11.7. Виявлення та виправлення помилок пам’яті

ЕСС (Error Checking and Correcting – схема виявлення та виправлення помилок в пам’яті) в основному застосовується в комп’ютерах, де потрібна надійна робота. Навіть за відсутності помилки потрібен, принаймні, один зайвий такт для спрацьовування схеми контролю, який дозволяє використання лічених даних. Таким чином, ЕСС-пам’ять працюватиме повільніше за неконтрольовану, а за наявності поправних помилок уповільнення буде помітнішим. Функцію контролю та виправлення виконує чипсет, його реакцію на помилки звичайно можна задати настроюванням CMOS Setup.

Перевірка контрольної суми (Checksum) – звично це байт, який доповнює кожні 256 байт контрольованої області. Застосовується для перевірки достовірність інформації, що зберігається у постійній (ROM BIOS) і напівпостійній (CMOS RTC, ESCD) пам’яті. Перевірка контрольної суми звичайно виконується одноразово під час включення комп’ютера.

Кешування оперативної пам’яті. Основна пам’ять комп’ютерів реалізується на відносно повільній динамічній пам’яті (DRAM), звернення до неї приводить до простою процесора – з’являються такти очікування (wait states). Статична пам’ять (SRAM), побудована, як і процесор, на осередках тригерів, за своєю природою здатна наздогнати сучасні процесори по швидкодії та зробити непотрібними такти очікування (або хоча б скоротити їх кількість). Розумним компромісом для побудови економічних і продуктивних систем з’явився ієрархічний спосіб організації оперативної пам’яті. Ідея полягає у поєднанні основної пам’яті великого об’єму на DRAM з відносно невеликою кеш-пам’яттю на швидкодійних мікросхемах SRAM.

Довільна помилка – це помилка обробки даних, не пов’язана з дефектом мікросхеми пам’яті. У більшості випадків надійніше дотримуватися рекомендованої або заданої за замовчуванням частоти регенерації. Оскільки витрати на регенерацію в сучасних комп’ютерах складають менше 1%, зміна частоти регенерації надає незначний вплив на характеристики комп'ютера. Одним з найбільш прийнятних варіантів є використання для синхронізації пам’яті значень за замовчуванням або автоматичних настройок, заданих за допомогою програми Setup BIOS. Більшість сучасних систем не дозволяють змінювати задану синхронізацію пам’яті, постійно використовуючи автоматично встановлені параметри. При автоматичній установці системна плата зчитує параметри синхронізації з системи визначення послідовності у ПЗП (Serial Presence Detect – SPD) і встановлює частоту періодичної подачі імпульсів у відповідно до отриманих даних.

Контрольні запитання

1. Що в себе включає підсистема пам’яті?

2. Навести визначення пам’яті.

3. Навести визначення модулю пам’яті.

4. Навести визначення об’єму модуля пам’яті.

5. Навести класифікацію комп’ютерної пам’яті.

6. Описати основну (оперативну) пам’ять.

7. Описати кеш-пам’ять.

8. Описати постійну пам’ять.

9. Описати напівпостійну пам’ять.

10. Описати буферну пам’ять.

11. Описати зовнішню пам’ять.

12. Описати характеристики комп’ютерної пам’яті.

13. Описати параметри комп’ютерної пам’яті.

14. Перерахувати методи виявлення і виправлення помилок.

15. Описати організацію комп’ютерної пам’яті.

16. Охарактеризувати динамічну пам’ять.

17. Охарактеризувати статичну пам’ять.

18. Охарактеризувати незалежну пам’ять.

19. Охарактеризувати флеш-пам’ять.