Використання листків

Листки багатьох рослин широко використовуються в харчуванні людей (листки цибулі, салату, капусти, кропу, петрушки та ін.), ними го­ду­ють сільськогосподарських тварин (листки соняшника, кукурудзи, буряків і т. ін.), листки слугують для вегетативного розмноження (фіалка, фікус, бегонія тощо). Як лі­­кар­ську сировину зас­тосо­вую­ть лист­ки кропиви, глоду, берези, шавлії лікарсь­кої та багатьох інших видів рослин.

Питання для самоконтролю:

1. Які функції виконує листок у складі рослинного організму?

2. З яких двох основних частин складаються листки більшості рослин?

3. Які бувають листки залежно від форми основи листкової пластинки?

4. Чим відрізняється за будовою простий листок від складного?

5. Назвіть основні типи листкорозташування на стеблі.

6. Які типи жилкування бувають у листків?

7. Які форми листкової пластинки можуть бути у простих листків?

8. У чому полягає відмінність у будові парноперистоскладних і непарноперисто­складних листків?

9. З яких шарів клітин складається лист­кова плас­тинка?

10. Яке значення листкової гіподерми?

11. Що називають мезофілом листка?

12. Чим відрізняється мікроскопічна бу­до­ва дорсовентрального листка від ізо­ла­те­рального?

13. Які відмінності у будові стовпчастої та губчастої паренхіми листка?

14. Яку будову мають провідні пучки лист­ка?

15. Яка особливість будови мезофілу хвоїн­ки сосни?

16. Яка різниця в будові епідермісу лист­ків однодольних та дводольних рос­лин?

17. Що собою являє асиміляційна парен­хіма листків злаків?

18. Назвіть відомі вам видозміни листків. Яке вони мають значення в житті рослин?

19. Як використовує листки людина в різних галузях народного господарства?

Самостійна навчально-дослідницька робота:

1. Користуючись таблицями, гербарним та живим матеріалом, методичними вка­­зівками, вив­чити будову різних типів листків: черешкового, сидячого, піхво­вого. Зарисувати дані типи листків і на рисунках позначити: стебло, прилист­ки, черешок, листкову пластинку, піхву, вушка, язичок.

У більшості рослин листок складається з листкової пластинки і черешка. Якщо черешок відсутній‚ тоді листки називаються сидячими. При основі листка у багатьох рослин утворюються вирости – прилистки. У гречкових‚ спо­ри­шу‚ гірчаків‚ щавлю та інших представників родини гречкових вони зростаються‚ утворюючи розтруб. Іноді основа листка розширюється в піхву‚ яка охоплює стебло. В основі пластинки деяких рослин може утворюватись плівчастий придаток – язичок‚ а іноді ще два вирости по боках – вушка (рис. 12).

Зверніть увагу, що листки бувають прості і складні. Прості складаються з однієї пластинки‚ цільної чи розчле­но­ваної більш чи менш глибокими виїмками. Складні листки складаються з декількох (двох і більше) пластинок – лис­точ­ків‚ прикріп­лених до загального черешка – рахісу – короткими черешками‚ утворюючи зчлену­вання.

Розгляньте будову простого черешкового листка (яблуні) і складного (шипши­ни). Зарисуйте їх і позначте: у прос­то­­го листка – черешок‚ пластинку‚ прилистки; у складного – рахіс‚ листочки‚ прилистки. Зарисуйте також сидячий лис­ток (тала­бану). У піхвового листка (ячменю‚ кукурудзи) знайдіть пластинку‚ піхву і в місці пе­ре­ходу піхви в лист­ко­ву пластинку – язичок і вушка. Зарисуйте всі вище згадані типи листків, зробіть позначення.

Рис. 12. Морфологічні типи листків:

А-Б – черешкові з прилистками (А – простий в яблуні, Б – складний у шипшини); В – сидячий (талабан); Г – нисхідний (волошка); Д – піхвовий (ячмінь):

1– стебло; 2 – прилистки; 3 – черешок; 4 – листкова пластинка; 5 – рахіс;

6 – листочок; 7 – піхва; 8 – вушка; 9 – язичок