7

Міністерство освіти та науки України

Запорізький педагогічний коледж

Лекція

з навчальної дисципліни «Дитяча психологія»

по темі «Розвиток пам’яті у дітей дошкільного віку»

Мета навчального заняття:

Пізнавальна: ознайомити студентів із особливостями розвитку пам’яті в немовлячому, ранньому та дошкільному віці, особливостями мимовільного і довільного, смислового та механічного запам’ятовування, значенням дозування та повторення матеріалу в розвитку пам’яті, поняттями «пам’ять», «мимовільне», «довільне», «смислове», «»механічне запам’ятовування».

Розвиваюча: уміння аналізувати навчальний матеріал, пов’язувати наукові знання з життєвою практикою, узагальнювати спостереження за проявами різних видів памяті у дітей дошкільного віку та порівнювати їх продуктивність, робити на їх основі висновки про особливості організації педагогічної взаємодії з дітьми.

Виховна: виховувати професійно-педагогічну культуру студентів, прагнення бачити наступність і тенденцію у формуванні та розвитку дій сприймання та засвоєння сенсорних еталонів дітей дошкільного віку.

Професійна: працювати над становленням наукового світогляду майбутнього педагога, пов’язавши зміст курсу з практикою, досвідом студентів, формувати розуміння студентами специфіки врахування індивідуальних відмінностей запам’ятовування дітей в процесі педагогічної взаємодії.

Ключові поняття теми: пам’ять, мимовільне, довільне, смислове, механічне запам’ятовування.

Студенти повинні знати: ключові поняття теми, особливості розвитку пам’яті в немовлячому, ранньому та дошкільному віці, види запам’ятовування та їх продуктивність.

Студенти мають вміти: давати визначення ключовим поняттям теми, робити психологічну характеристику процесу формування та розвитку пам’яті дітей дошкільного віку, орієнтуватися в потоці психолого-педагогічної інформації, систематизувати та класифікувати її.

Тип заняття: шкільна лекція.

Засоби навчання: література, комп’ютерне забезпечення.

Література:

1. Савчин М.В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навч. посіб. — К.: Академвидав, 2005, Р. Р 2.2..

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі»

3. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999 ст. 138

4. Заїка О.В. Експериментальна психологія пам’яті // Практична психол. та соц.роб. №1 2010 ст. 71-74

5. Заїка О.В. Експериментальна психологія пам’яті. Основні методики і результати досліджень // Практична психол. та соц.роб №2 2010 ст. 56-63

Завдання для самостійного опрацювання

Розробити памятку для батьків

«Керівництво розвитком пам’яті у дітей дошкільного віку»

Хід проведення згідно плану

1. Досвід дитини і пам'ять.

2. Розвиток пам’яті в немовлячому, ранньому та дошкільному віці.

3. Мимовільне і довільне, смислове та механічне запам’ятовування. Значення дозування та повторення матеріалу в розвитку пам’яті.

4. Керівництво розвитком пам’яті у дітей дошк.віку.

І. Організація студентів: ознайомлення з темою, метою та планом заняття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

«Дитяча пам'ять саме тому гостра і чіпка, що в неї вливається чистий струмочок яскравих образів, картин, сприйняття, уявлень» В.О. Сухомлинський

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

• Що таке пам'ять?

• Які види пам’яті Вам відомі?

ІV. Пояснення нового матеріалу.

1. Досвід дитини і пам'ять.

Пам'ять визначає нашу індивідуальність і змушує діяти тим або іншому способом більшою мірою, чим будь-яка інша окремо взята особливість нашої особистості. Все наше життя є не що інше, як шлях з пережитого минулого в невідоме майбутнє, що освячує лише в ту мить, що вислизає, та мить реально випробовуваних відчуттів, що ми називаємо "сьогоденням". Проте, сьогодення - це продовження минулого, воно виростає з минулого й формується їм завдяки пам'яті. Саме пам'ять рятує минуле від забуття, не дає йому стати таким же незбагненним, як майбутнє. Іншими словами, пам'ять надає спрямованість ходу часу.

Для кожного з нас пам'ять унікальна. Пам'ять дозволяє нам усвідомлювати й власну індивідуальність, і особистість інших людей. Втративши пам'ять, людина втрачає власне "я", перестає існувати.

Пам'ять - це психічна властивість людини, здатність до накопичення, (запам'ятовування) зберігання, і відтворення досвіду й інформації. Запам'ятовування, збереження й наступне відтворення індивідом його досвіду називається пам'яттю. У пам'яті розрізняють такі основні процеси: запам'ятовування, збереження, відтворення й забування. Зазначені процеси не є автономними психічними здатностями. Вони формуються в діяльності й визначаються нею. Запам'ятовування певного матеріалу пов'язане з нагромадженням індивідуального досвіду в процесі життєдіяльності. Використання в подальшій діяльності того, що запам'яталося, вимагає відтворення. Випадання ж певного матеріалу з діяльності веде до його забування. Збереження матеріалу в пам'яті залежить від участі його в діяльності особистості, оскільки в кожен даний момент поводження людини визначається всім її життєвим досвідом.

Ще один важливий факт: пам'ять зберігає, відновлює дуже різні елементи нашого досвіду: інтелектуальний досвід, емоційний, і моторно-руховий. Пам'ять про почуття й емоції може зберігатися довше чим інтелектуальна пам'ять про конкретні події. Саме тому для дитини дуже важливе емоційне благополуччя, яке вона отримує в перші роки свого життя, саме тому сценарій відношення до дійсності у дитини закладається до 3 років.

Дошкільний вік характеризується інтенсивним розвитком здібності до запам'ятовування і відтворення. Пам'ять дошкільника в основному носить мимовільний характер. Це означає, що дитина не ставить перед собою усвідомлених цілей що-небудь запам'ятати. Запам'ятовування і пригадування відбувається незалежно від її волі і свідомості. Вони здійснюються в діяльності і залежать від її характеру. Дитя запам'ятовує те, на що було обернено увага в діяльності, що справило на нього враження, що було цікаве.

Якість мимовільного запам'ятовування предметів, картинок, слів, залежить від того, наскільки активно дитина діє по відношенню до них, якою мірою відбувається їх детальне сприйняття, обдумування, угрупування в процесі дії.