27. Хвороба «кленового сиропу» : причини і прояви

Захворювання спричиняється дефектом гена, що контролює синтез дегідрогенази розгалужених а-кетокислот. У зв’язку з блоком ферментної реакції окислювального декарбоксилювання лейцину, валіну та ізолейцину, ці амінокислоти та відповідної їм а-кетокислоти накопичуються в крові та внутрішніх органах хворих.

Декарбоксилювання лейцину, ізолейцину і валіну здійснюється ферментною системою, яка використовує в якості коферменту тіамінпірофосфат. За йоговідсутностірозвиваєтьсяхвороба "кленового сиропу". Свою назвузахворювання одержало через специфічнийсолодкий запах, щойдевідрідинорганізму, особливо відсечі.

При народженнідітивиглядаютьздоровими. Але на 1-му тижніжиття в них порушуєтьсятравлення, вони втрачаютьапетит і з'являєтьсяблювота. Швидкорозвиваєтьсякоматозний стан. Виявляютьгіпертонус, неврологічнісимптоми, подібні з такими при сепсисічименінгіті. З'являютьсясудоми, гіпоглікемія. Вираженийметаболічний ацидоз. У нелікованиххворих смерть настає в першітижнічимісяціжиття.

Діагнозможе бути запідозренийзавдякиспецифічному запаху, щойдевідсечі, поту і т.д. Підтверджуєтьсявінтонкошаровоюхроматографієюамінокислот. У сечі лейцин, валін, ізолейцинвиявляють шляхом додаваннядекількохкрапель 2,4-динітрофенілгідразину, при позитивнійпробіутворюєтьсяжовтий осад.

Для харчуванняхворихдітейвикористовуютьсуміші, які не містятьзазначенихамінокислот.

28. Ензимодіагностика та ензимопатологія ,наведітьприклади

Ензимодіагностика дає змогу використовувати визна-чення активності ферментів у біологічних рідинах людини для встановлення діагнозу. Найчастіше використовується визна-чення активності ферментів крові.

Значна роль відводиться ферментам у діагностиці захворювань. Використання їх із цією метою пов'язане з тим, що кожен орган або тканина має характерний для них спектр (набір) ферментів та поява їх у крові надає змогу діагностувати патологію. Так, для серцевого м'язу серед великої групи ферментів найспецифі-чнішими є креатинкіназа (КК), аспартатамінотрансфераза (АСТ) і лактатдегідрогеназа (ЛДГ). У печінці переважає аланінамінотранс-фераза (АЛТ), ЛДГ, лужна фосфатаза (ЛФ); у скелетних м'язах -ЛДГ, КК і меншою мірою АСТ; у кістковій системі - ЛФ; у передміхуровій залозі - кисла фосфатаза (КФ); у підшлунковій залозі - □-амілаза. Для ізоферментів також визначена їх локалізація.

Ензимопатологія. Перш за все це спадкові захворювання, які пов'язані із порушенням біосинтезу білків-ферментів.

Наприклад, фенілпіровиноградна олігофренія відзначається при порушенні синтезу ферменту фенілаланінгідроксилази, яка перетворює фенілаланін у тирозин. Це призводить до накопичення фенілаланіну в організмі, в якому він інтенсивно розпадається з утворенням і накопиченням токсичних сполук (у тому числі й фенілпірови-ноградної кислоти), котрі порушують обмін речовин в організмі, особливо в мозку. У хворих дітей гальмується розумовий розвиток, виявляються психічні відхилення.

Причинами інших ензимопатій можуть стати недостатність кофакторів, наприклад, вітамінів або їхніх похідних (аліментарна ен-зимопатія); дія токсинів, отрут, які гальмують активність ферментів (токсична ензимопатія) та деякі інші.

Дефектними можуть бути ферменти, що каталізують обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот тощо. Так, галактоземія – спадкове захворювання, що проявляється підвищенням концентрації галактози в крові, розвивається внаслідок спадкового дефекту синтезу ключового ферменту – галактозофосфат-уридил-трансферази, який каталізує перетворення галактози в глюкозу