Часник посівний (Allium sativum)

Морфологія. Багаторічна трав’яниста рослина. Цибулина складається з 7-30 ви­дов­­жено-яйцеподібних білих ци­бу­­линок (зубчиків), уміщених у загальну білу, сіру­ва­ту або рожеву оболонку, кожна цибулинка вкрита сухими лус­ка­ми. Стебло (квіт­ко­ва стрілка) пря­­­мостояче, висотою до 1 м, безлис­те, у верхній частині здебільшого зіг­нуте кільцем. Листки прикореневі, видовжені, вузькі, плоскі, зісподу кілясті, гос­т­рі, з шорсткими краями, ви­ходять з цибулини і об­гор­тають своїми піхвами квіткове стебло приблизно до середини. Квітки дрібні, правильні, двостатеві, зібрані в суц­віт­тя зон­тик. Оц­вітина проста, віночкоподібна, з шести білуватих або зеленувато-білих, іноді червонуватих, ланцетних пелюсток. У суцвітті утворюються маленькі вивод­ко­ві цибулинки, за допомогою яких часник розмножується. Насіння він утворює дуже рідко. Плід – коробочка. Вся рослина має різкий, характерний запах і пекучий смак. Цвіте в липні-серпні.

Формула квітки. * P₃₊₃ A₃₊₃ G₍₃₎.

Екологія і поширення. Батьківщиною часнику є Середня Азія. Його куль­ти­ву­ють в багатьох країнах світу як овочеву культуру.

Сировина. Свіжі цибулини.

Дія. Бак­терицидна, глис­тогінна, сечогінна, протигнильна, стимулю­­юча секрецію шлункового соку і жов­чі; зни­жу­юча артеріальний тиск, сповільнююча ритм серця, розширююча вінцеві і пе­ри­феричні судини, жов­чо­гінна, вітрогінна, репаративна, седативна, підвищує апе­тит.

Застосування. Часник городній сти­мулює виділення шлункового со­ку і жовчі, посилює перистальти­ку кишок, зни­жує анормальну і сприяє розвитку нормальної киш­кової флори, згубно діє на гост­риків, розширює кровоносні суди­ни, знижує кро­в'я­ний тиск, збіль­шує амплітуду і сповільнює ритм серцевих скорочень, підвищує ді­урез, сприяє розрідженню густих мокрот при бронхітах, посилює менструації, під­вищує статеву ак­тивність. Пероральне засто­су­ван­­ня часнику показане при відсут­ності апетиту, порушенні трав­лення, катарі шлунка і кишечника (особливо інфек­цій­ного поход­ження), поносі, підвищеному тиску крові, атеросклерозі, при клі­мак­те­рич­них неврозах, що супро­вод­жу­ю­ться головними болями і безсонням. Крім того, часник вва­жається добрим профілактичним засобом від цинги, гри­пу, дизен­терії і ти­­фу. Як "кровоочисний" засіб його вживають при фурун­кулах і висипках на шкірі. Пози­тивний ефект одержують при лікуванні часником свинцевих от­руєнь. Існують достовірні статис­тичні дані про те, що в країнах, де часник систематично вжи­вають у їжу, відносно низька зах­ворюваність на рак. Препарат алохол, у складі якого є су­хий екстракт часнику, застосовують при хронічному гепатиті, холангі­ті, холециститі і хронічному атонічному запорі. Нас­той­ку час­нику, яка є у продажу в аптеках, приз­на­чають всередину для приг­нічення процесів гниття і бродін­ня в ки­шеч­нику, при атонії ки­шечника і колітах, при гіпертонії і атеросклерозі. При зовнішньому засто­суванні рослини спос­те­рігається, бактерицидний, фунгіцидний, болезаспокійливий, протисверблячий і депігментуючий ефект. Розтерті на кашку цибулини часнику ви­ко­ристову­ють для лікування гнійних ран, мікозів, трихомонадних кольпітів, корос­ти, гніз­до­вої плішивості, се­бореї голови, для стимулювання росту волосся, для інга­ля­цій з ме­тою профілактики грипу та для виганяння гостриків (вводять з водою або молоком в клізмах).