Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лаб.роб№2 10варіант.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.56 Mб
Скачать

Міністерство освіти і науки України.

КНУБА

Кафедра інженерної геодезії

Практична робота №2

З геодезії

На тему: «Попередні обчислення в тріангуляції

Загальні відомості»

Виконав:

ст. гр. ГД-31

Захарченко Р.М.

Викладач: Шудра Н. С.

Київ 2014р.

Перед початком зрівнювання тріангуляції необхідно виміряні та зрівняні на станціях напрямки зприести до центрів знаків, редукувати їх на рефернц-еліпсоїд, а потім на площину в проекції Гаусса-Крюгера. Крім того, необхідно впевнитись, шо результати вимірювань не містять недопустимих помилок та за їх точністю відповідають вимогам.

У рівнинній та пагорбкуватій місцевості поправки у виміряні напрямки за редукцію до референц-еліпсоїда дуже малі, тому на пунктах 2- 4 класів їх не обчислюють. Однак у гірський місцевості, де цими поправками не можна знехтувати, їх необхідно обчислювати та враховувати.

Вихідні сторони, виміряні між центрами знаків та приведені до поверхні референц-еліпсоїда, необхідно також редукувати на площину. Від геодезичних азимутів вихідних сторін, заданих на поверхні референц- еліпсоїда, необхідно перейти до дирекційних кутів на площині.

Попереднє вирішення трикутників та обчислення сферичних надлишків Для того, щоб обчислити поправки у виміряні напрямки за центрування теодоліта та редукції візирних цілей, необхідно знайти спочатку довжини сторін трикутників. Паралельно з вирішенням трикутників обчислюють їхні сферичні надлишки.

формули

і

1

2

к

2

3

1

2

3

Xi

5363597,52

5372518,98

Xk

5372518,98

5378774,11

UX

8921,46

6255,13

Yi

6643555,5

6637553,7

Yk

6637553,7

6647590,88

UY

-6001,8

10037,18

tan r

-0,6727374

1,6046317

r

-0,5921937

1,0134954

α, рад

5,6909916

1,0134954

sin α

-0,5581825

0,8486857

cos α

0,8297182

0,5288975

S1

10752,397

11826,734

s2

10752,397

11826,734

α°

326,0701085

58,0690608

Попереднє вирішення трикутників та обчислення сферичних надлишків

№ трикутника

№ вершини

кути, °

кути, рад

Sin кутів

Довжина сторін, м

Сторони

Сферичні надлишки, ε

°

'

"

1

 

 

 

 

 

 

28298

f=

0,00253

3

18

23

9

0,3208933

0,3154144

8926

2=5

0,182

2

136

54

37

2,3895351

0,6831428

19332

3=5

5

24

42

14

0,4311642

0,4179287

11827

3=2

2

 

 

 

 

 

 

16018

 

0,378

3

79

0

32

1,3789652

0,9816568

15724

2=4

4

47

35

22

0,8305925

0,7383311

11827

3=2

2

53

24

6

0,9320349

0,8028348

12860

4=3

3

 

 

 

 

 

 

25781

 

0,171

5

24

38

57

0,4302091

0,4170609

10752

2=1

2

135

5

22

2,3577556

0,7060021

18202

5=1

1

20

15

41

0,3536279

0,3463035

8928

2=5

4

 

 

 

 

 

 

16192

 

0,243

2

34

35

54

0,6038548

0,5678198

9194

4=1

4

41

36

36

0,7262315

0,6640567

10752

2=1

1

103

47

30

1,8115063

0,9711690

15725

2=4

При вирішенні трикутників намагаються притримуватись таких рекомендацій:

9. виділити на схемі мережі ланцюг послідовного вирішення трикутників та пронумерувати їх по порядку; трикутники, що не попадають в цей ланцюг, нумеруються та вирішуються останніми;

10. в кожному трикутнику на першому місці вписується номер вершини того кута, який лежить проти вихідної сторони, а на останньому – проти сторони, що є вихідною для вирішення наступного трикутника; кути виписуються з точністю до 1" так, щоб сума кутів у трикутнику була рівною точно 180°;

протилежні кути та сторони трикутника записують у кожному рядку

У трикутнику з виміряними кутами А, В, С довжини протилежних сторін обчислюють за теоремою синусів:

Прийнявши одну сторону за вихідну, інші обчислюються шляхом множення величини q на синус протилежного кута. Довжини сторін обчислюють до цілого міліметра:

Сферичний надлишок

де сторони а, b виражають в кілометрах;

Обчислення поправок за центрування та редукцію Як правило, на пункті тріангуляції проекції точки Л стояння теодоліту, візирної цілі знака 5 та його центра С на горизонтальну площину не співпадають між собою. Елементи центрувань та редукцій зазвичай малі та визначаються графічним способом. Проте в практиці геодезичних робіт зустрічаються випадки, коли лінійні елементи центрувань або редукцій дуже великі для графічних визначень (більше 0,2-0,3 м). В таких випадках вони визначаються аналітичними методами.

Отже, всі виміряні в точці І напрямки для приведення до центра знака в точці С повинні бути виправлені поправками с" за центрування теодоліта. Ці поправки додають зі своїми знаками до виміряних на даному пункті напрямків JA, JB і т.д. (рис. 2). Поправки ^а редукцію візирної цілі 5 даного пункту вводяться зі своїми знаками в обернені напрямки А8, В5 і т.д., що йдуть з інших пунктів А, В, ... на даний пункт, оскільки візування з цих точок виконується не на центр знака в точці С, а на його візирну ціль в точці S.

Схема до обчислення поправок за центрування та редукцію

Поправки за центрування теодоліта та редукцію візирної цілі обчислюють за формулами:

де l, θ, l1,θ1 - елементи центрування та редукції;

М - значення виміряних напрямків, для яких обчислюють поправки;

S - відстань між пунктами.

Лінійні елементи l та l1 визначають на центрувальних листах до цілого міліметра, а кути θ i θ1 з графічною точністю 15'.

Для контролю обчислення поправок с" і г" можна скористатись таблицями величин (а) = -20,6265 -sin(М + θ). Якщо лінійні елементи е та e1 виразити в дециметрах, а відстані S - в кілометрах, то:

Поправки за центрування та редукцію в тріангуляції 1 - 2 класів обчислюються до 0,001", а в тріангуляції 3-4 класів до 0,01", після чого їх суму для кожного напрямку, приведеного до початкового, округлюють до 0,01" та 0,1" відповідно.