
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Зміст теми: загальна характеристика родини розові
Родина розові (Rosaсеае) близько 115 родів і понад 3 000 видів рослин (в Україні – 280 видів, 40 родів). До цієї родини належить більша частина плодоягідних рослин нашої флори.
Життєві форми, поширення. Це дерева, кущі, трави, які широко поширені в країнах із субтропічним і помірним кліматом, переважно в північній півкулі.
Морфологія вегетативних органів. Розові мають здебільшого чергові листки (рідше – супротивні), прості або складні, з перистим або пальчастим жилкуванням, з прилистками, які зрослись з основою листка.
Суцвіття. Квітки поодинокі або в суцвіттях.
Будова квітки. Квітки двостатеві, актиноморфні, найчастіше п'ятичленні, рідше п’яти- або шестичленні, з подвійною оцвітиною, іноді з підчашою.
Квітколоже чашовидне, плескувате, увігнуте або опукле і називається гіпантієм. При дозріванні плодів гіпантій набуває яскравого забарвлення, стає соковитим, м'ясистим, що сприяє поширенню плодів і насіння тваринами. В основі гіпантія розташований нектарниковий диск. Усі члени квітки, крім гінецею, прикріплені до краю квітколожа.
Чашечка. Чашечка зазвичай утворена п’ятьма чашолистками, роздільнолиста (іноді може здаватися зрослолистою, якщо чашолистки відходять від розширеної дископодібної основи квітколожа), може мати підчашу.
Віночок. Віночок майже завжди розвинений, найчастіше складається з п’яти пелюсток, яскраво забарвлений. Рідко він недорозвинений, малопомітний або відсутній.
Андроцей. Тичинок багато, зазвичай їх буває вдвічі або вчетверо більше від числа членів оцвітини; розміщені вони циклічно по 5-10, їхні нитки вільні або зростаються з квітковою трубкою.
Гінецей. Маточка одна або багато. Зав'язь одно-, дво- або багатогнізда, верхня або нижня, плодолистків один або багато, вони вільні або зрослися.
Плоди. Плоди різноманітні – листянки, кістянки, сім'янки, горішки, коробочки тощо; збірні або поодинокі, справжні або несправжні.
Насіння. Насіння без ендосперму або з дуже малою його кількістю, містить жирну олію, іноді глікозид амігдалін, який утворює при розщепленні синильну кислоту.
Господарське значення. Практичне значення родини дуже велике. До неї належать важливі плодові культури областей помірного клімату (яблуня, груша, айва), кісточкові (вишня, черешня, слива, абрикос, мигдаль, персик), ягідні (малина, ожина, полуниці, суниці), декоративні (троянда, спірея, боярка, горобина, черемха). Значна кількість згаданих рослин, а також багато інших представників даної родини володіють лікарськими властивостями (родовик, перстач, аронія, терен, глід та ін.).
Класифікація. Залежно від будови квіток і плодів родину поділяють на сім підродин, серед яких найважливішими є: спірейні (спірея, горобинник), шипшинові (шипшина, суниця, малина, перстач), яблуневі (яблуня, груша, айва, горобина, глід), сливові (слива, вишня, черешня, абрикос).
Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
Морфологія. Дерево висотою 5-7 м. Кора світло-бура, на старих рослинах розтріскується вздовж стовбура. Молоді гілки червонувато-коричневі, із сочевичками. Листки прості, чергові, яйцевидні, із загостреною верхівкою, пильчасті, черешкові, 6-10 см завдовжки. Квітки двостатеві, майже сидячі, 5-пелюсткові, білі або рожеві, поодинокі, рідше – по дві в листкових пазухах. Плід – кістянка діаметром до 5-7 см, оранжевий, з бархатистоопушеною поверхнею, м'якоть солодка. Цвіте у квітні — травні. Насіння із щільною шкіркою. Цвіте в березні-квітні. Плодоносить у червні-серпні.
Формула квітки: * Ca5 Co5 A G1.
Екологія і поширення. У дикому стані трапляється на Кавказі, в Туркменії. На Україні вирощують як промислову культуру в південних областях, рідше – в Лісостепу й на Поліссі.
Сировина. Плоди.
Дія. Вітамінна, заспокійлива.
Застосування. Оскільки плоди абрикосу містять багато солей калію, їх рекомендують при захворюваннях серцево-судинної системи. Свіжі абрикоси також корисно вживати під час вагітності, при анемії, захворюваннях шкіри, слизової оболонки ротової порожнини, при трофічних виразках гомілки. Сушені абрикоси (урюк, курага) рекомендують при атеросклерозі, коронарній недостатності як джерело добре засвоюваного калію.При кашлі абрикос діє як заспокійливий засіб. Каротин, який міститься в м'якоті плодів, сприяє покращенню зору. Сік абрикосу корисний при захворюваннях печінки і гіпертонії. При сонячних опіках лиця використовують маски із свіжого абрикосового соку. Абрикосова камедь виробляється у вигляді порошку білого або жовтуватого кольору й інколи використовується як обволікаючий засіб.