Ч исте виробництво

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метереологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини. Шкідлива речовина – це речовина, що контактуючи з організмом людини, може викликати захворювання и відхилення у стані здоров’я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь. [15 с.96] Шкідливі речовини можуть потрапити в організм людини через органи дихання, органи травлення, а також шкіру та слизові оболонки. Шкідливі речовини, що потрапили тим чи іншим шляхом у організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Ступінь отруєння залежить від токсичних речовин, їх кількості, часу дії, шляху, якими вони потрапили в організм. В санітарно – гігієнічній практиці прийнято ділити шкідливі речовини на: хімічні та промисловий пил. Виробничий пил; небезпечний та шкідливий чинник. Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях відбувається розростання сполучень тканин. Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень. Для уникнення несприятливої дії на природне середовище всі види господарської діяльності людства потрібно екологізувати. Цей процес називається екологічною конверсією. Взаємодія «Промислового підприємства» з навколишнім середовищем має наступні пункти:

-сировина;

-енергія;

-повітря та викиди в атмосферу;

-продукція та тверді відходи;

-енергетичні викиди.

Вплив на навколишнє середовище перш за все залежить від процесів, що відбуваються в блоці «Промислове підприємство». Зменшити негативний вплив на природу можна за рахунок екологізації виробництва, тобто його екологічної конвенсії, що передбачає:

-перехід на безвідходні технології;

-економію енергії;

-повне знешкодження усіх видів відходів.

Відходи (згідно Закону України «Про відходи» ст.1) - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі шкідливої діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. Відходи виробництва (промислові відходи) утворюються в результаті виробничих циклів, які являють собою залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, крім продуктів у вигляді енергії і самих виробів. На підприємствах легкої промисловості відходами виробництва є й речовини, які використовують воду під час технологічних процесів. Промислові відходи споживання, які входять до групи твердих відходів це: машини, верстати й інше застаріле обладнання. До твердих відходів також належать предмети і вироби з текстилю,шкіри, хутра. Промислові підприємства, в тому числі і текстильної та легкої промисловості в Україні, мають надзвичайно високі показники відходності.

Для вирішення цього питання економіка України переходить до маловідходних та безвідходних виробництв.

Безвідходна технологія - метод виробництва, у межах якого вирішується подвійне завдання: раціональне використання сировини, зниження обсягів викидів забруднюючих речовин чи викидів у навколишнє середовище. Поступовий перехід до комплексного маловідходного і ресурсозберігаючого виробництва дозволяють значно знизити навантаження на навколишнє середовище, особливо на регіональному рівні. Теорія безвідходних технологічних процесів у межах основних законів природокористування базується на двох передумовах:- вихідні природні ресурси повинні видобуватися один раз для всіх можливих продуктів, а не щоразу для окремих;- створені продукти після використання за прямим призначенням повинні відносно легко перетворюватися у вихідні елементи нового виробництва. Вторинна сировина - ресурси, які за своїм походженням є матеріалами, що завершили життєвий цикл у складі відпрацьованої продукції, утворилися як відпрацьовані фракції сировини які можуть використовуватись для виробництва нової продукції.

Кількість відходів, які створюються на різних стадіях виробництва продукції, характеризує рівень екологізації виробництва.

З огляду на це для робітників, які працюють у шкідливих умовах проводяться обов’язкові попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні (1 раз на 3, 6, 12, 24 місяці) медичні огляди.[15 с.98]