
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Загальна характеристика родини цибулеві
Родина цибулеві (Alliaceae) налічує 32 роди і близько 750 видів, у флорі України – 44 види, два роди. Особливість рослин родини – наявність молочників із молочним соком, розташованих у лусках цибулин і зелених листках, а також часникової та інших близьких до неї летких олій зі своєрідним запахом.
Життєві форми, поширення. Це багаторічні трави, поширені в північній півкулі, головним чином у країнах Середземномор’я, Передній і Середній Азії.
Морфологія вегетативних органів. Рослини цієї родини з підземними органами у вигляді цибулин, бульбоци-булин, іноді кореневищ. Стебло безлисте, часто порожнисте і здуте (квіткова стрілка), закінчується суцвіттям. Листки прикореневі, чергові, прості, порожнисті внаслідок руйнування внутрішньої паренхіми, плоскі, лінійні, довгасті, або частіше еліптичні, без черешків.
Суцвіття. Квітки зібрані у верхівкові, багатоквіткові суцвіття зонтики, які до цвітіння обгорнені плівчастим покривальцем із одного-двох приквітників.
Будова квітки. Квітки маленькі, двостатеві, актиноморфні.
Оцвітина правильна, проста, віночкоподібна, із шести вільних (чи зрослих в основі) пелюсток, розташованих у два кола.
Тичинок шість, вони розташовані по три у двох колах, зростаються з оцвітиною.
Маточка одна, з трьох плодолистків, що зрослися, зав’язь верхня, одно- або тригнізда, стовпчик один, приймочка також одна.
Формула квітки. * P3+3 A3+3 G(3).
Плоди. Плід – трикутна коробочка.
Насіння. Насіння дрібне, з ендоспермом і маленьким зародком.
Господарське значення. Серед цибулевих є багато рослин, які культивуються як овочеві, лікарські, фітонцидні та декоративні рослини (цибуля городня, часник).
Лікарські рослини родини цибулеві
Цибуля ріпчаста, або цибуля городня (Allіum ceрa)
Морфологія. Багаторічна трав’яниста рослина заввишки 30-80 см, в дикому вигляді не зустрічається. Має велику м’ясисту цибулину. Листки прикореневі, циліндричні, здуті, порожнисті, м’ясисті. У рослини викидається тверда стрілка з розташованим зверху білуватим чохлом із одної приквітки, яким прикрите кулясте зонтикоподібне суцвіття. Квітки складаються із вільних шести листочків оцвітини, які лежать у два кола; тичинок шість, їхні нитки при основі зрослися між собою і з листочками оцвітини. Маточка одна, складається із 3-х зрослих плодолистків, зав’язь верхня. Плоди – кулясті коробочки з дрібним чорним насінням.
Формула квітки. * P3+3 A3+3 G(3).
Екологія і поширення. У дикому стані цибуля городня невідома. Її батьківщина – Передня Азія. В усіх країнах світу, а також по всій території України її культивують як овочеву рослину.
Сировина. Свіжі цибулини.
Дія. Протизапальна, протимікробна; стимулюча секреторну і моторну функції шлунка, глистогінна, протисклеротична, гіпоглікемічна і холеретична, збільшує вироблення сперми і збуджує статевий потяг.
Застосування. Цибулю вживають при захворюваннях травного каналу (коліт із запорами, атонія кишок, понос), авітамінозах, для профілактики і лікування атеросклерозу і гіпертонічної хвороби, в разі цукрового діабету, гіпертрофії простати, зниженої статевої потенції, від глистів (виганяє аскариди і гострики). Хорошим засобом від кашлю, бронхіту, коклюшу і атеросклерозу є свіжий сік цибулі, змішаний з медом. Спиртову витяжку з цибулі призначають всередину при атонії кишечника і поносах, для зменшення явищ атеросклерозу. Використовують цибулю і як зовнішній засіб. Кашку із свіжої цибулини використовують від грипу і при трихомонадному кольпіті (вкладають тампончики у ніздрі й піхву); для лікування мікозів, дерматитів від укусів комах, гніздової плішивості і дифузного випадання волосся, для прискорення росту волосся, видалення мозолів і бородавок; у випадку ангін, нагноювальних захворювань бронхів і легень, гострих абсцесів легень (інгаляції). Соком свіжої цибулини лікують висівковидний лишай обличчя, інфекційні грибкові тріщини куточків рота, виводять веснянки. Спечену і доведену до м'якого стану цибулину прикладають до фурункулів.