13.2. Взаємозв'язок ефективності та інтересів учасників корпоративних відносин.

Корпоративне управління — це система впливу на учасників корпоративних відносин з метою ефективного використання об'єднаного капіталу. У межах цієї системи створюються економічні, соціальні, правові відносини між власниками (акціонерами), менеджерами, працівниками, органами управління та іншими зацікавленими сторонами щодо ефективного управління корпорацією.

Контроль, що здійснюється над господарським товариством власниками, керівництвом та державними регуляторами, має на меті надання надійної інформації зацікавленим особам (суспільству, працівникам, керівництву, інвесторам) та забезпечення захисту і збереження цінних ресурсів. Контроль здійснюється системою, яка за умови надежного функціонування включає правовий режим, прийняття управлінських рішень, права власників, надійну фінансову звітність та корпоративну культуру.

Цілями корпоративного управління є підвищення ефективності функціонування корпорації і створення балансу інтересів, зацікавлених сторін. Досягнення цих двох цілей стимулює добробут і розвиток суспільства, створює і підтримує ділове середовище, максимізує прибуток і прибутковість інвестицій, забезпечує довгостроковий, ріст продуктивності. Дотримання вимог міжнародних стандартів гарантує відповідність інтересів корпорацій, інвесторів і суспільства, обмежуючи зловживання владою, перекачування активів, фінансові і моральні ризики, розтрату корпоративних керованих ресурсів, що можуть бути викликані корисливою поведінкою корпоративних інсайдерів на шкоду інвесторам і суспільству. В остаточному підсумку проблема ефективності зводиться до корпоративної відповідальності й ефективного захисту інтересів інвесторів і суспільства.

Контроль і оцінка діяльності корпорації пов'язані з досить складною процедурою визначення критеріїв якості. Критеріями успішної діяльності виступають основні показники фінансового стану компанії. Однак роль найважливіших критеріїв може змінюватися залежно від того, яке значення надається цілям діяльності компанії та обов'язкам її керівників. Згідно з англо-американською моделлю корпоративного управління показником ефективності виступає доход акціонерів, який є метою підприємницької діяльності, а не критерієм для розподілу ресурсів, як у західноєвропейській моделі.

У західноєвропейській моделі ради директорів мають забезпечити довгочасне процвітання компанії. Це завдання вимагає зосередження зусиль на організації довгочасного контролю за діяльністю компанії та втілення в життя заходів, що відкривають перед нею довгострокову перспективу розвитку. Роль фондової біржі в оцінці якості корпоративного управління незначна.

Японська модель перш за все передбачає позитивний імідж компаній, стабільність існування, вплив на уряд, соціальний стан працівників.

В мире не существует єдиного общепризнанного индикатора корпоративного управления. Для оценки уровня корпоративного управления применяются разные методологии, которые учитывают отличия в законодательстве, структуре органов управления и практике ведения дел в той или иной стране. В основном подобные индикаторы сосредоточены исключительно на оценке уровня корпоративного управления или в отдельном государстве (т.е. на макроуровне), или в отдельном акционерном обществе (т.е. на микроуровне).

К первой группе индикаторов, по которым оценивается уровень корпоративного управления в отдельной стране (макроиндикаторы) можно отнести, как наиболее известные в мире, Индикатор корпоративного управления Davis Global Advisors Inc. и Индекс риска корпоративного управления (рассчитываемый по методике Кричтона-Миллера и Уормана). Первый индикатор применяется в основном в развитых странах, второй - в странах с переходной экономикой [120].

Индикатор корпоративного управления Davis Global Advisors Inc. (DGA) применяется для оценки состояния корпоративного управления в отдельном государстве. При этом оцениваются такие показатели, регулируемые корпоративным правом страны, как:

1. Структура совета директоров (наблюдательного совета). В первую очередь, анализируется применение в ее деятельности кодекса по наилучшей практике корпоративного управления, наличие в совете директоров лиц, которые не входят в исполнительный орган и не являются работниками компании, независимость совета директоров, разделение полномочий главы совета директоров и главы правления (исполнительного директора), наличие и структуры комитетов в составе совета директоров.

1. Реализация права голосования.

2. Прозрачность (включая стандарты бухгалтерского учета и раскрытие информации о зарплате руководителей).

3. Защита прав собственности.

Общая оценка индикатора осуществляется по десятибалльной шкале.

Индекс риска корпоративного управления (Corporate Governance Risk - CGR) по методике Кричтона-Миллера (Crichton-Miller) и Уормана (Worman) применяется в отдельных странах для оценки риска потерь инвесторов от ненадлежащего корпоративного управления.

Методика Кричтона-Миллера и Уормана основана на опросе менеджеров акционерных компаний. Вопросы делятся на четыре группы:

1. Оценка действующего законодательства об акционерных обществах (касательно процедур регистрации акций и других ценных бумаг компании, прав сторон корпоративного управления (акционеров, кредиторов, работников, менеджеров и т.д.). реализации прав акционеров, качества контрактов, банкротства, баланса интересов членов руководящих органов и др.).

2. Оценка правовых процессов (доступность, эффективность и быстрота правовой защиты, арбитража, наличия влияния на решение судебных органов, эффективность выполнения законов и решений судов).

3. Оценка регуляторного режима (в том числе оценка эффективности деятельности регулятора рынка капиталов. Центрального банка, системы финансового контроля, обеспечение добросовестной конкуренции, учета в компаниях и аудита).

4. Оценка «этического охвата» (борьба с организованной преступностью, роль криминальных групп, уровень коррупции, насилия над бизнесом, взятки и прочее).

Вопросы в границах групп и подгрупп предусматривают однозначный ответ: «да» или «нет». Это позволяет рассчитать удельный вес позитивных и негативных ответов, построить рейтинговую шкалу и определить индекс CGR. Индекс моет иметь следующие значения: 0-5 (очень высокий), 11-20 (средний), 21-28 (низкий). Каждая группа вопросов оценивается от 0 до 7.

Ко второй группе индикаторов, по которым также оценивается уровень корпоративного управления, однако уже в отдельно взятом акционерном обществе (корпорации) можно отнести такие наиболее известные из них, как индикатор уровня корпоративного управления рейтингового агентства Standard&Poor's, Оценку уровня корпоративного управления, используемую компанией Moody's. Рейтинг корпоративного управления консалтинговой фирмы Deminor (DR), Коэффициент корпоративного управления (Corporate Governance Quotient - CGQ) Institutional Shareholder Services (IIS).