7

Міністерство освіти та науки України

Запорізький педагогічний коледж

Лекція

з навчальної дисципліни «Дитяча психологія»

по темі «Психічна характеристика предметно-практичної діяльності в ранньому віці»

Мета навчального заняття:

Пізнавальна: ознайомити студентів із поняттями «практично-предметна діяльність», «співвідносні, знаряддєві дії», із особливостями виникнення практично-предметної діяльності в ранньому віці, зі змістом та етапами її розвитку, її місцем у формуванні новоутворень в пізнавальній, емоційній діяльнісній сфері.

Розвиваюча: уміння встановлювати та аналізувати особливості спілкування дитини з оточуючими, зокрема, близькими людьми і процесом становлення практично-предметної діяльності та її впливом на подальший емоційний, когнітивний розвиток у ранньому віці, робити на цій основі висновки про ефективність середовища, в якому зростає дошкільник для його психічного розвитку.

Виховна: виховувати професійно-педагогічну культуру студентів, відповідальне ставлення за організацію практично-предметної діяльності дитини в ранньому віці.

Професійна: працювати над становленням наукового світогляду майбутнього педагога, пов’язавши зміст курсу з практикою, досвідом студентів, оволодіння студентами методами та прийомами організації практично-предметної діяльності дітей раннього віку, її збагачення та розвитку.

Ключові поняття теми: практично-предметна діяльність, співвідносні, знаряддєві дії.

Студенти повинні знати: ключові поняття теми, оптимальні умови виникнення практично-предметної діяльності в ранньому віці, зміст та етапи її розвитку, вплив на формування новоутворень в пізнавальній, емоційній діяльнісній сфері дитини.

Студенти мають вміти: орієнтуватися в особливостях та етапах виникнення практично-предметної діяльності дітей раннього віку.

Тип заняття: шкільна лекція.

Література:

1. Скрипченко О.В. Вікова та педагогічна психологія. Навч. пос. – К.: Каравела, 2008, ст. 91-106

2. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество: Учебник для студ. вузов. - 4-е изд., стереотип. - М.: Издательский центр «Академия», 1999, ст. 32-34, гл. V § 4 ст. 150-158

Завдання для самостійного опрацювання

Особливості практично-предметної діяльності в дошкільному віці.

Хід проведення згідно плану

1. Емоційне та ділове спілкування і виникнення практично-предметної діяльності в ранньому віці.

2. Зміст та етапи розвитку предметної діяльності.

3. Співвідносні дії та дії з предметами-знаряддями.

4. Провідна роль практично-предметної діяльності у формуванні новоутворень в пізнавальній, емоційній діяльнісній сфері.

5. Практично-предметна діяльність в дошкільному віці.

І. Організація студентів: ознайомлення з темою, метою та планом заняття.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Актуалізація опорних знань студентів.

• Яку тему на минулому занятті ми почали вивчати?

• Що у психології називають «спілкуванням»?

• Яке це «емоційне спілкування»?

IV. Індивідуальне опитування студентів.

Охарактеризуйте розвиток та диференціацію потреб у спілкуванні в ранньому та дошкільному віці.

Як відбувається становлення засобів спілкування?

Розкрийте основні напрями та оптимальні умови розвитку вербальних засобів спілкування.

Які форми спілкування Вам відомі? Дайте їм психологічну характеристику.

Зачитайте рекомендації батькам «Особливості особистісно-творчого спілкування»

Пояснення нового матеріалу

1. Емоційне та ділове спілкування і виникнення практично-предметної діяльності в ранньому віці.

Особливе значення раннього дитячого віку полягає в тому, що він безпосередньо пов'язаний із ходьбою. Здатність до переміщення, будучи фізичним надбанням, має відчутні психічні наслідки. Завдяки їй дитина починає вільніше та самостійніше спілкуватися із зовнішнім світом. Ходьба розвиває вміння орієнтуватися в просторі, розширює можливості ознайомлення з оточенням, а також забезпечує перехід до самостійної предметної діяльності. Малюк повністю захоплений предметами, внаслідок чого змінюються його стосунки з дорослими. Все рідшим стає емоційне спілкування з ними, поступаючись місцем ситуативно-дійовому спілкуванню, практичному співробітництву, спільним діям з предметами. Дорослий, як правило, спонукає до спілкування завдяки своїм діловим якостям, а не емоційності. Соціальна ситуація розвитку в ранньому дитинстві має таку структуру: “дитина — предмет — дорослий”.    Провідна діяльність у ранньому дитинстві. Для раннього дитинства основними видами діяльності є предметна діяльність, мовлення і гра. Розвиток предметної діяльності пов'язаний з оволодінням виробленими людством способами користування предметами. Дитина вчиться від дорослих використовувати предмети, осягає значення речей. Відмінність предметної діяльності від характерного для періоду немовляти простого маніпулювання предметами полягає в підпорядкуванні способів дії дитини з предметами функціональному їх призначенню у житті культурної людини. Перехід від дитинства до раннього дитинства пов'язаний з розвитком нового ставлення до світу предметів - вони починають виступати для дитини не просто як об'єкти, зручні для маніпулювання, а як речі, які мають певне призначення і певний спосіб використання, тобто в тій функції, яка закріплена за ними в громадському досвіді.    Засобом здійснення предметної діяльності, знаряддям оволодіння суспільними способами використання предметів є спілкування. Попри те що емоційне спілкування перестає бути провідною діяльністю в ранньому дитячому віці, воно продовжує дуже інтенсивно розвиватися і стає мовним.

Основні інтереси дитини переносяться в область оволодіння все новими і новими діями з предметами, а дорослий набуває роль наставника, співробітника і помічника. На протязі усього періоду раннього дитинства здійснюється перехід до предметної діяльності. Специфіка предметної діяльності полягає в тому, що тут дитині вперше відкриваються функції предметів: призначення речей є їх таємними властивостями. Функції предметів не можуть бути виявлені шляхом простого маніпулювання. Так, дитина може нескінченне число разів відкривати і закривати дверцята шафи, як завгодно стукати ложкою об підлогу - цим вона ні на крок не просунеться в пізнанні функцій предметів. Тільки дорослий здатний в тій чи іншій формі розкрити дитині, для чого служить той чи інший предмет, яке його функціональне призначення.

Засвоєння призначення предметів дитиною є специфічно людським, воно принципово відрізняється від тих форм наслідування, що спостерігаються, наприклад, у мавп.