164

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВ

Кафедра естрадного виконавства та теорії, історії культури

Пояснювальна записка

до дипломного проекту (роботи)

«Магістр»

на тему:

Сучасна клубна електронна танцювальна музика: основні проблеми розвитку жанру та технічні аспекти аранжування

Виконав: студент ІІ курсу, групи ММЗ-12

напряму підготовки (спеціальності)

8.02020401 «Музичне мистецтво»

Спеціалізація «Музикознавство»

Богданов М. М.

Керівник: Садовенко С. М.

Рецензент: Босик З. О.

Київ – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

СУЧАСНОЇ КЛУБНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ МУЗИКИ 9

1.1. Історичний аспект розвитку електронної танцювальної музики

кінця XX – початку XXI століть 9

1.2. Загальний огляд актуальних жанрів електронної музики 15

1.3. Проблеми професійної підготовки композиторів

електронної танцювальної музики 19

1.4. Поняття «лейбл» в контексті дослідження сучасної

електронної музики 22

РОЗДІЛ 2. сучаснА КЛУБНА електроннА танцювальнА

музикА В КОНТЕКСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ:

Проблеми і суперечності 28

2.1. Проблеми безконтрольного поширення контенту в мережі Інтернет 28

2.2. «Селф-промоушен» музиканта в Інтернет-просторі 33

2.3. Діяльність електронного музиканта та його вплив на

сучасний світовий соціокультурний простір (поняття DJ та Producer) 37

2.4. Концепція творчого розвитку електронного музичного продюсера 41

РОЗДІЛ 3. ТЕХНІЧНІ АСПЕКТИ АРАНЖУВАННЯ В СУЧАСНІЙ

КЛУБНІЙ ЕЛЕКТРОННІЙ ТАНЦЮВАЛЬНІЙ МУЗИЦІ 44

3.1. Особливості сучасного комп’ютерного аранжування 44

3.2. Матеріально-технічна база для створення електронної музики 64

3.3. Музичне комп’ютерне програмне забезпечення 79

3.4. Особливості роботи зі звуком в електронній музиці

кінця XX – початку XXI століть 110

Висновки 115

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 117

ДОДАТКИ 126

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Одним із найважливіших завдань для музичного продюсера та композитора є створення та виведення на ринок актуального музичного продукту. Для здійснення цієї мети неминучим є проведення безперервного моніторингу музичного ринку, певних аспектів розвитку сучасних жанрів, аналіз динаміки змін смакових переваг та потреб цільової аудиторії. Для забезпечення процесу створення якісного та актуального музичного продукту необхідні висококваліфіковані спеціалісти – продюсери, композитори, аранжувальники, виконавці, звукорежисери, імідж-мейкери, менеджери тощо.

Процеси модернізації, глобалізації та вестернізації у сфері культури, стрімкий розвиток технологій, зокрема, загальна доступність до інформації та програмного забезпечення в мережі Інтернет, примхливість і вибагливість смакових переваг масової світової слухацької аудиторії зумовлюють появу нових музичних жанрів, які вимагають від кожного з вище зазначених фахівців не тільки пересічних навичок та багатолітнього досвіду роботи, а й ключових вмінь і майстерності.

Дані світових музичних чартів свідчать, що за останні 10–15 років попит аудиторії різко зростає на користь електронної музики. Однак електронна клубна танцювальна музика як поняття є на сьогодні не достатньо широко вивченою, систематизованою та обґрунтованою з наукової точки зору. Відтак аналіз сучасного музичного продукту, виявлення основних завдань, які потребують невідкладного ретельного розгляду, окреслення перспектив подальшого розвитку жанрів електронної та популярної музики в найближчому майбутньому є вкрай актуальним.

