
- •Практичне заняття №8 Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки і використання у фармації лікарських рослин родин розові, бобові та селерові Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини розові
- •Лікарські рослини родини розові Абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris)
- •Вишня звичайна (Cerasus vulgaris)
- •Глід криваво-червоний (Crataegus sanguinea)
- •Горобина звичайна (Sorbus aucuparia)
- •Груша звичайна (Pirus communis)
- •Малина звичайна (Rubus idaeus)
- •Мигдаль звичайний (Amygdalus communis)
- •Персик звичайний (Persica vulgaris)
- •Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis)
- •Слива домашня (Prunus domestica)
- •Суниці лісові (Fragaria vesca)
- •Терен колючий (Prunus spinosa)
- •Черемха звичайна (Padus avium)
- •Шипшина корична (Rosa cinnamomea)
- •Яблуня домашня (Malus domestica)
- •Загальна характеристика родини бобові
- •Лікарські рослини родини бобові
- •Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasynthus)
- •Вовчуг польовий (Ononis arvensis)
- •Горох посівний (Pisum sativum)
- •Квасоля звичайна (Phasеolus vulgaris)
- •Солодка гола (Glycуrrhiza glabra)
- •Соя щетиниста (Glycine hispida)
- •Термопсис ланцетовидний (Thermopsis lanceolata)
- •Загальна характеристика родини селерові
- •Лікарські рослини родини селерові Аніс звичайний (Anisum vulgare)
- •Кмин звичайний (Carum carvi)
- •Коріандр посівний (Coriandrum sativum)
- •Кріп запашний (Anethum graveolens)
- •Морква дика (Dauсus carota)
- •Пастернак посівний (Pastinaca sativa)
- •Петрушка городня (Petroselinum sativum)
- •Селера пахуча (Apium graveolens)
- •Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) шипшина корична (розові); б) горох посівний (бобові);
- •Кріп запашний – Anethum graveolens l.
- •Селера пахуча – Apium graveolens l.
- •Набути практичні навички:
- •Література
- •6. Хржановский в.Г., Пономаренко с.М. Практикум по курсу общей ботаники. - м.: Агропромиздат, 1989. - 416 с.
- •Практичне заняття №9
- •Тема: Відділ покритонасінні. Клас дводольні. Морфолого-екологічні ознаки
- •І використання у фармації лікарських рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові
- •Теоретичні питання:
- •Зміст теми: загальна характеристика родини пасльонові
- •Лікарські рослини родини пасльонові Беладонна лікарська (Atropa belladonna)
- •Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
- •Дурман звичайний (Datura stramonium)
- •Паслін солодко-гіркий (Solanum dulcamara)
- •Паслін часточковий (Solanum laciniatum)
- •Паслін чорний (Solanum nigrum)
- •Перець стручковий однорічний (Capsicum annuum)
- •Тютюн звичайний (Nicotiana tabacum)
- •Загальна характеристика родини губоцвіті
- •Лікарські рослини родини губоцвіті Глуха кропива біла (Lamium album)
- •Материнка звичайна (Origanum vulgare)
- •Меліса лікарська (Melissa officinalis)
- •М’ята перцева (Mentha pіperita)
- •Нирковий чай (Orthosiphon stamineus)
- •Чебрець звичайний (Thymus vulgaris)
- •Чебрець плазкий (Thymus serpyllum)
- •Шавлія лікарська (Salvia officinalis)
- •Шавлія мускатна (Salvia sclarea)
- •Загальна характеристика родини айстрові
- •Лікарські рослини родини айстрові Волошка синя (Centaurea cyanus)
- •Головатень звичайний (Echinops ritro)
- •Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea)
- •Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale)
- •Лопух великий (Arctium lappa)
- •Нагідки лікарські (Calendula officinalis)
- •Оман високий (Inula helenium)
- •Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare)
- •Полин гіркий (Artemisia absinthium)
- •Ромашка лікарська (Matricaria chamomilla)
- •Соняшник однорічний (Helianthus annuus)
- •Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum)
- •Череда трироздільна (Bidens tripartita)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Глуха кропива біла – Lamium album l.
- •Цикорій звичайний – Cichorium inthybus l.
- •Любочки осінні – Leontodon autumnalis l.
- •Жовтий осот городній – Sonchus oleraceus l.
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин пасльонові, губоцвіті, айстрові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин пасльонові, губоцвіті, айстрові за допомогою визначника. Література
- •Зміст теми: загальна характеристика і класифікація класу однодольні
- •Загальна характеристика родини конвалієві
- •Лікарські рослини родини конвалієві Конвалія звичайна (Convallaria majalis)
- •Загальна характеристика родини цибулеві
- •Лікарські рослини родини цибулеві
- •Часник посівний (Allium sativum)
- •Загальна характеристика родини злакові
- •Лікарські рослини родини злакові Жито посівне (Secale cerеale)
- •Кукурудза звичайна (Zea mays)
- •Овес посівний (Avena sativa)
- •Пирій повзучий (Agropуrum repens)
- •Пшениця м'яка (Triticum aestivum)
- •Рис посівний (Oryza sativa)
- •Питання для самоконтролю:
- •Самостійна навчально-дослідницька робота:
- •Зарисувати загальний вигляд, будову вегетативних і генеративних органів таких рослин: а) конвалія звичайна (конвалієві); б) цибуля городня (цибулеві); в) жито посівне (злакові).
