Тема 15. Правові відносини
Поняття й ознаки правових відносин,
Структура і склад правовідносини.
Юридичний зміст правовідносини
Об'єкти правовідносин.
Класифікація правовідносин.
Література:
Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. – М., 1974.
Дудин А.П. Обьект правоотношений (вопросы теорії). — Саратов, .1980. Протасов В.Н. Правоотношение как система. — М., 1991.
Протасов В.Н. Что и как регулиует право. - М., 1995.
Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. Ред. проф. М.
1. Поняття й ознаки правових відносин
Правове відношення має кілька ознак:
1. Правовідносини — це суспільні відносини, тобто відносини між людьми, які мають суспільну значимість. Особисті взаємини не мають суспільної значимості і не мають потребу правового регулюванні. Добросусідські, дружні, приятельські відносини будуються відповідно до норм моралі або на основі особистої симпатії.
2. Правоотносини — соціально значимі відносини — регулюються нормами права. Реальні правовідносини власне кажучи— нормативні відносини: вони нерозривно зв'язані з нормами права, виникають на їхній основі, складаються відповідно до правових розпоряджень і здійснюються в рамках, передбачених нормами права.
3. Правовідносини – являють собою зв'язок суб'єктів за допомогою суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. Суб'єктивне право належить право уповноваженій особі, яка виступає в правовідносинах у якості “кредитора” і має визначені “правом повноваження”. Носій юридичного обов'язку в правовідносинах - зобов'язана особа і виступає в якості “боржника”, який зобов'язаний зробити на користь “кредитора” визначені дії або утриматися від яких-небудь дій.
Таким чином, правовідносини— це охоронювані державою суспільні відносини, які утворюють соціально значимий зв'язок суб'єктів за допомогою прав і обов'язків, передбачених нормами права.
Поряд із зазначеними ознаками правовідносин теорія права традиційно виділяє їх ідеологічний і вольовий характер, оскільки право і зв'язані з ним явища виражають державну волю і державну ідеологію (див.: Алексєєв С.С. Общая теория права. Т. 2. — М., 1982. С. 92).
В останні роки у вітчизняній юридичній науці затверджується більш широкий підхід до правовідносин. Під правовідносинами розуміють "виникаюча безпосередньо з закону або фактичних правомірних дій юридичний зв'язок, сторони якого мають суб'єктивні права і юридичні обов'язки"
Дійсно, правовідносини, що складаються в сфері публічного права, — це відносини, передбачені нормами адміністративного, карного, карно-процесуального та інших галузей права, в основі яких лежить метод субординації. Що стосується відносин, які складаються в сфері приватного (цивільного і сімейного) права, такі відносини відповідно до методу координації регулюються не тільки нормами права, але і виникають з фактичних дій, що не суперечать закону, і по своїй суті є правовими відносинами, заснованими на принципі загальної дозволеності цивільно-правового регулювання “дозволено все, що не заборонено законом”.