Технологічний прогрес сучасності з кожним роком значно полегшує процес написання та аранжування сучасної музики, надаючи більше можливостей для самовираження молодим талановитим композиторам. Відтепер функції композитора, аранжувальника та звукорежисера поєднуються в одному фахівці. Така гібридна діяльність здобула назву «саунд-продюсер», що в перекладі з англійської означає «той, хто створює звук». З появою цієї універсальної професії різко посилилась проблема потурання вкрай невибагливим смакам споживачів. Як наслідок – поява на світовому музичному ринку неякісного музичного продукту у великих кількостях. Таке явище, в свою чергу, викликало досить заперечливе відношення з боку критиків саме до електронної музики, як до жанру в цілому. Насправді, це не означає, що в цій музичній галузі не існує кваліфікованих спеціалістів. Проте серед великої кількості музичного матеріалу в мережі, справді якісний продукт, з точки зору професійної музичної критики, віднайти та ідентифікувати сьогодні достатньо важко.

В галузі електронної музики також не обійшлось без живих виконавців: вокалістів та музикантів. Але головною ознакою цього музичного жанру стало те, що аранжування твору та запис стали створювати самі артисти або композитори. Якщо раніше для того, щоб зробити студійний запис було необхідно мати спеціальні великі записуючі консолі та носії (магнітні плівки), то зараз достатньо мати лише відносно недорогий, проте потужний комп’ютер, якісний звуковий модуль, мікрофон із посилювачем (канальною лінійкою), програмне забезпечення (яке зараз можливо не тільки купити, але й легко та безкоштовно знайти та завантажити в мережі Інтернет), акустично підготовлене підручними засобами приміщення, музичний слух та, звісно ж, розум, талант і винахідливість. Це стимулювало появу на початку ХХІ століття в світовому естрадному музичному мистецтві саме саунд-продюсера, як представника композиторів майбутнього.

Актуальність піднятої проблеми, її маловивченість, пошук і знаходження шляхів вирішення певних завдань сучасності у сфері електронної музики зумовили вибір теми дослідження дипломної роботи: «Сучасна клубна електронна танцювальна музика: основні проблеми розвитку жанру та технічні аспекти електронного аранжування в ХХІ столітті».

Мета дослідження полягає у здійсненні загального огляду та вивченні стану сучасної клубної електронної музики, окресленні головних актуальних її проблем та шляхів їх вирішення, виявлення професійної наукової точки зору щодо деяких аспектів розвитку світової електронної музики, формування нових стилів, відповідно до еволюції смакових переваг сучасного слухача.

Об`єкт дослідження – світова електронна музична індустрія.

Предмет дослідження – сучасна клубна електронна танцювальна музика, технічні аспекти створення електронного аранжування та основні проблеми розвитку музичного напряму кінця XX – початку XXI століть.

Відповідно до предмету й мети були сформульовані такі завдання дослідження:

• проаналізувати стан сучасної світової електронної музичної індустрії;

• провести історичний огляд розвитку електронної музики в ХХ столітті та визначити основні актуальні проблеми сьогодення, що виникли в результаті технологічного прогресу та процесу глобалізації;

• виявити основні проблеми розвитку електронного клубного музичного напряму кінця XX – початку XXI століть;

• дати визначення поняття «лейбл», проаналізувати функції лейблів в сучасній музичній індустрії;

• охарактеризувати діяльність сучасного електронного музиканта (ді-джея та саунд-продюсера) та оцінити його вплив на новітній світовий соціокультурний простір;

• провести огляд технічних аспектів створення електронного аранжування та визначити їх особливості.

Теоретична база. Теоретико-методологічним підґрунтям дослідження є наукові праці з філософії, теорії мистецтва, естетики, музикознавства, психології мистецтва. Зокрема, ключовими ідеями для дослідження слугували:

– Естетико-філософське обґрунтування значення музичного мистецтва в системі мистецтв і соціальних функцій музики (Б. Асаф’єв , Н. Бердяєв, Є. Герцман, М. Каган, А. Сохор та ін.);

– Розуміння музичного стилю, як системи музичного мислення, ідейно-художніх концепцій, образів і засобів їх втілення, що виникає на певному соціально-історичному ґрунті і пов’язане зі світоглядом автора (Л. Мазель, М. Ржевська, Ю. Тюлін, В. Цуккерман та ін.);

