3 . Робоча документація

Робоча документація – це заключний етап розробки нової моделі, який складається з 3 стадій:

1 стадія – розробка документів для дослідного зразку, має 5 етапів:

- розробка конструкторської документації для виготовлення дослідного зразку;

В швейній промисловості до конструкторської документації відносяться:

1. Опис зовнішнього вигляду моделі;

2. Всі види шаблонів (лекал) на дану модель;

3. Специфікація деталей крою та шаблонів;

4. Табель вимірювань готового виробу та шаблонів.

- виготовлення та випробування дослідного зразку;

- проектування документації за висновком виготовлення та випробування дослідного зразка;

- державні та інші випробування зразка;

- проектування документації.

2 стадія – це розробка документів встановлених серій, містить 2 етапи:

- виготовлення та випробування встановленої серії;

- проектування документації за результатами випробування.

3 стадія – це розробка документації на вибір серійного або масового виробництва, складається з 2 етапів:

- виготовлення та випробування основної серії;

- - проектування документації за результатами випробування.

Для вдосконалення конструювання одягу промислового виробництва необхідно провести великий обсяг науково – дослідницьких робіт по створенню засобів забезпечення всіх стадій проектування.[11]

3.1. Розробка остаточних лекал на модель

Отримання шаблонів деталей виробу – кінцева мета конструювання. Шаблони отримують по технічним кресленням конструкції з урахуванням технології виготовлення виробу та властивостей запропонованого для моделі матеріалу. Можна виділити 3 види шаблонів: основні, похідні і допоміжні.

Основні шаблони взалежності від призначення поділяються на шаблони – оригінали, шаблони – еталони і робочі шаблони.

Шаблони – оригінали повністю відповідають розробленому зразку даної моделі; їх отримують завдяки копіюванню деталей конструкції з креслення та додають до кожного зрізу необхідні технологічні прибавки.

Шаблони – еталони отримують по шаблонам – оригіналам шляхом градації їх на всі запропоновані розміри та зрости для даної моделі.

Робочі шаблони, виготовленні по шаблонам – еталонам. Призначені для підприємства: виконання розкладки шаблонів і замальовки їх на матеріалі, виготовлення трафаретів для розкрою тканини, перевірка якості крою.

До основних шаблонів належать :спинка, пілочка, рукав, нижній комір.

Похідні шаблони – це шаблони, які отримані на базі основних. До них відносяться: підборт, верхній комір, кишеня, деталі підкладки та прокладки.

Допоміжні шаблони –це шаблони по яким виконують розмітку розташування кишень, різних видів дрібних деталей ( клапанів, пат, хлястиків та інші), петель, місця пришивання ґудзиків, ліній підрізки при уточненні деталі після волого – теплової обробки ( ВТО) та інші.

На кожному шаблоні вказують:1) його найменування (оригінал чи еталон); 2) найменування виробу; 3) номер моделі; 4) призначення шаблона (верх, підкладка, приклад); 5) назва деталі (пілочка, спинка) чи код; 6) розмір і зріст; 7) u кількість деталей.

На кожному шаблоні проводять: 1) напрямок нитки основи; 2) лінії допустимих відхилень від нитки основи; 3) лінії допустимих надставок.

На одному із шаблонів обов'язково пишуть специфікацію шаблонів, і на всіх ставлять надсічки, для забезпечення точності з'єднання деталей виробу.[11]