Паслін солодко-гір­кий (Solanum dulca­mara)

Морфологія. Багаторічний напівкущ з повзу­чим, гіллястим, дерев’янистим коре­не­вищем. Стебло лазяче, довге, роз­галужене, майже де­ре­в’я­нис­те, в нижній частині голе, ребристе, 1-3 м завдовжки. Листки череш­кові, чергові, ціло­краї, на верхівці за­гос­трені, при основі здебільшого серцевид­ні, вкриті рідкими волоска­ми, ниж­ні та верхні – видов­жено-яйцеподібні, середні часто трьохроздільні, з двома дріб­ними част­­ками при основі. Квітки дво­статеві, правильні, зібрані пів­зонтиками, які утво­рю­ють у свою чергу поникле волотевидне суцвіття. Віночок колесоподібний, фіо­ле­то­вий, п'ятироздільний, з довгастими частками, при осно­ві яких є по 1-2 зелені пля­мочки, пиляки жовті. Плід – яйце­подібна, яскраво-червона, соко­вита, гіркувата яго­да з численним насін­ням. Цвіте з травня по серпень.

Формула квітки. * Са₍₅₎ Со₍₅₎ А₅ G_(2).

Екологія і поширення. Паслін солодко-гір­кий росте по вологих місцях, серед чагарників, по берегах рі­чок і струмків.

Сировина. Трава рослини.

Дія. У народній медици­ні відомі потогінні, протизапаль­ні, відхаркувальні, діуре­тич­ні, жовчогінні, знеболюючі, слаб­кі наркотичні й проносні власти­вості рослини, її здат­ність по­ліпшувати обмін речовин, послаб­лювати статеву збуд­ливість (анафро­діа­зична дія) та виганяти глистів.

Застосування. Усередину препарати пас­льону солодко-гіркого вживають при за­х­ворюваннях шкіри (сверб­лячка, дерматити, кропив'янка, екзантема, хронічні екзе­ми, ли­шай, псоріаз, ексудативний діатез, золотуха, запальні процеси й різні висипи на шкірі), при подагрі, ревматизмі, астмі, грипі, хроніч­них бронхітах і коклюші, при ускладненнях після простудних захворювань (невралгії, біль у вухах, проноси, за­па­лен­ня сечо­вого міхура, нерегулярні місячні тощо), у випадку жовтяниці і во­дянки та від глистів. При шкір­них захворюваннях для посилен­ня терапевтичного ефекту зара­зом проводять і місцеве лікування (компреси, примочки, обмивання і ванночки з настою трави). У го­меопатії рослину використову­ють при катарах та слабості се­чового міхура, при гострих і хро­нічних захворюваннях шкіри, м'я­зових і суглобних ревматизмах, при невралгії, грипі й катарі органів дихання та при кашлі.

Паслін часточковий (Solanum laciniatum)

Морфологія. Багаторічник (у культурі – однорічник) із стрижневою коре­не­вою сис­темою. Стебла пря­мо­стоячі, зав­вишки 2-2,5 м, біля основи здерев'янілі, округлі, ребристі, вильчас­то-галузисті, темно-фіолетові або зелені. Листки чергові, корот­ко­череш­кові, знизу темно-, зверху світло-зелені, ви­довжено-ланцетні, перисто­роз­сі­че­ні на вузькі сег­мен­ти або суцільні, довжиною 12-37 і товщиною 4-26 см. Квітки в рід­ких розки­даних китицях. Віночок зрос­ло­пе­люстковий, колесоподібний, фіолето­во-синій, діа­мет­ром до 5 см, має жовтуваті жил­ки на пелюстках. Пиляки яскраво-жовті, стовпчик маточки фіолетовий. Плоди – овально-видовжені, висячі, червоні двогнізді ягоди довжиною 1,5-2 см. Насін­ня бру­нь­ковидне, світло- або темно-ко­рич­неве з дрібнобугристою поверхнею. Цвіте в лип­ні-серпні, плодоносить у серпні-вересні.

Формула квітки. * Са₍₅₎ Со₍₅₎ А₅ G_(2).

Екологія і поширення. У дикому вигляді росте в Новій Зеландії, Австралії та в деяких інших тропічних і субро­піч­них країнах. Культивується в південних районах України.

Сировина. Трава рослини.

Застосування. Трава рослини містить стероїдні глікоалкалоїди соласонін і со­ла­мар­гін, які розпадаються з утво­рен­ням соласадіну, що є вихідною сировиною для синтезу кортизону та інших гормо­нальних препаратів.