
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
Морфологія. Напівкущ висотою 20-70 см з галузистим здерев’янілим коренем. Стебла численні, прямостоячі, чотиригранні, майже круглясті, білувато-шерстисті від довгих хвилястих волосків, містять багато листків. Листки супротивні, довгочерешкові, шкірясті, верхні – сидячі, овально- або яйцеподібно-довгасті, з притупленою верхівкою, по краю дрібнозубчасті, опушені, сірувато-зелені, жилкування щільносітчасте, усіяні рясними крапчастими залозками, поверхня рівномірно-зморшкувата. У деяких листків основа має вушкоподібні додатки. Квітки дрібні, двостатеві, неправильні, майже сидячі, зібрані у верхівкові, колосоподібні, переривчасті суцвіття з 6-9 квітковими мутовками. Чашечка двогуба, верхня губа складається з трьох чашолистків, нижня – з двох. Віночок синьо-фіолетовий (рідко рожевий або білий), двогубий, завдовжки 20-30 мм. Верхня його губа формується з двох пелюсток, шоломоподібна, нижня – з трьох пелюсток (бокові лопаті нижньої губи відігнуті, середня – на верхівці глибоковиїмчаста). Наявні дві тичинки і два стамінодії, зав’язь чотиригнізда, стовпчик виступаючий. Плоди – майже кулеподібні, темно-бурі чотиригорішки до 3 мм у діаметрі, заключені в чашечку. Цвіте в червні-липні, плодоносить у липні-серпні.
Формула квітки. ↑ Ca(3 + 2) Co(2 + 3) A2 + 2st G(2).
Екологія і поширення. Батьківщина шавлії лікарської – Середземномор'я. На території України, переважно в південних районах, її культивують як ефіроолійну лікарську і декоративну рослину.
Сировина. Листки.
Дія. Галенові препарати шавлії виявляють в'яжучу, протизапальну, дезинфікуючу, відхаркувальну, естрогенну і гіпоглікемічну дію, зменшують потовиділення, збуджують виділення шлункового соку, мають слабко виражену антисептичну властивість, впливають кровоспинно на ушкоджені капіляри кровоносних судин, зміцнюючи їх стінки.
Застосування. У науковій медицині препарати шавлі застосовують в основному зовнішньо: полоскання ротової порожнини і горла при стоматиті, гінгівіті, виразках у роті, паротиті, ангіні, при катарах верхніх дихальних шляхів; спринцювання при запальних захворюваннях піхви, при білях і ендоцервіциті; примочки, обмивання, місцеві і загальні ванни при запальних захворюваннях шкіри, нагноєних ранах і виразках, легких опіках і відмороженнях. Пероральне застосування шавлії показане при гастритах і виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки зі зниженою секреторною активністю шлунково-кишкового тракту і кислотністю шлункового соку, а також при схильності хворих до спастичних станів шлунка і кишечника, при запаленні сечового міхура, при гіпергідрозі (в клімактеричний період, при деяких гарячкових станах, туберкульозі). Позитивний терапевтичний ефект спостерігається також при запаленні дихальних шляхів, діареї різного походження, запаленнях печінки і жовчного міхура, легких формах цукрового діабету. Як протидіабетичний засіб шавлію краще застосовувати у поєднанні з іншими лікарськими рослинами. Настій шавлії дають матерям, що годують груддю, з метою пригнічення секреції молока. Використовують шавлію і для лікування геморою. Листя шавлії входить до складу інгредієнтів для виготовлення грудних чаїв, пом'якшувальних чаїв, шлункового чаю.