2. Ескізний проект
В
цьому розділі вирішуються питання,
пов'язані з конструктивною розробкою
моделі, яка може бути рекомендована для
конкретного типу виробництва: масового
та індивідуального.
Ескізний проект – це сукупність конструкторських документів, які повинні вміщувати конструкторські рішення, які дають уяву про устрій виробу.
При розробці ескізного проекту виконуються роботи необхідні для забезпечення поставлених до виробу вимог, дозволяє встановити принципи рішення виробу, виконання варіантів можливих рішень, конструктивна розробка, пакування, транспортування виробу, загальна оцінка виробу по показникам стандартизації і уніфікації.
Ескізний проект виробів включає до себе конструкцію загального вигляду виробу, відомість ескізного проекту та пояснювальну записку.
Розробка ескізного проекту нової моделі має ряд особливостей. В швейній промисловості на цьому етапі розробляються вибраний варіант виробу в деталях. Саме тут вирішуються питання стосовно виробу та здійснюється підбір матеріалів до нього. В процесі виготовлення моделі художник - модельєр затверджує різні елементи композиції, які потім розглядаються і оцінюються на художніх зборах. Вдруге моделі розглядаються на художніх зборах при наявності представників виробничих замовлень, торгівельних організацій та при оформленні замовлення на її виготовлення, зразки і документація відправляється на швейне підприємство.
При складанні ескізного проекту виділяються такі розділи:
Вибір матеріалу для виробу.
В цьому розділі слід обґрунтувати вибір матеріалів для верху, підкладки, прокладок,
утеплюючих, оздоблюючих матеріалів і фурнітури повинно входити за все із змісту технічного завдання, тих вимог, які стосуються матеріалів одягу заданого виду. Потрібно охарактеризувати вибрані матеріали за всіма показниками.
2. Вибір системи конструювання та її обґрунтування.
Побудова первісного креслення може бути виконана за допомогою будь – якої системи конструювання. При виборі системи конструювання підкреслюють переваги і недоліки кожної з них, докладно аналізують обрану систему конструювання за системою точності первинного креслення, складності розрахунків, графічних побудов, технологія креслення.
3. Вихідні дані для побудови базової конструкції.
Тіло людини має складну просторову поверхню. Складність поверхні фігури людини вивчає складність розгортки деталей крою, тому побудова конструкції одягу є складним процесом обраної системи конструювання.
Вихідними даними для розробки конструкції виробу є:
Данні про тіло будову людини;
Величини їх розмірних ознак;
Відомості про форму моделі;
Конструктивні прибавки.
Розмірні ознаки фігури : вона необхідна для отримання вихідних даних для побудови креслень деталей одягу. Розмірні ознаки визначають шляхом безпосереднього вимірювання фігури людини. В масовому виробництві розмірні ознаки визначені на ґрунті комплексної програми вимірювань, яка відображена в ДТСТ для чоловіків, жінок і дітей. Для потреб швейної промисловості розроблені відповідні галузеві стандарти.
Прибавки : поняття про прибавки на вільне прилягання, як різниця між внутрішніми розмірами одягу і відповідними розмірами тіла. Прибавки на товщину матеріалів визначається різницею між зовнішніми і внутрішніми розмірами одягу. Декоративно – конструктивна прибавка визначає форму одягу, що проектується. Прибавку на технологічну обробку залежить від технології виготовлення виробу. Прибавки обриваються з урахуванням усіх характеристик виробу, що проектується, силует, виду одягу і його призначення.