Міністерство освіти і науки України дз «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Кафедра української літератури та методики її викладання

Матеріали для самостійної роботи з дисципліни

“Історія української літератури ХХ століття”

для студентів 4 курсу спеціальності „Українська мова та література”

заочної форми навчання (на базі молодшого спеціаліста)

факультету української філології та соціальних комунікацій

Викладач – кандидат філологічних наук, доцент І. А. Веретейченко

Луганськ – 2013−2014

Пояснювальна записка

Мета і завдання навчальної дисципліни – формувати загальну культуру й громадянську позицію студентів, виховувати повагу до своїх національних традицій та стійкий інтерес до духовних здобутків людства.

Предмет навчальної дисципліни – художні, публіцистичні та літературно-критичні твори письменників ХХ – початку ХХІ століття.

Студент повинен вміти:

- осягати естетичну природу та пізнавальний, виховний, розвивальний потенціал літератури, визначати її роль у формуванні високодуховної, національно свідомої особистості ;

- критично осмислювати навчальний матеріал, виробляючи власну позицію в осягненні певної проблеми;

- апробувати різні види аналізу художнього твору з метою його глибинного осягнення як літературного феномена;

- формувати культуру ведення дискусії;

- розвивати свій читацький смак та підвищувати філологічний рівень.

Студент повинен знати:

• визначений програмою навчальний матеріал з курсів фольклору, історії української літератури, психології, вступу до літературознавства, української мови;

• найважливіші моменти літературного процесу зазначеного періоду, який пов’язаний з появою визначних письменників у сфері українського мистецтва;

• визначений програмою навчальний матеріал.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності.

Нормативна навчальна дисципліна «Історія української літератури» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів

Концепція модернізації сучасної української освіти передбачає підготовку кваліфікованих, компетентних фахівців на рівні світових стандартів, соціально й професійно мобільних, конкурентоспроможних на вітчизняному, європейському і світовому ринках праці. Як свідчить міжнародна практика, сучасний фахівець у будь-якій сфері діяльності ефективно реалізує свої професійні здібності лише за умов засвоєння ним загальнолюдських гуманітарних цінностей, що формувалися попередніми поколіннями протягом століть. Особливу роль у цьому відношенні мають дисципліни гуманітарного циклу.

Однією з провідних гуманітарних дисциплін у виші курс “Історія української літератури ХХ століття”, в якому висвітлюються основні етапи розвитку української літери ХХ століття. Викладання цього курсу сприяє розвитку у студентської молоді почуття патріотизму, формує глибокі морально-етичні переконання, допомагає самостійно орієнтуватися в суспільно-політичному житті й оцінювати історичні події та явища, що відбувалися в Україні та за її межами. Під час вивчення курсу студентам виконують різного роду завдання: відповісти на питання за змістом роботи, запропонувати свої питання для обговорення, виписати етапи та методику дослідження, намітити шляхи впровадження наукових результатів у практику, дати інтерпретацію літературного твору, визначити стильову своєрідність письменника тощо.

Оцінювання студентів

Практичне заняття – по 5 балів

Відповідь на екзамені – 50 балів

КСР

• написання наукової статті або презентація − 15 балів

• читання творів напам’ять− 15 балів

Студент, який отримає під час роботи менше 50 балів до екзамену не допускається.

Список

художніх текстів, обов’язкових для прочитання

Змістовий модуль 1. Українська література першої половини ХХ століття

Павло Тичина: “Ви знаєте, як липа шелестить…”, “Арфами, арфами”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, “Пам’яті тридцяти”, “Одчиняйте двері...” , “О панно Інно, панно Інно…”.

Максим Рильський: “Яблука доспілі”, “Слово про рідну матір”, “Коли усе в тумані життєвому”, “Запахла осінь в’ялим тютюном”, “Мова”.

Володимир Сосюра: “Так ніхто не кохав”, “Любіть Україну”, “Білі акації будуть цвісти”, “Коли потяг у даль загуркоче”, “Два Володьки”, “Марії”, “Васильки”.

Михайло Семенко: “Кохання”, “Бажання”.

Микола Зеров: “Обри”, “Лотофаги”, “Київ з лівого берега”, “Сон Святослава”, “Суниці”.

Юрій Клен: “Сковорода”, “Терцина”, “Попіл імперій”, “Антоній і Клеопатра”, “Серед озер ясних”.

Віктор Петров (Домонтович): “Доктор Серафікус” або “Дівчина з ведмедиком”.

Микола Куліш: “Мина Мазайло”, “Маклена Граса”.

Остап Вишня: “Чухраїнці”, “Усипка, утечка, усушка й утруска”, “Мисливські усмішки” (“Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”).

Микола Хвильовий: “Я (Романтика)”, “Кіт у чоботях”, “Іван Іванович”.

Юрій Яновський: “Чотири шаблі”, “Вершники”.

Валер’ян Підмогильний: “Місто”.

Олександр Довженко: “Україна в огні”, “Зачарована Десна”.

Змістовий модуль 2. Українська література за межами України

Євген Маланюк: “Сучасники”.

Олена Теліга: “Літо”, “Мужчинам”, “Вечірня пісня”.

Улас Самчук: “Марія”.

Василь Барка: “Жовтий князь”.

Іван Багряний: “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”.