2.3. Діяльність електронного музиканта та його вплив на сучасний світовий соціокультурний простір (поняття dj та Producer)

Безумовно, більшість пересічних людей, на сьогоднішній день мають досить поверхневе уявлення про діяльність електронного музиканта, як артиста. Багато хто вважає, що всю електронну музику створює діджей під час свого виступу на вечірці в клубі або іншому масштабному заході. Міцним підґрунтям для формування такого уявлення громадськості стало знання, що основним інструментом ді-джея є програвачі компакт-дисків або вінілових платівок та мікшерний пульт, за допомогою якого він змішує та компанує різні музичні композиції, перетворюючи їх на один суцільний мікс або, як дехто вважає, «на новий твір». З метою з’ясування достовірності громадської думки про електронну музику, слід зробити ретельний аналіз діяльності артиста клубної електронної музики.

ДІ-ДЖЕЙ (диск-жокей) – людина, що здійснює публічне відтворення записаних на аналогові або цифрові звукові носії музичних творів зі зміною або без зміни матеріалу технічними засобами.

Особливості діяльності ді-джея: змішування (зведення, міксування) треків (композицій) він здійснює за допомогою спеціального мікшерного пульта та спеціально обладнаних програвачів, на котрих є можливість контролювати швидкість програвання композиції (програвачі грамплатівок, CD/DVD-деки). При відтворенні музики на обох програвачах повинна бути плавно регульована швидкість обертання. Також на сучасних діджейських пультах є семплери (для запису і відтворення коротких звукових фрагментів – семплів), звукові ефектори і драм-машина (для створення пульсуючих ритмічних фраз – лупів). Також міксування можливе за допомогою спеціального програмного забезпечення на комп’ютерах або ноутбуках [83, 82].

Послідовність зведених тематичних треків називається ді-джейським міксом, або сетом. Підбірка цих треків називається компіляцією. Зазвичай міксом називають студійну роботу ді-джея, записану для подальшого розповсюдження на аудіо-носіях або в цифровому вигляді. Сетом називають «живий» виступ ді-джея. При створенні міксу діджеї можуть використовувати скретч, ефектори, синтезатори та інше.

Отже, з вище зазначеного визначення, ми можемо зробити висновки, що насправді ді-джей не є автором музичних композицій, які він виконує під час свого виступу. Таке помилкове уявлення деяких слухачів склалося завдяки електронним танцювальним радіо станціям, користувачам соціальних мереж та контент-провайдерам, які виготовляють рінгтони для мобільних телефонів, беручи за основу мікси більш-менш відомих ді-джеїв. Маючи недостатньо інформації про трек-лист композицій, що звучали в ді-джейських міксах, контент-провайдери беруть за назву власне найменування міксу та ді-джея, як автора, наприклад, «DJ Natasha Rostova – House Doctor № 121». Насправді ж, діяльність ді-джея пов’язана з міксуванням готових музичних композицій.

У своєму арсеналі ді-джей може використовувати: спеціальний мікшерний пульт, програвачі компакт-дисків або вінілових платівок, комп’ютер із встановленим спеціальним програмним забезпеченням, що дозволяє міксувати музичні композиції прямо на комп’ютері без використання фізичних носіїв (компакт-дисків чи вінілових платівок). Комп’ютер підключається до міксерного пульта через спеціальний пристрій «контролер» за допомогою якого ді-джей може імітувати гру зі звичайних фізичних носіїв.

Поняття Producer в електронній музиці

На теренах України та СНД під словом «продюсер», зазвичай, розуміється антрипринер або менеджер артиста або проекту в шоу-бізнесі. Насправді ж, визначення «продюсер» має багато інших значень. Зокрема виділяють [83, 81–84]:

• Театрального продюсера.

• Музичного продюсера (існує також продюсер запису або саунд-треку («sound producer»)).

• Продюсер гри (в індустрії комп’ютерних ігор).

• Продюсера фільму чи телевізійного продюсера, які поділяються на:

• Асоційований продюсер – виконує обмежені продюсерські функції під керівництвом продюсера.

• Координуючий продюсер – координує роботу кількох продюсерів.

