1.4. Поняття «лейбл» в контексті дослідження сучасної електронної музики

Лейбл – бренд, створений компаніями, що займаються виробництвом, поширенням і просуванням аудіо- та іноді відеозаписів (головним чином, музичні відеокліпи і відеозаписи концертів) на носіях різних відповідних форматів, серед яких: вінілові платівки, компакт-касети, компакт-диски, міні-диски, CD, DVD і ін. Назва походить від паперової етикетки (англ. Label), що містить загальну інформацію про запис, що наклеюється на центр вінілової платівки.

Більшість провідних лейблів, так званих мейджор-лейблів (англ. Major label), належить кільком великим транснаціональним корпораціям («Велика четвірка» лейблів звукозапису), на частку яких припадає основний відсоток світового музичного ринку. Хоча останнім часом спостерігається сплеск незалежних (від мейджорів) лейблів, так званих інді-лейблів (англ. indie label), що представляють собою альтернативу мейнстриму від мейджор-лейблів. У той же самий час, між мейджорами та інді часто зустрічається співробітництво на взаємовигідних умовах, зокрема, вони можуть виконувати за замовленням один одного ті чи інші етапи виробництва, поширення і просування музики [83].

З розвитком Інтернет-технологій спостерігається великий сплеск так званих нет-лейблів (англ. Net label), що поширюють музику в цифрових звукових форматах (головним чином MP3 і Ogg Vorbis), надаючи доступ до прямого завантаження цих файлів. При цьому нет-лейбли паралельно «ні» – релізам нерідко випускають обмежені тиражі компакт-дисків і інших популярних носіїв інформації, поширюючи їх в основному по звичайній пошті.

На початку ХХІ століття значну популярність здобула так звана «електронна форма» контенту. В даному випадку музика, фільми або ігри зберігаються не на фізичних носіях інформації (диски, платівки, касети), а безпосередньо на комп’ютері у вигляді файлів. Контент в електронній формі розповсюджується виключно через Інтернет. Цей факт є безумовною перевагою над фізичними носіями, оскільки дозволяє здійснювати продаж в необмеженій кількості. До цього ж, електронний контент є значно дешевшим та доступнішим, оскільки лейбл не витрачає на тиражування компакт-дисків, друкування обкладинок, транспортування до точок збуту тощо. Продаж такої форми контенту відбувається через спеціалізовані музичні Інтернет-магазини. Слухач отримує композицію одразу ж після сплати за неї. Кожен лейбл тісно співпрацює з такими електронними магазинами на індивідуальних умовах. Це означає, що відсоткове співвідношення поділу прибутку від продажу в кожному випадку є різним.

На сьогоднішній день в світі існує величезна кількість лейблів електронної та поп музики. Не будемо зараз перераховувати їх, адже дану інформацію можливо легко отримати, зайшовши на сторінку головного музичного Інтернет-магазину beatport.com, де поруч з назвою будь-якої музичної композиції розташована дата релізу та назва лейблу з посиланням на офіційну веб-сторінку.

Механізм роботи лейблів та взаємодії їх з артистами детально подано в наступному розділі [див. Підрозділ 2.2].

Основною діючою фігурою в діяльності будь-якого лейблу є лейбл-менеджер.

Подаємо загальну характеристику цієї професії. Фахівець, який за професійними ознаками може бути віднесений до бренд-менеджера, але в сфері такої специфічної індустрії, як шоу-бізнес.

Посадові обов’язки:

• пошук нових імен;

• курування репертуару артиста;

• підписання контрактів;

• розробка стратегій позиціонування і менеджмент артистів;

• розробка маркетингу-плану;

• планування і випуск продукції;

• проведення тендера серед дистрибуторів і продаж ліцензії;

• просування артистів лейбла;

• прогнозування тенденцій розвитку музичного ринку;

• ліцензування російської і західної музики;

• створення корпоративних збірників для брендів і тематичних збірників компанії;

• розробка стратегії співробітництва з російськими і закордонними партнерами;

• планування і проведення промо-заходів, релізів.

До кола основних обов’язків лейбл-менеджера входить пошук нових імен, адміністрування репертуару артиста, підписання контрактів, розробка стратегій просування та менеджмент артистів, розробка маркетинг-плану, планування та випуск продукції, проведення тендера серед дистриб’юторів і продаж ліцензії. А також просування артистів лейблу, прогнозування тенденцій розвитку музичного ринку, ліцензування музики, створення корпоративних збірників для брендів і тематичних збірників компанії, розробка стратегії співробітництва з закордонними партнерами, планування та проведення промо-заходів.

Ідеальним кандидатом на таку позицію є претендент з освітою маркетолога, який має яскраве, креативне і в той же час системне мислення. Бажано вільне володіння англійською мовою. Кандидат повинен уміти вести переговори та мати знання в галузі авторського права. Одним з основних вимог є глибока музична ерудиція. Музика повинна бути поруч з такою людиною протягом усього її життя. Вона повинна любити та розуміти музику, інакше коефіцієнт її корисної дії в компанії буде дуже низьким.

Кваліфікаційні вимоги:

Вища освіта за фахом «Маркетинг», «Менеджмент».

Звукозаписні компанії вибудовують свої стратегії, спираючись на різні схеми ведення бізнесу і різні способи просування своєї продукції. Для багатьох з них характерно брендування окремих напрямків своєї діяльності. Класична, електронна, поп- або рок-музика стають лейблами компаній, що працюють у шоу-бізнесі. Вони можуть бути порівняні з торговельними марками, звичними для інших індустрій, а людина, що очолює окремо узятий лейбл і курирує всі процеси, що відбуваються з ним, може бути професійно співвіднесений із бренд-менеджером. Але в рамках такої специфічної індустрії, як шоу-бізнес, позиція одержала назву лейбл-менеджер.

За словами Олега Нестерова, що очолює звукозаписну компанію «Снегірі-Музика», людина, що займає посаду лейбл-менеджера, «є останньою відповідальною особою за всю роботу лейбла. За родом діяльності йому необхідно сполучати функції маркетолога і бренд-менеджера, а, крім того, він повинен бути глибоко «у темі» музичного напрямку свого лейбла».

Вимоги до кандидата:

Ідеальним кандидатом на дану позицію є претендент з освітою маркетолога, що володіє яскравим, креативним і в той же час системним мисленням. Бажано вільне володіння англійською мовою. Кандидат повинен уміти вести переговори і мати знання в області авторського права.

Одним з основних вимог є глибока музична ерудиція. «Музика повинна бути поруч з такою людиною протягом усього його життя, – відзначив Олег Нестеров. – Він повинен любити і розуміти музику, інакше коефіцієнт його корисної дії в компанії буде дуже низьким».

На даний момент на ринку можна спостерігати тенденцію досить високого попиту на дану позицію при недоліку кваліфікованих фахівців. Одна з основних причин сформованої ситуації – відсутність гарної школи, що готувала б подібного роду кадри. «Нашому шоу-бізнесові 10 років, – говорить Олег Нестеров, – і в більшості його галузей у нас поки немає гарних фахівців. Дуже багато хто працює з натхнення, але професіоналізму явно не вистачає. У зв’язку з відсутністю освітньої бази, багато чому доводиться учити і передавати свої знання вже під час спільної роботи».

РОЗДІЛ 2

сучаснА електроннА танцювальнА музикА

В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ:

Проблеми і суперечності