
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
Морфологія. Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище коротке, багатоголове, від нього відходять численні тонкі додаткові корені. Стебел кілька, рідше вони поодинокі, прямі, 50-150 см заввишки, червонуваті, голі або розсіяно жорсткоопушені, малорозгалужені. Листки прості, шорсткі від коротко-щетинистого опушення, або, по краю зарубчасто-зубчасті. Нижні листки довгочерешкові, лінійно-ланцетні, з відтянутою верхівкою, з п’ятьма сильно висту-паючими жилками на нижньому боці; верхні майже сидячі, чергові, овально-ланцетні, цілокраї, з трьма добре вираженими жилками. Квітки дрібні, у великих кошиках, розміщених поодиноко на довгих нерозгалужених квітконосах. Обгортка сплюснуто-напівкулеподібна, трьохрядна. Листочки обгортки ланцетні, гострокінцеві, черепитчасто розміщені. Крайові квітки кошика (12-20) довгоязичкові, неплідні, найчастіше трьохзубчасті, пурпурові, темно-червоні або жовті; серединні – численні, трубчасті, двостатеві, з п’ятизубчастим віночком. Тичинок п’ять. Квітколоже конічне, густо вкрите перетинчастими лусочками кольору трубчастих квіток, але довшими за них. Плоди – сім’янки, дрібні, циліндричні, на верхівці з перетинчастою зубчатою коронкою і чубчиком. Цвіте з червня до осені, плодоносить у серпні-жовтні.
Екологія і поширення. Походить із східної частини США. На Україні, переважно в південних районах, розводять як декоративну рослину.
Сировина. Коріння, заготовлене восени або рано навесні, і суцвіття (кошики), які збирають під час цвітіння рослини.
Дія. Препарати ехінацеї пурпурової роблять стимулюючий вплив на центральну нервову та імунну системи, посилюють сексуальну потенцію, сприяють загоюванню ран, опіків та виразок. Ехінацея має також антибактеріальні, противірусні і протимікотичні властивості.
Застосування. Використання ехінацеї пурпурової ефективне при загальному сепсисі, параметритах, різних формах запального стану внутрішніх органів, при станах психічної депресії, явищах фізичного і нервового виснаження, при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях. Слід відзначити, що навіть при тривалому вживанні препарати ехінацеї пурпурової не доводять до пригнічення нервової системи, що спостерігається, наприклад, при прийманні препаратів лимонника китайського. Препарати ехінацеї рекомендують при захворюваннях, викликаних впливом іонізуючої радіації, ультрафіолетових променів, хіміотерапевтичних препаратів, тривалою терапією антибіотиками, впливом різних хімічних речовин токсичної природи, які містяться в повітрі і продуктах харчування (важкі метали, пестициди, інсектициди, фунгіциди тощо). Екстракти ехінацеї пригнічують ріст і розмноження стрептокока, стафілокока, кишкової палички, вірусів грипу, герпесу, стоматитів. Препарати цієї рослини ефективні при лікуванні ревматизму, поліартриту, простатиту, гінекологічних розладів, захворюваннях верхніх дихальних шляхів, трофічних виразок, мікробній екземі. Зовнішньо ехінацея застосовується при карбункулах, абсцесах, інфікованих ранах, тяжких пролежнях і в якості болетамувального засобу при опіках І-ІІІ ступенів.