Материнка звичайна (Origanum vulgare)

Морфологія. Багаторічна трав'яниста рос­ли­на з ко­рот­ким, розгалуженим гори­зон­тальним ко­ре­не­ви­щем. Стебел заз­вичай декі­ль­ка, вони прямо­стоячі або висхідні, заввишки 30-60 см, супро­тив­но розгалужені, чотиригранні, пурпу­ро­во забарвлені, опу­шені. Листки су­про­тив­ні, черешкові, видовжено-яйцеподібні, тупі або загос­тре­ні, цілокраї або дріб­нозубчас­ті, дов­жи­­ною 1-4 см, зверху темно-зелені, знизу – більш світлі, м'яко опушені корот­кими во­лос­ка­ми. Квітки дрібні, неправильні, двостатеві або маточкові, в пазухах наближених приквіток утворюють колос­ки, зібрані в щит­ко­подібну волоть. Чашечка має волосисте кільце в зіві. Віно­чок не­ви­разно двогубий, світло-пурпуровий або ліло­во-рожевий, іноді білий, з вищерб­ле­ною верх­ньою і три­ло­патевою ниж­ньою губою. Плоди округло-яйцеподібні, сухі, чотири­го­рішкові, дов­жи­ною біля 1 мм, у чашечці. Цвіте рослина в липні-серп­ні, плодоносить у верес­ні-жовтні.

Формула квітки. ↑ Ca₍₅₎ Co_{(2 + 3)} A₄ G₍₂₎.

Екологія і поширення. Материнка звичайна поширена в лісових і лісостепових районах Європи, на Кавказі, в південних районах Сибіру, в Казахстані і Середній Азії, а також по всій Україні. Рослина росте в розрід­жених хвойних і березових лі­сах, на узліссях, галявинах, серед чагарників, на степових і кам'я­нис­тих схилах, су­хо­дольних і заплавних луках.

Сировина. Трава рослини.

Дія. Материнка звичайна зас­по­кійливо діє на центральну нервову систему, по­си­лює сек­рецію травних, брон­хі­альних і по­тових залоз, посилює перисталь­тику і тонус кишечника, тоні­зуюче впливає на скорочення гладенької мускулатури матки, сти­му­лює секре­цію жов­чі, підви­щує діурез, регулює менструаль­ний цикл, виявляє про­ти­за­паль­ну, бо­ле­тамувальну, протиглистяну й антимікробну дію.

Застосування. Засто­сування материн­ки по­ка­зане при гострому й хронічному брон­хі­ті, коклюші, при зниженому апе­титі й поганому травленні, особ­ливо при се­кре­торній недостат­ності шлунково-киш­ко­во­го трак­ту, при холе­цис­ти­тах і дискінєзії жовчовивідних шляхів, при ентеро­ко­літах, які супроводять­ся запорами і метео­риз­мом, при первинній і вторинній амено­реї, альгоменореї, підвищеній нер­вовій і ста­те­вій збудливості, при­гніче­ному настрої та при без­сонні. Трава материнки входить до складу груд­но­го чаю, пото­гінних чаїв, вітрогінного чаю і суміші для полоскання гор­ла. Як зовнішній засіб ма­теринку вживають для ком­пре­­сів на на­ри­ви, набряки, фурун­кули та висипи; для полоскання горла і рото­вої порож­нини при ангінах, сто­ма­титах, гінгівітах та для промивання ран; для сприн­цювання вагіни при сверблячці, білях і хронічному кольпіті; для миття голови при мігрені, безсон­ні, випаданні во­ло­с­ся і лупі; для ванн при сверблячих екземах, скрофульозі й рахіті у дітей. Від не­житю і головного болю, при знепритомленні дають ню­ха­ти по­рошок з трави ма­те­рин­ки. Ек­стракт трави материнки входить до складу препарату уролесану. У по­бу­ті мате­рин­ку вико­рис­товують як інсектицидну рослину (вису­шеною травою пере­кла­дають одяг, щоб уберегти його від молі). Застосовують материнку і в го­меопатії.