зібрані в початок. Цвіте рослина в червні-серпні.
Екологія і поширення. Кукурудза відома лише в культурі. Походить з Центральної і Південної Америки. В Європу була завезена в XV ст. із Мексики. По всій території України вирощують як одну з найважливіших зернових і силосних культур.
Сировина. Кукурудзяні приймочки.
Дія. Кукурудзяні приймочки володіють сечогінною, кровоспинною, жовчогінною і протизапальною дією; вони зменшують вміст білірубіну і прискорюють зсідання крові. Кровоспинна дія кукурудзи грунтується на її здатності прискорювати процес зсідання крові за рахунок впливу на синтез протромбіну в печінці і збільшення кількості тромбоцитів. Кукурудзяна олія, добута із зародків насіння, володіє властивістю регулювати рівень холестерину у крові і перешкоджає його відкладанню на стінках судин, зменшує схильність до тромбоутворення, а також володіє жовчогінною дією.
Застосування. Як жовчогінний засіб препарати з приймочок кукурудзи показані при жовчнокам'яній хворобі, гепатитах, холециститах і холангітах, як кровоспинний засіб – при геморагічних діатезах і маткових кровотечах різного походження. Крім того, препарати з приймочок кукурудзи дають добрі результати при лікуванні циститів, нирковокам'яної хвороби, набряків, пов'язаних з порушенням серцевої діяльності, та ожиріння. Кукурудзяні приймочки входять до складу жовчогінних чаїв і сечогінних чаїв. Кукурудзяну олію використовують для профілактики й лікування атеросклерозу та при гіпертонії. Відварена в початках і здобрена вершковим маслом кукурудза корисна при запорах, хворобах печінки, подагрі, нефриті та при захворюваннях серцево-судинної системи. Спиртовий екстракт кукурудзяних приймочок приймають як заспокійливе. Маззю, виготовленою із зернівок, змащують уражені ділянки шкіри при екземі і висипах.