Шавлія мускатна (Salvia sclarea)

Морфологія. Багаторічна трав’яниста рослина з мус­кат­ним запахом, заввишки до 120 см. Корінь стрижневий, ма­ло­галузистий. Стебла чо­ти­ригранні, порожнисті, чер­воно-фіолетові, у верхній частині опушені кучерявими, не дуже довгими во­лос­ками, з домішкою коротших і довших стеблових залозок. Прикореневі і ниж­ньо­стеб­лові листки дов­жи­ною 7-20 см, серце­подібно-яйцеподібні, тупі або тупуваті, змор­шкуваті, із сітчастим жилкуванням і виїмчасто-зуб­час­тим краєм, корот­ко­во­ло­сис­ті й залозисті. Бі­ля верхівки стебла листки більш дрібні, сидячі, а в суцвітті – ши­ро­ко-яйцевидні, відтягнуто-загострені, перетин­часто-плів­часті, цілокраї, рожево-фіоле­то­ві. Квітки двостатеві, непра­вильні, зібрані по 4-6 у несправжні мутовки в пазухах приквіток, утворю­ють волотеподібне розгалужене суцвіття довжиною до 40 см. Ча­шеч­ка 5-зубчаста, дзвоникоподібна. Віночок рожево-фіолетовий, лі­луватий чи білу­ва­тий, двогубий (верх­ня губа серповидно зігнута, на верхівці виїмчаста, зовні ко­рот­ко­волосиста і залозиста; нижня – трилопатева, з широ­ко­обер­нено-яйцевидною, ча­шо­видно ввігну­тою середньою лопаттю), з плів­час­тою округлою лусочкою в трубці біля зіва. Тичинок 2, за­в’язь 4-гніз­да, стовпчик з двома приймочками. Плоди – ко­рич­неві, округлі, 2-3 см завдовжки, гла­де­нькі чотиригорішки. Цвіте в червні-серпні, плодоносить у липні-вересні.

Формула квітки. ↑ Ca₍₅₎ Co_{(2 + 3)} A_{2 + 2st} G₍₂₎.

Екологія і поширення. Шавлію мускатну культивують у Криму як ефіро­олійну рос­лину. На півдні Криму (на кам'янистих схилах, іноді як бур'ян у садах, на по­лях) трап­ляється і в дикому стані.

Сировина. Трава шавлії, яку заготовляють в період цвітіння рослини.

Дія. Дезинфікуюча, протизапальна, жароз­ни­жуюча, ­по­кра­щує травлення.

Застосування. Ефірну олію шавлії мус­кат­ної використовують у фар­мацевтичній практиці для арома­тизації ліків і в парфюмерній про­мисловості – як фіксатор за­па­хів. Із відгінних вод (відходи, що за­лишаються при добуванні ефірної олії шляхом переганяння з водя­ною парою) готують лікувальні ванни для хворих на ревматизм. У вітчизняній на­род­ній медицині препарати з трави шавлії вжи­вають при тахікардії, при захво­­рюваннях нирок, а також як засіб, що по­кра­щує травлення, як жароз­ни­жу-ю­чий засіб. Настій трави шав­лії мускатної п'ють як засіб, що допо­ма­гає при зобі, а под­ріб­не­не свіже листя рослини прикла­дають до ран і фурункулів.

Загальна характеристика родини айстрові

Родина айстрові, або складноцвіті, налічує близь­ко 1 300 родів і понад 20 000 видів. В Україні 121 рід і 695 ви­дів.

Життєві форми, поширення. Айстрові поширені по всій земній кулі. Найчас­ті­ше це однорічні й багаторічні тра­­в’я­нисті рослини, значно рід­ше – напівкущі, кущі; у тропі­ках – кущі, ліани, стеблові або листкові сукуленти, навіть невеликі де­ре­ва зав­вишки 1-15 м. У рослинному покриві Зем­лі рослини цієї родини займають майже 1/10 частину всіх по­кри­­то­­насінних.

Морфологія вегетативних органів. Кореневі системи стриж­неві. Стеб­­ла пря­мо­стоячі. Лист­­­ки здебільшого прос­ті, чергові, рідше супротивні (череда, жор­жина), можуть утворювати прикореневу розетку, без при­лист­ків. За фор­мою лист­кової плас­тинки та її розмі­ром листки дуже різно­ма­нітні (ці­ліс­ні, двічі­пе­ристо­розсічені та ін.).