- •Набути практичні навички:
- •Уміти розрізняти і аналізувати морфолого-екологічні особливості рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові.
- •Уміти складати морфологічний опис рослин родин конвалієві, цибулеві та злакові, робити зарисовки їхніх вегетативних та генеративних органів.
- •Уміти визначити окремих представників родин конвалієві, цибулеві та злакові за допомогою визначника. Література
Кріп запашний (Anethum graveolens)
Морфологія. Однорічна трав’яниста рослина близько 1 м заввишки. Корінь тонкий, стрижневий. Стебло округле, з тонкими борознами, пряме, голе, гіллясте. Листки трійчастоперисторозсічені, з ниткоподібними часточками, піхвові. Нижні листки черешкові, верхні – сидячі, з білооблямованою піхвою. Суцвіття – складний зонтик з 20-50 майже рівними за довжиною променями. Квітки двостатеві, дрібні, із жовтими пелюстками, в суцвітті складний зонтик, без обгортки і обгорточок. Плоди – вислоплідники завдовжки 2-4 мм, розпадаються на два майже плоских мерикарпії, з п’ятьма поздовжніми реберцями, з яких два бічних значно ширші. Цвіте в червні-липні. Плоди достигають у липні-серпні.
Формула квітки: *Са(5) Со5 А5 G(2).
Екологія і поширення. Кріп запашний розводять на городах як пряносмакову рослину, іноді він дичавіє і росте як бур'ян. Походить з Персії і Східної Індії.
Сировина. Плоди і свіже листя.
Дія. Спазмолітична, відхаркувальна, знеболююча, вітрогінна.
Застосування. Настій або порошок насіння кропу вживають всередину для профілактики приступів грудної жаби, при гіпертонічній хворобі 1-го і 2-го ступенів, хронічній коронарній недостатності, безсонні, при спастичних станах м'язів органів черевної порожнини, алергічному дерматиті, сверблячці, виразці гомілки, геморої, та як засіб, що збуджує й поліпшує апетит і травлення, заспокоює коліки й судому. Часто плоди кропу використовують у сумішах з іншими лікарськими рослинами. Свіже листя кропу корисно вживати при гіпохромній анемії й серцевій астмі. Як зовнішній засіб настій насіння застосовують у вигляді примочок при хворобах очей і при гноячкових ураженнях шкіри. Молоде листя й стебла використовують як ароматичну приправу для страв, а на початку утворення насіння – як спеції при солінні огірків і помідорів. З насіння добувають ефірну олію, яку використовують у парфюмерній, кондитерській і консервній промисловості.
Морква дика (Dauсus carota)
Морфологія. Дворічна трав'яниста заввишки 30-100 см; коренева система стрижнева. Головний корінь потовщується і на першому році життя утворює коренеплід, на другий рік життя розвивається пагін з гілчастим прямостоячим стеблом. Стебло жорстковолосисте, на поперечному розрізі округло-ребристе, вузли чітко виражені, меживузля порожнисті. Листки на першому році життя утворюють прикореневу розетку, на другому – листки розташовані почергово, черешкові, без прилистків, прості, майже трикутні, потрійноперисторозсічені на вузькі частки, лише верхні листки двічіперисторозсічені. Основа черешка розширена, утворює піхву, що охоплює стебло. Суцвіття – складний зонтик, при основі якого є обгортка з приквіткових листочків, а при основі зонтиків – обгорточки. Квітки: серединні – актиноморфні, крайові – зигоморфні (зовнішні пелюстки значно більші за внутрішні), циклічні, п’ятичленні. Плід – вислоплідник, округлий, трохи стиснутий з боків, складається з двох половинок (мерикарпіїв), з’єднаних між собою карпофором. Оплодень, розростаючись, утворює 8 високих реберець з двома голкоподібними щетинками. Між ними розташовуються 12 дрібних реберець з невеликими щетинками. Цвіте в червні-липні.
Формула квітки. Ca (5) Co5 А5 G(2).
Екологія і поширення. Морква дика росте як бур'ян на полях і відкритих місцях по всій території України.
Сировина. Плоди.
Дія. Протимікробна, сечогінна, солерозчинна, спазмолітична, протизапальна, холеретична.
Застосування. У науковій медицині плоди моркви дикої використовують як сировину для виготовлення спиртового екстракту, який входить до складу препарату уролесану. Уролесан призначають при лікуванні нефролітіазу, жовчнокам'яної хвороби, гострого та хронічного калькульозного холециститу, пієлонефриту, ниркових і печінкових колік та сольових діатезів. У народній медицині порошок з плодів моркви дикої вживають як вітрогінний, глистогінний і проносний засіб та при нетравленні шлунка. При нирковокам'яній хворобі п'ють настій плодів, дотримуючись при цьому дієти, як при нефриті.