6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей бо­та­ники. - м.: Агро­промиздат, 1989. - 416 с.

Практичне заняття №9

Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки

І ви­­користання у фармації лікар­ських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові

Теоретичні питання:

1. Загальна характеристика рослин родини пасльонові (Solanaceae).

2. Морфолого-екологічні особливості, медичне і народногосподарське значення рос­лин родини пасльонові: бела­донна лікарська, або красавка (Atropa bella­don­na); дурман звичайний (Datura stra­monium); блекота чорна (Hyoscyamus niger); перець стручковий однорічний (Cap­si­cum annu­um); паслін часточковий (Solanum laciniatum); паслін чорний (Solanum nigrum); паслін солодко-гір­кий (Solanum dulcamara); паслін буль­бо­­нос­ний, або кар­топля їстівна (Solanum tuberosum); тютюн звичайний (Nicotiana tabacum).

3. Загальна характеристика і класифікація рослин родини губоцвіті (Labiatae).

4. Морфолого-екологічні особливості, медичне і народногосподарське значення рос­лин родини гу­­боцвіті (Labiatae): м’ята пер­цева (Mentha pyperita); чебрець звичайний (Thymus vulgaris), че­брець плазкий (Thy­­mus serpyllum); материнка звичайна (Origanum vulgare); шавлія мускатна (Sal­­­via sclarea), шавлія лікарська (Salvia officinalis); глуха кропива біла (Lamium album); собача кропива серцева, або звичайна (Leonurus cardiaсa); лаванда справ­жня, або колоскова (Lavandula spica); розмарин справжній (Rosmarinus officina­lis); меліса лікарська (Melissa officinalis); нир­ко­вий чай (Orthosiphon stamineus).

5. Загальна характеристика та класифікація родини айстрові (Astеraceae).

6. Морфолого-екологічні особливості, медичне і народногосподарське значення рос­лин родини айстрові: кульбаба лікарська (Taraxacum officinale); цикорій звичайний (Cichorium intybus); ро­машка лікарська (Matricaria chamomilla); волошка си­­­ня (Cen­taurea cyanus); головатень зви­чай­ний (Echinops ritro); полин гіркий (Ar­te­­­­mi­sia absinthium); полин звичайний (Arte­mi­sia vulgaris); оман ви­со­кий (Inula helenium); соняшник однорічний (Helianthus annuus); пижмо зви­чай­­не (Ta­na­­cetum vulgare); деревій тисячолистий (Achillea millefo­lium); цмин пісковий (Helichrysum are­na­ri­um); підбіл звичайний (Tus­­silago farfara); нагідки лікарські (Calendula offi­ci­nalis); череда три­розді­льна (Bidens tripar­titа); лопух справжній (Arctium lappa); су­­хо­цвіт багновий (Gnaphalium uli­ginosum); ехінацея пурпурова (Echinacea pur­pu­rea).

Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові

Родина пасльонові (Solanaceae) охоплює 85 родів і понад 2300 видів, у флорі України – 31 вид, 13 родів. Харак­тер­ною рисою родини є наявність у тканинах її представників різних алкалоїдів: атро­піну, нікотину, соланіну, ско­по­ла­ніну та ін.

Життєві форми, поширення. Пасльонові – переважно багаторічні тра­в’янис­ті росли­ни, напівкущі, рідше кущі і навіть невеликі дерева (у тропіках), які по­ши­рені зде­більшого у тро­пі­ках і субтропіках Південної і Центральної Аме­рики, а також Австралії.

Морфологія вегетативних органів. Коренева система стрижнева, в багатьох видів розвиваються видозмінені підземні пагони – кореневище і бульба. Стебла зазвичай прямостоячі, розгалужені. Листки чергові, рідше супротивні, здебільшого прості, без при­лист­ків, із суціль­ною або роз­сі­ченою пластинкою.

Суцвіття. Квітки найчастіше в завитках або поодинокі.

Будова квітки. Квітки досить великі, двостатеві, правильні, рідше злегка зиго­мор­фні, з подвійною оцвітиною.

Чашечка зазвичай 5-лопа­тева або 5-роздільна, за­лишається при пло­дах, у деяких рос­лин сильно розростається.

Віночок 5-лопатевий, зрослопелюстковий, зрідка дво­губий, за формою коле­со­по­діб­ний, блюдце­по­діб­ний, труб­час­тий або широ­кодзвоникоподібний.

Тичинок 5, вони з 2-гніздими, рідше з 4-гнізними пиляками, приростають до труб­ки віночка, чергуються з його лопатями.

Маточка складається з двох зрослих плодо­лист­ків, має верхню 2-гнізну (іноді 4-6-гнізну) зав’язь і численні на­сін­ні зачатки, що сидять на товстих насінних ніж­ках. Стовпчик один, з головчастою або дволопатевою приймочкою.

Формула квітки. * Са₍₅₎ Со₍₅₎ А₅ G_(2).

Плоди. Плід – ягода або коробочка.

Насіння. Насіння зазвичай численне, дрібне, з ендоспермом і невеликим зарод­ком.

Господарське значення. Найважливішими харчовими овочевими рослинами є картопля, помідори, бакла­жани, городній перець та ін. Лікарське значення мають: беладонна, дурман, блеко­та, скополія та ін. Вирощують як деко­ра­тив­ні такі види пасльонових: пе­тунія гіб­рид­на, фізаліс звичайний, тютюн лісовий, тютюн за­паш­ний та ін. Листки тю­тюну справжнього курять, нюхають, жують.

Класифікація. За типом плоду родину умовно поділяють на дві групи рослин: 1) з плодом – ягодою (паслін, кар­топ­ля, баклажан, фізаліс, помідор, беладонна та ін.); 2) з плодом – коробочкою (тютюн, дурман, блекота, петунія).