Суцвіття. Найвиразнішою ознакою родини є просте суцвіття моноподіального типу – ко­шик. Знизу навколо ко­ши­ка розташовані верхові листочки-обгорт­ки, різні за фор­мою і розміщенням (однорядна, дво­рядна, багаторядна, черепитчаста). У дея­ких пред­с­тав­ників в межах кошика налічують ли­ше одну (головатень) або дві (не­треба) квітки з обгорткою при основі. Ложе кошика також надзвичай­но різно­ма­ніт­не – ви­повнене, порожнис­те, плоске, угнуте, опук­ле.

Будова квітки. У межах родини виділя­ють 5 типів квіток: 1) трубчаста – дво­ста­тева, правильна, віночок труб­частий, п'ятилопатевий, зрослий в трубочку; в ко­ши­ку займає середин­не положення. Фор­мула квітки: *Р₍₅₎А₍₅₎G₍₂₎; 2) двогуба – одно- або двостатева, зиго­морфна, віночок з двох губ (верхня – двопелюсткова, нижня – три­пелюсткова). Формула квітки: ↑Р_(2)+(3)А₍₅₎G₍₂₎; 3) язичкова – двостатева, непра­ви­льна, пелюстки зрослися в язи­чок, який закінчується п’ятьма зубцями, зай­мають такі квітки все квітколоже. Формула квітки: ↑Р₍₅₎А₍₅₎G₍₂₎; 4) псевдо­язичкова – маточкова, неправиль­на, крайова, пелюстки зрослися в тризубчастий язичок. Фор­мула квітки: ↑Р₍₃₎А₀G₍₂₎; 5) лій­часта – стериль­на, неправильна, крайова, віночок має 5 нерівних зубчиків. Формула квітки: ↑P₍₅₎A₀G₀.

У всіх типах квіток чашечка редукована до зубчиків, волосяного хохолка, ще­ти­нок тощо. Андроцей зросло­пи­ля­ко­вий: 5 тичинок прикріплені до трубочки віноч­ка нитками, а пиляки зімкнуті або зрощені. Для айстрових характерно утворення насін­ня без подвійного запліднення (апоміксис), а також явище протерандрії – раннє доз­рі­вання пиляків. Зав'язь нижня, стовпчик довгий, закінчується двома лопатями прий­моч­ки, закрученими у різні боки. В основі стовп­чи­ка міститься кільцеподібний нек­тар­ник.

Групування дрібних квіток кошиками складає вра­ження однієї складно збу­дова­ної квітки. Кошики, в свою чергу, можуть групуватися у щитко-, волотеподібні та ін­­шої форми суцвіття. Як правило, двостатеві актиноморф­ні трубчасті квіт­ки займа­ють центральне положення на ложі кошика; по краю ложа розташовані одностатеві ма­точкові псев­до­язич­кові або стерильні лійкоподібні квітки. Є рослини, в яких ко­ши­ки побудовані ви­ключ­­но із трубчастих або язич­кових квіток.

Плоди. Плід несправжньо-монокарпний – сім'янка або сім'янка з летючкою (чуб­чиком).

Насіння. Насіння без ендосперму.

Господарське значення. Значення складноцвітих досить велике. Серед них є цін­­­ні олійні рослини (соняшник, саф­лор, мадія та ін.), каучуконоси (кок-сагиз, тау-сагиз, гваюла, хондри­ла та ін.), кормові і овочеві (топінамбур, ла­тук, скор­цо­не­ра, артишок та ін.), деко­ра­тив­ні (айстри, безсмертники, волошки, жоржини, ро­маш­­­ки, хризантеми, чор­но­брив­ці та багато ін.). Злісними бур'янами є амброзія, будяки, во­лош­ки, гірчак, злинка, осот та ін.

Класифікація. За будовою кошика родину айстро­ві поді­ляють на дві підродини: язичково-квіткові (Ligu­liflo­rae, або Cichorio­ideae) і трубчасто-квіткові (Tubu­li­flo­­rae, або Asteroideae).