– Розуміння системи засобів виразності музики як єдиного комплексу, що видозмінюються під впливом історичних, жанрових, художніх чинників (С. Волков, Л. Мазель , В. Редя, Ю. Холопов, В. Цуккерман, В. Шульгіна та ін.);

– Психологічне і соціологічне обґрунтування процесів музичного сприйняття (Є. Назайкинський, В. Медушевська, С. Садовенко, А. Сохор та ін.);

– Розуміння сфери арт-ринку, як особливого специфічного середовища для формування нових художніх явищ сучасного мистецтва (О. Гриценко, А. Карпов, О. Різник, В. Солодовник, Т. Шехтер та ін.);

– Розгляд клубної культури, як особливої форми дозвілля, що включає в себе розважальну, комунікативну, просвітницьку функції, а також як особливого специфічного середовища популяризації електронної музики (Ф. Баранов, В. Белунцов, І. Петрова, О. Різник та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети, а також для розв’язання її завдань було застосовано наступні методи дослідження: аналіз та синтез – для вивчення стану сучасної світової електронної музичної індустрії, а також для дослідження технічних аспектів електронного аранжування; історичний – для дослідження еволюції електронної клубної танцювальної музики в ХХ–ХХІ ст.; системно-функціональний – для визначення сутності поняття «клубна танцювальна електронна музика» та формулювання класифікації стилів клубної електронної музики; теоретичний – для уточнення і осмислення змісту основних понять дослідження, вивчення літературних джерел та їх узагальнення.

Джерельну базу дослідження становлять:

1) наукові праці за темою дослідження (теорія та історія мистецтва, музикознавство, звукорежисура, естетика, психологія і соціологія мистецтва);

2) результати соціологічних досліджень аудиторії мистецтва, в тому числі відвідувачів київських клубів і слухачів танцювальної електронної музики;

3) професійні періодичні видання («Шоу-Мастер», «Install-Pro», «Звукорежисер» та ін.) та інформаційно-мистецькі Інтернет-портали (www.topdj.com, www.dj.ru, www.inthemusic.ru, www.upliflo.ru, www.atmo.ru, www.di.fm та ін.), в яких висвітлюються події сучасного музичного життя, рецензуються нові видання клубної електронної музики на компакт-дисках та інших носіях;

4) практичні розробки автора щодо створення композицій клубної електронної музики.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що:

Уперше:

науково обґрунтовано явище клубної танцювальної електронної музики кінця XX – початку XXI століть;

визначено поняття «клубна танцювальна електронна музика»;

сформульовано класифікацію стилів клубної електронної музики, що відокремилися на межі XX–XXI століть;

виявлено основні проблеми розвитку жанру та технічні аспекти аранжування клубної танцювальної електронної музики.

Обґрунтовано взаємні впливи процесів створення і представлення композицій жанру клубної танцювальної електронної музики, надано рекомендації щодо покращення контролю над поширенням музичного контенту в мережі Інтернет.

Подальшого наукового осмислення набула практика соціального функціонування клубної електронної музики, що виражається в дослідженні нового типу музичної творчості на прикладі діяльності ді-джеїв та саунд-продюсерів.

Практичне значення дослідження. Представлене дослідження може позиціонуватися як: мистецтвознавча основа для досліджень, пов’язаних з проблемами вивчення сучасних музичних стилів; науково-методологічна основа для викладання таких дисциплін, як «Історія музики», «Популярна музика», «Сучасна музика», «Сучасне мистецтво», «Музикознавство», «Актуальні проблеми музики ХХІ століття» в музичних училищах і гуманітарних вузах; для створення методичного посібника з організації музичних культурно-дозвіллєвих заходів (клубних вечірок, електронних фестивалів тощо).

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, основної частини (три розділи), загальних висновків, списку використаних джерел (102 найменування) та 5 додатків. Загальний обсяг дослідження становить 131 сторінка, із яких 116 – основного тексту.