Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)

Морфологія. Однорічна трав'яниста рослина зав­виш­­ки до 2 м, з прямо­стоя­чим циліндричним стеблом. Корінь жовтувато-бі­лий, галузис­тий. Листки чергові, великі, видовжено-еліптичні, крилато-черешкові, з особливим запа­хом. Вся рослина вкрита клейкими залозистими волосками. Квіт­ки ве­ликі, правильні, двостатеві, зібрані в подвійних завит­ках, які, у свою чергу, на верхівках стебел зібрані у волотеподібне суцвіття. Чашечка нео­па­даюча, майже дзво­ни­ко-вид­на. Віно­чок опа­даючий, труб­час­тий, п'ятилопатевий, зверху рожевий, знизу зеле­ну­ва­тий. Плід – яйцеподібна роз­крив­на двогнізда коро­­бочка з великою кількістю насіння. Цвіте в червні-вересні.

Формула квітки. * Са₍₅₎ Со₍₅₎ А₅ G_(2).

Екологія і поширення. Батьківщина тютюну – Південна Америка. В Європі він культивується з кінця XVI ст.

Сировина. Листки.

Дія. Протизапальна.

Застосування. Рослина дуже отруйна, містить алкалоїд нікотин. Від­вар лист­ків застосовують для промивань, при­мочок, вологих компресів при деяких захворюван­нях шкіри, а також проти корости і дерматитів. Настій прий­ма­ють при морській хво­ро­бі, головокружінні, блювоті у вагітних. Порошок з листків тютюну вико­ристо­ву­ють як інсек­ти­цид.

Загальна характеристика родини губоцвіті

Родина губоцвіті (Labiatae) налічує близько 200 родів та 3 500 видів (в Україні – 172 ви­ди, 40 родів),

Життєві форми, поширення. Губоцвіті поширені майже по всій земній кулі, особливо в областях із сухим жар­ким клі­ма­том. Більшість представників цієї родини – трави, рідше кущі або на­пів­кущі.

Морфологія вегетативних органів. Коренева система стрижнева. Стебло пря­мо­стояче, чотири­гранне, з нав­хрест супротивними листками. Листки прості, че­реш­кові або сидячі, без при­листків. Стебло і листки по­криті простими і за­лозистими во­лосками або залозис­тими лусочками.

Суцвіття. Квітки губоцвітих в несправжніх кільцях, зібра­них у волоті, китиці або голівки.

Будова квітки. Квітки двостатеві, зигоморфні, з подвійною оцвітиною.

Чашечка складається з п'яти зрослих чашолистків; вона може бути трубчастою, дзво­ни­ко­подібною або двогубою; зигоморфною або актиноморфною, залишається при пло­дах.

Віночок з 5 пелюсток, часто двогу­бий, трубчасто-лійкоподібний, нижня губа три­ло­патева, верхня – дво­ло­па­тева, іноді віночок зда­ється одногу­бим через не­до­роз­ви­нутість верхньої губи або схожим на актино­морфний (м'я­та). Нижні час­тини всіх п'яти пелюсток віночка зростаються разом і утво­рю­ють трубочку.

Ти­чи­нок 4, з них 2 довші, а 2 інші – більш короткі (чотирисильний андроцей), всі вони зрос­лися з трубочкою віночка, або внаслідок редукції їх тільки 2 (шавлія, роз­марин).

Маточка складається з двох зрослих плодолистків; з верхньою, спочатку 2-гніз­дою, по­тім 4-гніздою зав'яззю, стов­­п­чик досить довгий, закінчується 2-лопатевою приймоч­кою. В основі маточки розташований нектарниковий диск. Тичинки і стовп­чик маточки вигнуті і приховані під верхньою губою.

Формула квітки. ↑ Ca₍₅₎ Co_{(2 + 3)} A_{4, 2} G₍₂₎.

Плоди. Плід – чотиригорішок, або цинобій, розпа­да­ється при дозріванні на чо­ти­ри одно­насін­ні горішки, так звані ереми.

Насіння. На­сін­ня без ендосперму або з дуже малою його кількістю.

Господарське значення. Багато губоцвітих містять у листках різні ефірні олії (лаванда, розмарин, м'я­та, шавлія, майоран, меліса та ін.), які широко застосовують у парфумерії, медицині і хар­човій промисловості. Деякі рослини, що гарно цвітуть, вирощують як декоратив­ні (шавлія, лаванда).

Класифікація. Систематика рослин даної родини утруднена через близкість ба­гатьох родів між собою. Най­час­ті­ше в основу кла­си­фі­ка­ції кла­дуть будову чашеч­ки і віночка. Всього розрізняють 11 підродин губоцвітих, серед яких найважливішими є такі шість: горлянкові (горлянка, самосил), шоломницеві (шоломниця), глухо­кро­пивні (м’ята, глуха кропива, материнка, чебрець, розхідник, меліса, зелен­чук, со­ба­ча кропива), василькові (васильки), лавандові (ла­ванда), розмаринові (розмарин).