• Співпродюсер – виконує функції продюсера разом з іншими продюсерами в команді.

• Виконавчий продюсер – контролює роботу інших продюсерів; не ініціює виробництво, звичайно контролює технічні та організаційні аспекти виробництва.

• Лінійний продюсер – керує роботою персоналу, регулює технологічні питання, бюджет, графік робіт і не втручається у творчий процес.

• Генеральний продюсер – основний носій ідей; інспектує роботу інших продюсерів, в т.ч. виконавчого.

• Продюсер веб-сайту – контролює управління сайтом.

В електронній музичній індустрії під терміном «продюсер» мається на увазі саме композитор, аранжувальник та звукорежисер в одній особі. Тобто електронний музичний продюсер – це особа, що власне створює музичний продукт, випускаючи його на різноманітних лейблах, відповідно до жанрового напряму.

Для створення якісного музичного матеріалу, електронний музичний продюсер повинен володіти певною низкою знань. Зокрема, має володіти знаннями: з теорії музики, гармонії, комп’ютерного аранжування та вміти працювати зі звуком за звукозаписуючим обладнанням. Свої авторські роботи продюсер надсилає на лейбли, з якими укладається угода про подальшу публічну реалізацію та продаж музичного контенту. Зазвичай, продюсер отримує 50% від продажу треку, але іноді лейбли співпрацюють з авторами на умовах передплати або фіксованої грошової суми за композицію [12, 128].

Окрім власних авторських композицій, електронні музичні продюсери (артисти) також займаються переаранжуванням творів інших артистів. Така форма творчості називається ремікс (Remix). Ремікси не рідко подають ідею оригінального музичного твору «в новому амплуа», оскільки можуть мати зовсім інший стиль або навіть інший жанровий напрям. Зазвичай, офіційні ремікси створюються за замовленням лейблу або автора оригінальної композиції. Неофіційний ремікс, який не було офіційно видано на жодному з лейблів, називається «бутлег». Такий вид творчої діяльності несе виключно рекламний характер. Бутлеги створюються суто з метою PR та самопросування артиста та розповсюджуються безкоштовно в мережі Інтернет через блоги та соціальні ресурси. Із кожного правила існують виключення. Іноді трапляється так, що автор бутлега, не розмістивши його в мережі, надсилає роботу до лейблу, на якому вийшла оригінальна робота або навіть самому автору оригіналу, на який було зроблено даний бутлег. У разі позитивного відгуку, бутлег може бути виданим на лейблі, як офіційний ремікс.

У творчій діяльності ді-джея та продюсера також можливо виділити таке явище, як «меш-ап» (Mashup). Меша-ап являє собою дві схожі за своєю структурою, тональністю та гармонією композиції, що грамотно скомпільовані в одну композицію. Зазвичай, такий творчий підхід в електронній музиці потребує досить розвиненого гармонічного слуху та відчуття ритму. Звісно ж, для того, щоб скомпілювати два або три твори інших авторів в одну композицію, зовсім не обовязково володіти навичками роботи зі звуком та звукозаписуючим обладнанням. Меш-ап не являє собою абсолютно новий твір. Це елемент діяльності ді-джея, який використовується з метою вмістити в один мікс як умога більше музичних композицій [12, 129].

Гастрольна діяльність електронного музичного продюсера, як правило представляє собою виступи у якості ді-джея, що використовує в своїх сетах власні твори, на ряду з творами інших електронних артистів. Не слід плутати ді-джея із електронним музичним продюсером. Можемо провести паралель: виконавець/композитор = ді-джей/продюсер. Отже, так само, як композитор може публічно виконувати власні твори та твори інших композиторів, так і електронний продюсер може виконувати в своєму Ді-джей сеті, як власні композиції, так і твори інших артистів (продюсерів). Як ді-джей, так і продюсер під час свого виступу може використовувати елементи живої гри на синтезаторі, гітарі або інших музичних інструментах. Існують також ді-джеї вокалісти, що виконують власні вокальні твори під час своїх ді-джей сетів. Даний вид виконавської майстерності називають «живою грою» або «лайв» (Live).