
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
Зародок насіння в однодольних рослин з однією сім'ядолею. Сім'ядолі зазвичай з двома головними провідними пучками. Головний корінь рано відмирає, замість нього розвиваються додаткові корені і формується мичкувата коренева система. Листки з паралельним жилкуванням, рідше жилкування дугоподібне і ще рідше – пальчасте або перисте. Листки, як правило, прості, не розчленовані на черешок і пластинку, іноді більш чи менш диференційовані, часто з основою у вигляді піхви. Кількість листових слідів зазвичай значна. Судинно-волокнисті пучки замкнуті, тобто не мають камбію і розміщені в стеблі безладно. Стебло і корінь не ростуть у товщину через відсутність камбію, тільки в окремих родів (юки, драцени) спостерігається вторинне потовщення стебла. Квітки здебільшого тричленного типу, п'ятиколові.
Традиційний поділ покритонасінних на однодольні і дводольні налічує майже 300 років і зберігся в навчальній літературі та багатьох системах. У природних системах спочатку розглядали однодольні як простішу групу за тогочасними уявленнями, а потім дводольні. Такий порядок розміщення лишався і в деяких еволюційних, або філогенетичних, системах. У сучасних системах спочатку розглядають дводольні, а потім однодольні, виходячії не з формальних, а з філогенетичних міркувань.
Існують різні погляди щодо походження однодольних. Раніше вважали (Енглер), що обидва класи є паралельними групами розвитку або, принаймні, однодольні є більш давньою, примітивною групою. Нині деякі ботаніки вважають, що однодольні виникли від гіпотетичної вимерлої групи кореневищних трав'янистих магноліопсид. Отже, однодольні розглядаються як монолітна група, що має монофілетичне походження.
Теорія синкотилії, згідно з якою одна сім'ядоля в однодольних виникла внаслідок зростання двох сім'ядолей, була відкинута більшістю ботаніків після того, як були проведені докладніші морфологічні дослідження сім'ядолі на ранніх фазах її розвитку. На думку А.Л.Тахтаджяна, дводольний зародок мав перетворитися на однодольний на ранніх етапах розвитку внаслідок заміни двох бічних точок росту однією верхівкою, тобто внаслідок різкої зміни ембріонального розвитку. Деякі дослідники вважають, що в однодольних взагалі не було другої сім'ядолі
Клас однодольні об'єднує чотири підкласи (алісматиди, триуриди, ліліїди, пальміди), 38 порядків, 104 родини і біля 3 000 родів, до яких входить близько 63 000 видів. В Україні з класу однодольних можна зустріти представників трьох підкласів, 20 порядків, 32 родин, 206 родів, до яких належить 814 видів, тобто лише 1,3% світової флори однодольних.
Загальна характеристика родини конвалієві
Родина конвалієві налічує відносно невелику кількість рослин – 230 видів, які входять до складу 23 родів.
Життєві форми, поширення. Це багаторічні трави або кущики, бувають вічнозелені, поширені переважно в північній півкулі, багато їх у Гімалаях, Східній Азії та Північній Америці.
Морфологія вегетативних органів. Підземними органами є кореневища з додатковими коренями. Листки прості, з дуговим або паралельним жилкуванням, чергові, іноді супротивні і мутовчасті; відходять від кореневища або розташовані на стеблі; часто недорозвинуті у вигляді лусок, у пазухах яких містяться видозмінені пагони (філокладії або кладодії); листки бувають піхвові.
Суцвіття. Квітки поодинокі або в суцвіттях за типом китиці, колоса, рідше зонтика.
Будова квітки. Квітки найчастіше дрібні, двостатеві або одностатеві, актиноморфні. Рослини, що мають роздільностатеві квітки, дводомні або однодомні.
Оцвітина проста, віночкоподібна, шестичленна (рідко чотиричленна), у двох колах, зросла в основі.
Тичинок шість (рідше 3-4), вони розташовані у два кола.
Маточка одна, складається з трьох зрослих плодолистків (рідше з 2-4), зав'язь верхня, рідко напівнижня.
Формула квітки. * P(3+3) A3+3 G(3).
Плоди, насіння. Плід – соковита ягода з невеликою кількістю насіння.
Господарське значення. Серед конвалієвих є харчові, лікарські, отруйні та декоративні рослини (конвалія, купина та ін.).
Класифікація. В Україні родина конвалієві представлена такими родами: конвалія, купина, веснівка, аспідистра.