
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Полин гіркий (Artemisia absinthium)
Морфологія. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1 м, з кореневищем, сріблясто-сірого кольору, опушена Т-подібними простими і залозистими волосками, з різким запахом, гірка на смак. Вона має два типи прямих, слаборебристих, розгалужених у верхній частині стебел: видовжені генеративні стебла, що закінчуються суцвіттям, і вкорочені вегетативні стебла – лише з листками. Листки шовковисто-сірі, чергові, з просвітчастими крапчастими залозками. Прикореневі листки – на довгих черешках, яйцеподібні, двічі- або тричіперисторозсічені, з кінцевими ланцетними частками. У стеблових листків по мірі підняття по стеблу черешки вкорочуються, а розчленування листкової пластинки зменшується. Верхівкові листки сидячі, цільні, ланцетні. Суцвіття – маленькі (2,5-3,5 мм у діаметрі), кулясті, пониклі кошики, зібрані в однобічну волоть. Обгортка черепитчаста, квітколоже вкрите вузькими плівчастими приквітками. Квітки дрібні, жовті, двостатеві, крайові – вузькотрубчасті, серединні – широкотрубчасті. Сім’янки чубчика не мають. Цвіте в липні-серпні.
Екологія і поширення. Полин гіркий поширений майже скрізь у степовій, лісостеповій і лісній зонах Європи (крім північних районів), в Західному Сибіру, Киргизстані й на Тянь-Шані. Рослину також можна зустріти по всій території України на полях і пустирях, біля доріг та поблизу жител.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву (вкриті листками верхівки стебел) і окремо листки.
Дія. Полин гіркий є одним з представників гіркот: він збуджує апетит, рефлекторно стимулює діяльність залоз травного каналу, підвищує секрецію жовчі, панкреатичного й шлункового соку. У помірних дозах полин виявляє заспокійливу дію, а при дії великих доз спостерігається наростання явищ збудження з наступним пригніченням. Крім того, полин має протизапальні, антисептичні, противиразкові й глистогінні властивості. При зовнішньому застосуванні препарати полину діють знеболююче, антисептично, протизапально.
Застосування. Полин гіркий прописують у вигляді густого екстракту, настою або настойки як гіркоту, що поліпшує апетит і збуджує діяльність травних органів, при гастритах як з підвищеною, так і з недостатньою кислотністю, при захворюваннях печінки і жовчного міхура, при всіх явищах фізіологічної слабості – загальному погіршенні живлення, після тривалих виснажливих хвороб, при анемії, скрофульозі й диспепсіях. Полин входить до складу інгредієнтів для виготовлення настойки гіркої, шлункових таблеток, апетитних чаїв та жовчогінних чаїв. Дуже популярне лікування полином гірким у народній медицині. Крім усіх вищезазначених випадків, усередину його дають при гарячці й малярії, туберкульозі й золотусі, при захворюваннях печінки, що супроводяться жовтяницею, хворобах селезінки, запальних процесах у нирках і сечовому міхурі, водянці, геморої й холері (як дезинфікуючий засіб), при безсонні, постійному запамороченні, спазмах у животі й ядусі, при недостатніх і нерегулярних менструаціях та нічних полюціях. Для лікування алкоголізму застосовують настій із суміші трави полину гіркого і чебрецю плазкого. Розведену кип'яченою водою настойку використовують для компресів і примочок при забиттях, саднах, ранах, хворобах очей та при укусах комах. Свіже потовчене листя з успіхом застосовують при крововиливах на тілі внаслідок травм, при вивихах і розтягу сухожилків. Настоєм трави полину, який застосовують у вигляді клізми з додаванням часнику, виганяють гостриків. Полоскання настоєм проводять при неприємному запаху з рота.
Полин звичайний, або чорнобиль (Artemisia vulgaris)
Морфологія. Багаторічна трав'яниста рослина з багатоголовим кореневищем, від якого відходять додаткові циліндричні, бурі корені. Стебел декілька, вони ребристі, прямі або коло основи висхідні, здебільшого волотисторозгалужені, червонуваті, заввишки 150-200 см, опушені у верхній частині. Листки чергові, із загнутими донизу краями, зверху темно-зелені, голі, знизу – сріблясто-сірі, опушені. Нижні листки черешкові, стеблові й верхні – сидячі, верхні листки мають лінійно-ланцетну листкову пластинку, 3-5-роздільні або цільні, інші – перисторозсічені. Запах у чорнобилю не полиновий, а бальзамічний, на смак він гіркуватий. Кошики сіруваті, оберненояйцеподібні або еліптичні, по одному або декілька на коротких квітконосних гілочках, містяться в пазухах лінійно-ланцетних листків, зібрані в однобічну волоть. Обгортка черепитчасто-волохата. Квітки дрібні, трубчасті, жовті або червонуваті. Крайові квітки жіночі, з вузькотрубчастим двозубчастим віночком, серединні – двостатеві, віночок у них лійковидно-трубчастий 5-зубчастий. Сім’янки борозенчасті, чубчика не мають. Цвіте з липня до вересня.
Екологія і поширення. Полин звичайний поширений майже скрізь, крім районів Крайньої Півночі й Середньої Азії. В Україні росте в лісовій смузі, зустрічається в листяних лісах, на луках, узліссях, по берегах річок, на смітниках, біля доріг, у садах та серед чагарників.
Сировина. З лікувальною метою застосовують траву і корені полину. З коренів використовують лише нездерев'янілі м'ясисті бічні частини, які відламують, миють і швидко сушать. Листки збирають під час цвітіння рослини – з липня до кінця літа.
Дія. Галенові препарати полину звичайного заспокійливо діють на нервову систему, пригнічують судому, виявляють легку снотворну та потогінну дію, збуджують апетит і регулюють функціональну діяльність травного каналу, нормалізують менструальний цикл, виганяють деякі види глистів.
Застосування. Відвар трави полину показаний при зниженому апетиті, млявому травленні, при епілепсії, неврастенії й інших нервових захворюваннях та при нервовому безсонні. В акушерстві й гінекології відвар трави полину призначають при аменореї й гіпоменструальному синдромі центрального генезу, при токсикозах вагітних та як засіб, що прискорює і знеболює пологи, а розведеним у воді відваром спринцюються при білях. Настій трави дають пити породіллям для посилення пологових виділень. Відвар коріння полину в білому сухому вині вживають при туберкульозі легень як тонізуючий засіб. При глистяній інвазії п'ють настій суміші трави полину звичайного, квіток ромашки лікарської і коріння тирличу жовтого. Для лікування алкоголізму застосовують настій із суміші трави полину звичайного і чебрецю плазкого. Трава полину звичайного входить до складу суміші Здренко, яку використовують при лікуванні деяких гастритів і виразки шлунка. У гомеопатії траву й коріння полину звичайного застосовують при епілепсії та при різних жіночих хворобах. Цигарки із сухої трави полину палять при бронхіальній астмі.