Практичне заняття №6 Тема: Квітка як репродуктивний орган. Суцвіття Теоретичні питання:

1. Квітка: визначення, походження, функції. Частини квітки.

2. Оцвітина: її типи, характеристика складових частин – чашечки та віночка.

3. Андроцей і гінецей: визначення, їхні типи, будова і значення.

4. Різноманітність квіток. Двостатеві, тичинкові й маточкові квітки. Однодомні та дво­дом­ні рос­ли­ни.

5. Діаграма і формула квітки, їх використання при морфологічному опису рослин.

6. Суцвіття як спеціалізований репродуктивний пагін: походження, біоло­гіч­на роль, структурні еле­менти суцвіття, класифікація, морфологічна характе­рис­тика.

7. Поняття про запилення і запліднення. Подвійне запліднення у квіткових рослин.

Зміст теми: квітка, її походження і функціїї

Квітка – видозмінений вкорочений пагін, пристосований до забезпечення здійс­нен­ня процесу статевого розмно­жен­ня покритонасінних рослин, і за своїм поход­жен­ням пов'язаний зі стробілом голонасінних.

Будова і форма квітки обумовлені функціями, що пов'язані із цією формою роз­мно­­ження, тобто з розвитком і злит­тям жіночої і чоловічих статевих клітин – гамет, після чого розвиваються заро­док, насіння і плід.

Частини квітки

Частина пагона, на якому безпосередньо розташована квітка, на­зивається квітко­ніжкою. Якщо квітконіжка дуже коротка, то таку квітку називають сидячою. Сидячі квітки зустрічаються в таких суцвіттях, як колосок, кошик, го­лов­ка, сережка тощо.

Квітко­ніжка закінчується вкороченою осьовою частиною квітки – квітко­ложем, або тором. До квітколожа, яке бу­ває, як правило, більш-менш розширене, прикріп­лені інші частки квітки. Форма квітколожа здебільшого плоска, але зус­трі­чається й конічна – як у малини, жовтеців, горицвіту, магнолії; видовжена – у мишехвосника, гравілата; блюдцеподібна – у вишні, сливи; глекоподібна – в шипшини.

Якщо квітка розташована на бічному пагоні, то листок, з пазухи якого вона ви­рос­ла, називається покривним листком. Він здебільшого простої форми і невеликого розміру, що властиво верхів­ковим листкам. У багатьох рослин на квітконіжці виро­стають ще дрібні верхівкові листки – приквітки. В однодольних приквіток лише один, і роз­та­шо­вує­ться він навпроти покривного листка з боку головної осі. У дво­до­льних приквітки звичайно парні, роз­ташовані обабіч покривного листка. Сторо­на квітки, що звернена до покривного ли­стка, називається ниж­ньою, або передньою, протилежна їй – верх­ньою, або задньою.

В типовій повній квітці, починаючи зовні (знизу), в напрямку до середини, змі­ню­­ються такі частини: оцвітина, андроцей,гінецей. Кожна з названих частин складається з окремих членів.

У квітках деяких рослин внаслідок зростання квітколожа, частин оцвітини і ти­чин­кових ниток утворюється так званий гіпантій, або квіткова трубка (розові, ма­ль­вові). Після запліднення гіпантій розростається і входить до складу плодів (яблу­ко, гарбузина).

Оцвітина

Оцвітина, або покрив квітки складається з видозмінених верхівкових листків. Якщо забарвлення їх однотипне – тоді таку оцвітину називають простою. Проста оцві­тина буває чашечковидна, коли колір її зелений, наприклад, у кро­пи­ви, коноплі, лободи, буряка, і віночковидна, якщо колір її білий, рожевий, синій чи будь-який ін­ший, відмінний від зеленого, наприклад, у тюльпана, лілії, проліски, конвалії.

Оцвітину з різнотипним забарвленням називають подвійною. Зовнішнє коло под­вій­ної оцвітини, як правило, зеле­но­го кольору, утво­рює чашечку, а внутрішнє коло, забарвлене часто в яскраві то­ни, – віночок. Подвійна оцвітина зус­трічається в біль­шос­ті рослин – в яблуні, вишні, жовтецю, дзвіночків, маку, огірків тощо.

Квітки, в яких оцвітина складається з двох кіл, називають двопокривними, коли з одного кола – однопокривними, якщо оцвітина відсутня – безпокривними, або голи­ми. Двопокривні квітки поширені в більшості рослин, однопокривні (безпелюсткові) – у шовковиці, кропиви, коноплі, в'яза й інших; безпокривні – у верб, осок.

Оцвітина захищає внутрішні частини квітки, приваблює комах-запилювачів в період цвітіння.