Пухлини

ПУХЛИНОЮ називається патологічне утворення внаслідок невпинного росту і розмноження клітин організму.

Причинні фактори росту пухлин невідомі, хоча існує деякі етіологічні теорії.

Одна з них - поліетіологічна теорія, яка пояснює виникнення пухлин дією різних місцевих і загальних факторів фізичного, хімічного або біологічного порядку:

- фізичні фактори (ультрафіолетове опромінення, космічна радіація, ультразвук, іонізуюче випромінення, травми);

- хімічні фактори (поліциклічні ароматичні вуглеводи, хромати, бензпірен);

- біологічні фактори (онкогенні віруси, гриби, гормони, жовчні кислоти);

- спадкові фактори (генетична сімейна схильність);

- ендокринні порушення (розлади гормональної рівноваги в організмі);

- хронічні /передракові/ захворювання (виразкова хвороба шлунку, гіпо- і анацидний гастрит, хронічна пневмонія і бронхіт, мастопатія).

Канцерогенні фактори спричиняють до утворення первинного ракового зачатку, який може себе клінічно не проявляти протягом п’яти років і при певних обставинах (ослаблення імунної системи, гормонального балансу, накопичення канцерогенів) розпочинаються інтенсивні мутації в клітинах, що стає поштовхом до невпинного і патологічного росту тканин.

Класифікація пухлин:

1). Доброякісні

2). Злоякісні

Доброякісні:

1 - з епітеліальної тканини (папіломи, аденоми, кісти),

2 - з сполучної тканини (фіброми),

з жирової тканини (ліпома),

з м’язевої тканини (міоми),

з судин (ангіоми),

з нервової тканини (невриноми, гліоми, гангліоневриноми),

з кісткової тканини (остеома, хондрома).

Злоякісні:

1 - з епітеліальної тканини (рак),

2 - з сполучної тканини (саркома), назва залежить від тканини, з якої росте пухлина (остеосаркома, ліпосаркома...)

За ростом злоякісні пухлини поділяються:

- екзофітний ріст - в просвіт порожнистого органа,

- ендофітний ріст - в стінки органа,

- інфільтративний ріст - ніби просочують орган,

- ріст в клітині - на початкових стадіях.

За тканевою організованістю:

- високодиференційовані (чітко видно, з якої тканини),

- низькодиференційовані (важко встановити, з якої тканини).

Чим нижча диференціація пухлини, тим вона злоякісніша.

Якщо злоякісна пухлина виникає в молодому організмі, то росте більш швидко і злоякісно.

Класифікація пухлин за перебігом хвороби (tnmp):

T (tumor) - пухлина, її розміри, локалізація, проростання - 0, is, 1, 2, 3, 4;

N (nodulus) - стан регіональних лімфовузлів - 0, 1, 2, 3;

M (metastasis) - метастази у віддалені органи - 0, 1;

P - гістологічні критерії проростання - 1, 2, 3, 4.

І стадія - процес локалізований лише в одному місці органу;

ІІ стадія - пухлина збільшена, є метастази в оточуючі орган лімфовузли;

ІІІ стадія - пухлина великих розмірів, може звираз-ковуватись, є регіонарні метастази;

ІV стадія - незалежно від розміру пухлини є метастази у віддалені органи.

Клінічні групи хворих по відношенню до злоякісних пухлин:

І а група – хворі з підозрою на злоякісну пухлину;

І б група - відносяться пацієнти з передраковими станами, доброякісними пухлинами;

ІІ група - відносяться хворі з пухлинами, які піддаються лікуванню;

ІІІ група - практично здорові люди після радикального лікування пухлин;

ІV група - хворі з запущеними випадками, коли пухлини вже не піддаються ефективному лікуванню.

Клінічні особливості доброякісних пухлин:

- ростуть повільно,

- оточені капсулою і чітко відмежовуються від оточуючих тканин,

- гладенькі, рухомі,

- не болючі,

- не проростають в оточуючі тканини, а розсувають їх,

- не дають метастазів,

- не впливають на загальний стан пацієнта,

- після радикального лікування (як правило, оперативного видалення) наступає видужання без рецидивів.

Клінічні особливості злоякісних пухлин:

- мають швидкий інфільтративний ріст,

- не обмежені капсулою,

- горбисті, малорухомі, тверді,

- проростають в оточуючі тканини і органи,

- дають метастази (клітини злоякісних пухлин током лімфи розносяться у лімфовузли і викликають розвиток нових пухлин),

- впливають на загальний стан організму, викликаючи ракову інтоксикацію і ракову кахексію,

- мають схильність звиразковуватись, розпадатись і кровоточити,

- часто рецидивують після видалення,

- в пізніх стадіях викликають сильний біль.

Успіх лікування хворих у великій мірі залежить від раннього виявлення пухлини, своєчасного направлення на обстеження і лікування.

Для діагностики пухлин використовуються об’єктивні методи обстеження, клінічні дані, лабораторні дані, спеціальні методи обстеження (рентгенологічне, УЗД, ендоскопічне, біопсія тканин з цитологічним дослідженням, томографія, сканування).

Організація онкодопомоги: ФАП; хірурги, травматологи, онкологи районних лікарень, міських і обласних лікарень; обласні онкодиспансери; науково-дослідні інститути онкології.

Для своєчасного і якісного лікування хворих велике значення мають:

- самообстеження,

- медогляди, онкопрофогляди населення,

- диспансеризація пацієнтів з передраковими станами,

- диспансерне спостереження за хворими в процесі і після лікування,

- дотримання норм медичної деонтології, високий гуманізм.