Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)

Морфологія. Сизуватий від воскового нальоту одно­річ­ник зав­вишки 50-200 см. Коренева система мичкувата. Надземні паго­ни численні – стебла галузяться лише при їхній основі, у вузлах кущіння, вони з порожнистими довгими межи­вуз­лями, які чергу­ються з корот­кими, заповненими тканиною ділянками – вуз­лами. У вузлі при­кріп­люється лис­ток, який охоп­лює стебло трубчастозгорнутою незрос­лою піхвою. У місці переходу піхви в листкову пластинку зна­хо­ди­ться ма­лень­ке плівчасте утво­рен­ня – язичок. Листкова пластинка жита лінійна з паралельними жилками, листо­роз­мі­щення дво­рядне. Суцвіття – складний колос. Колос­ки сидячі, сплюснуті, в обрисі яй­це­подібні, розташовані у два ряди. У кожної з двох квіток колоска є дві луски. Нижньоквіткова луска – щільна, шкіряста, зелена, має тонкий, шипу­ватий виріст – ос­тюк. З боку середньої лінії суцвіття зна­ходиться верхньоквіткова луска – тонка, плівчаста, тупа. При основі маточки лежать дві тоненькі плі­вочки – лодикули, які складають наступне коло у квітці. У третьому колі роз­та­шо­­вані три ти­чин­ки з ве­ли­ки­ми пиляками. Ма­точка дуже малих розмірів і займає центр квітки. Плід у жита – зернівка. Вона гола, видовжена, жовтувата або зеле­нувата, при дозріванні випадає з квіткових лусок. Цвіте жито в червні-липні.

Формула квітки. * P₂ A₃ G₍₂₎.

Екологія і поширення. Жито вирощується як одно- або дворічна (озима) ку­ль­ту­ра.

Сировина. Зернівки.

Дія. Послаблююча.

Застосування. Відвар з висівок приймають при про­носах, а також при за­ста­рі­лому кашлі. Житній хліб корисний тим, хто страждає на пос­тій­ні і тривалі закрепи. Житній хліб, розмочений у гарячому молоці, прикла­дають до наривів для їхнього пом'якшу­вання. Тепле житнє тіс­то викорис­то­вують у вигляді припарок для по­­м'як­шення і розсмок­ту­вання твердих болю­чих пухлин.

Кукурудза звичайна (Zea mays)

Морфологія. Однорічна культурна рос­ли­­на зав­вишки до 3 м. Стебла пря­мо­стоя­чі, вузловаті, із серцевиною, в ниж­ній частині здерев’яніле, з надземними додатко­ви­ми коренями. Лист­ки чергові, ши­ро­кі, лінійно-ланцетні (їхня кі­лькість на стеблі може дося­гати до 40); з короткою, ши­рокою, відкритою, розщепленою піхвою; язи­чок близько 5 мм, війчастий, прозорий. Квітки роздільностатеві, рослина дводомна. Чоловічі двоквіткові колоски зібрані в суцвіття волоть, мають широкі, загострені, пух­насті колоскові луски, знахо­дя­ться на вер­хівці рослини. Жіночі одноквіткові ко­лос­­ки містяться біля основи листків, у початках, з яких звисають довгі зелені або вишнево-коричневі ниткоподібні стов­пчики з приймоч­ками. Колоскові луски м’я­сис­то-хрящуваті, квітки голі, з дуже маленькими, плівчастими лус­ка­ми. Жіночі суц­віття вкриті обгортками блідо-зелених піхвових листків. Плоди – зернів­ки, зу­бо­по­дібно-клиноподібної фор­ми, зібрані в початок. Цвіте росли­на в червні-серпні.

Екологія і поширення. Кукурудза відома лише в культурі. Походить з Цен­тра­льної і Південної Америки. В Єв­ро­пу була за­ве­зена в XV ст. із Мексики. По всій те­ри­­то­рії України вирощують як одну з найважливіших зернових і силосних куль­тур.

Сировина. Куку­рудзяні приймочки.

Дія. Куку­рудзяні приймочки воло­діють сечогін­ною, кровоспинною, жовчо­гін­ною і протиза­па­­ль­ною дією; вони змен­шу­ють вміст біліру­біну і приско­рюють зсі­дан­ня крові. Кровоспин­на дія кукурудзи грунтується на її здатності прискорювати процес зсідання крові за рахунок впли­ву на синтез протромбіну в пе­чінці і збі­ль­шен­ня кількості тром­боцитів. Кукуруд­зяна олія, добута із зародків насіння, володіє влас­ти­вістю ре­гу­лювати рі­вень холестерину у крові і пере­шкоджає його від­кла­данню на стінках су­дин, зменшує схильність до тромбо­утво­рен­ня, а також володіє жовчо­гін­ною ді­єю.

Застосування. Як жовчогінний засіб препарати з приймочок кукуруд­зи показані при жовчнокам'яній хворобі, ге­па­титах, холециститах і холангітах, як кровоспинний засіб – при геморагічних діатезах і маткових кровотечах різного по­ходження. Крім того, препарати з приймочок кукурудзи дають добрі резуль­та­ти при лікуванні цис­ти­тів, нирко­во­ка­м'я­ної хворо­би, набряків, пов'язаних з пору­шенням серцевої діяль­нос­ті, та ожиріння. Кукурудзяні приймоч­ки входять до складу жовчогін­них чаїв і се­чогінних чаїв. Куку­рудзяну олію викорис­то­ву­ють для профілактики й лікування ате­ро­­скле­розу та при гіпертонії. Відварена в початках і здобрена вершковим маслом ку­курудза корисна при запорах, хво­ро­бах печінки, подагрі, нефри­ті та при захво­рю­ван­нях серцево-судинної системи. Спир­товий екстракт кукурудзяних прий­мочок прий­мають як заспокійливе. Маз­зю, виготов­леною із зернівок, змащують ура­жені ді­лян­ки шкіри при екзе­мі і висипах.