
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
Морфологія. Прямостоячий напівкущ заввишки до 40-50 см із стрижневим розгалуженим коренем. Стебла численні, дуже гіллясті, в нижній частині здерев'янілі, чотиригранні, з вкороченими бічними пагонами, сіруваті від опушення. Гілки трав'янисті, тонкі, чотиригранні, сірувато-опушені. Листки дрібні, супротивні, короткочерешкові, видовжено-ланцетні або обернено-яйцеподібні із суцільним завернутим донизу краєм, густо опушені, з обох сторін вкриті крапчастими залозками, дуже запашні. При підсиханні листки скручуються у трубочку. Квітки в пазухах листків у несправжніх напівмутовках, утворюють пухке китицеподібне суцвіття. Квітки дрібні, неправильні, з двогубою 5-зубчастою дзвоникоподібною чашечкою і двогубим рожеватим або ліловим віночком. Тичинок 4, маточка 1 з верхньою 4-гніздою зав'яззю. Плоди – видовжено-округлі, гладкі, сіруваті або буро-коричневі чотиригорішки. Цвіте в червні-липні, плодоносить у серпні-вересні.
Формула квітки. ↑ Ca(3 + 2) Co(2 + 3) A4 G(2).
Екологія і поширення. Батьківщина чебрецю звичайного – західні райони Середземноморського узбережжя, де він дико росте. На півдні України, в Молдові й Краснодарському краю Росії його культивують як ефіроолійну рослину.
Сировина. Свіжа або сушена трава чебрецю
Дія. Антибактеріальна, відхаркувальна, антисептична, глистогінна, відхаркувальна.
Застосування. У науковій медицині використовують тимол і пертусин. Зовнішньо тимол застосовують для дезинфекції ротової порожнини, зіву й носоглотки, для лікування грибкових уражень шкіри, у стоматологічній практиці. Всередину його призначають як антисептичний засіб при поносах і метеоризмі для зменшення бродіння в кишечнику і як глистогінний засіб при анкілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі. Пертусин застосовують як відхаркувальний засіб при бронхітах і коклюші. У народній медицині прпаратами чебрецю звичайного лікують туберкульоз легень, виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, їх приймають при захворюваннях суглобів, паралічах, від алкоголізму. Зовнішньо чебрець використовують при запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, для лікування нервових і шкірних захворювань, ревматизму; при запальних захворюваннях піхви тощо.
Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
Морфологія. Повзучий, низький (до 10-15 см заввишки) напівкущик із приємним запахом, здерев'янілим стеблом, від якого відходять тонкі трав'янисті квітконосні гілочки. Вони круглясті або невиразночотиригранні, прямостоячі чи від основи підведені, більш-менш рівномірно навкруг опушені, під суцвіттям відлегловолосисті. Листки дрібні (5-10 мм завдовжки), м'які, еліптичні або видовжено-еліптичні, супротивні, короткочерешкові, цілокраї, з численними темними крапчастими залозками і опуклими знизу бічними жилками. Квітки дрібні, двостатеві й жіночі, двогубі, з фіолетовим віночком, зібрані в пазушні кільця, які утворюють на верхівках гілочок щільне головчасте або китицеподібне, при основі іноді переривчасте суцвіття. Чашечка двогубо-дзвоникувата, війчасто-опушена, з шилоподібно-ланцетними зубцями нижньої губи. Приквітки й чашолистки зеленувато-пурпурні або пурпурово-фіолетові. Віночок фіолетово-червоний, двогубий. Верхня губа з невеликою виїмкою, нижня – з рівними лопатями. Бічні тичинки довші від серединних. всі чотири тичинки видаються з трубки віночка. Плоди – чотиригорішки, складається з 4 однонасінних часток, у чашечці. Цвіте в червні-липні, плодоносить у серпні.
Формула квітки. ↑ Ca(3 + 2) Co(2 + 3) A4 G(2).
Екологія і поширення. Чебрець плазкий поширений у лісовій і лісостеповій зонах України (на Поліссі), в Західному Сибіру й Забайкаллі, росте в сухих хвойних і мішаних лісах, на узліссях, галявинах, серед чагарників, на схилах.
Сировина. Трава рослини.
Дія. Галенові препарати чебрецю плазкого виявляють відхаркувальну, антибактеріальну, спазмолітичну, знеболюючу і протиглисну дію, заспокійливо діють на центральну нервову систему, збуджують виділення шлункового соку.
Застосування. Препарати чебрецю плазкого приймають при ларингітах, трахеїтах, бронхітах, бронхопневмоніях, при шлунково-кишкових захворюваннях, що супроводжуються зниженням шлункової секреції, атонією або спазмами кишечника, метеоризмом. У народній медицині, крім того, чебрець плазкий вважається добрим засобом для лікування коклюшу, туберкульозу легень, безсоння, задишки, бронхіальної астми, при виразковій хворобі шлунка і дванадцяти-палої кишки, геморої, при захворюваннях суглобів, паралічах, крижовопоперековій невралгії, у випадку інвазії стьожковими гельмінтами, від алкоголізму та при альгоменореї. Як зовнішній засіб чебрець використовують при запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, викликаних гноєрідними бактеріями (полоскання); в разі нервових і шкірних захворювань, ревматизму (ванни); при запальних захворюваннях піхви, білях, особливо в жінок похилого віку (спринцювання).