Міністерство освіти та науки України
Запорізький педагогічний коледж
Лекція
з навчальної дисципліни «Дитяча психологія»
по темі «Психологічна характеристика пізнавальної сфери дітей раннього віку»
Мета навчального заняття:
Пізнавальна: ознайомити студентів із особливостями оволодіння дітьми раннього віку новими засобами та способами сприймання, проявами перших елементів самостійності, поняттями «прямоходіння», «наочно-дійове та наочно-дійове мислення», «когнітивний та мовний розвиток».
Розвиваюча: уміння аналізувати навчальний матеріал, пов’язувати наукові знання з життєвою практикою, узагальнювати знання та спостереження, робити на їх основі висновки про причини виникнення та розвитку психічних особливостей дітей.
Виховна: виховувати професійно-педагогічну культуру студентів, прагнення бачити наступність і тенденцію у формуванні якостей особистості дітей різного віку.
Професійна: працювати над становленням наукового світогляду майбутнього педагога, пов’язавши зміст курсу з практикою, досвідом студентів, формувати розуміння студентами специфіки соціальної ситуації розвитку дитини, уміння виокремлювати роль умов та передумов, власної активності дитини в процесах появи новоутворень.
Ключові поняття теми: прямоходіння, наочно-дійове та наочно образне мислення, когнітивний та мовний розвиток.
Студенти повинні знати: ключові поняття теми, особливості оволодіння новими засобами та способами сприймання, прояви перших елементів самостійності.
Студенти мають вміти: давати психологічну характеристику пізнавальній сфері дітей раннього віку, орієнтуватися в потоці псиїхолого-педагогічної інформації, систематизувати та класифікувати її.
Тип заняття: шкільна лекція.
Засоби навчання: література, комп’ютерне забезпечення.
Література:
Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. Навч. пос. – К.: Каравела, 2008, ст. 99-106
Савчин М.В., Василенко Л. П. Вікова психологія: Навч. посіб. — К.: Академвидав, 2005, Р. Р 2.2..
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «я у світі» ст. 56-60
Марцинковская Т.Д. Детская практическая психология: Учебник.— М.: Гардарики, 2000. — ст. 37-39
Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999
Завдання для самостійного опрацювання
Пам'ять, мислення та елементи уяви в ранньому віці.
Подальший розвиток розуміння мови. - конспект
Хід проведення згідно плану
1. Оволодіння новими засобами та способами сприймання.
2. Прояви перших елементів самостійності.
3. Прямоходіння – досягнення раннього віку.
4. Пам'ять, мислення та елементи уяви у дітей р.в.
5. Когнітивний та мовний розвиток.
І. Організація студентів: ознайомлення з темою, метою та планом заняття.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів.
Який віковий період називають «періодом раннього дитинства»?
Який провідний вид діяльності в даному віці? (предметна діяльність, зароджується гра)
IV. Пояснення нового матеріалу
Оволодіння новими засобами та способами сприймання.
Ранній вік (1-3)посідає особливе місце в загальній історії психічного розвитку людини. За перші три роки дитина проходить величезний шлях у своєму розвитку; оволодіває прямоходінням, діями з предметами, мовленням, набуває певної фізичної самостійності й намагається її відстоювати.
Новоутворення у пізнавальній сфері є якісні зміни в характері сприймання. Сприймання з акту реагування на предмет перетворюється в акт орієнтації в предметах. Сприймання починає розвиватися як перцептивна діяльність.
Перцептивні дії (розпізнавання предмета за його ознаками, віднесення до групи схожих тощо) формуються в контексті певної практичної діяльності під впливом завдань які вона висуває. Поступово з практичних дій виділяється момент орієнтування в предметах. Спочатку зовнішні орієнтувальні дії мають яскраво виражений практичний розгорнутий характер. Співвідносячи певні предмети чи їх частини, дитина прикладає, накладає їх один на одний. Поступово зорове сприймання починає передувати безпосередньому виконанню практичних дій на основі набуття аналогічного досвіду. І вже до трьох років дитина може роздивлятися, перелічувати знайомі їй зображувані предмети, не торкаючись пальчиком, вислуховувати вказівку дорослого й лише після цього діяти; слухати казки, віршики, оповідання. Тепер вона здатна не тільки дивитись, а й бачити, чути і слухати.
Важливе значення для розвитку сприймання має його поєднання зі словом. Проте таке поєднання спочатку відбувається в пасивній мові. Дорослий має вживати еталонні назви кольорів, фігур тощо, коментувати й супроводжувати словом обстежувальні дії дитини. Але слово для дитини третього року життя не може замінити здобутих з безпосереднього практичного досвіду знань, проте воно впорядковує, узагальнює цей досвід.
З розвитком предметних дій, розширенням кола предметів, з якими стикається малюк, а також словесного позначення предметів, сприймання стає предметним і константним. Дитина починає жити в колі постійних предметів.
Превалювання сприймання в пізнавальному розвитку дитини раннього віку зумовлює певну залежність від нього інших процесів.