
- •12. Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13. Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •14. Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання.
- •15. Делінквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання.
- •16. Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
- •17. Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
- •18. Причини, подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
- •19. Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки.
- •20. Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді.
- •21. Характеристика, структура, причини подолання конфліктів у студентському середовищі.
- •22. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі.
- •23. Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •24. Проблема профорієнтації старшокласників і профвідбору абітурієнтів до вищого навчального закладу.
- •25. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її особливості і функції.
16. Зміст, причини та подолання суїцидальної поведінки студентської молоді.
Суїцид (самогубство) - це один з найбільш трагічних видів девіантної поведінки. Суїцидальна поведінка являє собою аутоагресивні дії людини, свідомо і навмисно спрямовані на позбавлення себе життя через зіткнення з нестерпними життєвими обставинами. Виділяють і таку мотивацію суїциду: 1. Бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, втікти від відповідальності; 2. Співчуття або наслідування товаришів, героїв книг чи фільмів. Типи суїцидальної поведінки: 1. Істинне – характеризується стійкістю, цілеспрямованістю дій, пов'язаних з усвідомленістю бажанням позбавити себе життя (заздалегідь вибирається місце і час, щоб ніхто не зміг завадити). 2. Демонстративно-шантажне - проявляється в наданні суїцидентом психологічного тиску, тобто людина розуміє, що його дії не повинні спричинити за собою смерть і вживає запобіжних заходів, які не завжди достатні. 3. Аффективне - обумовлено надзвичайно сильним афектом, супроводжується дезорганізацією і звуженням свідомості.
Попередження суїцидальних спроб складається з найбільш загальних положень: 1) зняття психологічної напруги в психологічно травмуючій ситуації; 2) зменшення психологічної залежності від причин, що призвели до суїцидальної поведінки; 3) формування адекватного ставлення до життя та смерті.
17. Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі внз.
До алкоголізму схильні:
люди з підвищеною біологічною сприйнятливістю до алкоголю;
люди, в яких батьки страждали на алкоголізм;
особи самотні або з неповних сімей;
особи, схильні до депресій або вороже налаштовані до всього, що їх оточує;
активні, імпульсивні, товариські підлітки, котрі прагнуть гострих відчуттів, якщо вони ростуть в обстановці асоціальності та спілкуються з тими, хто зловживає алкоголем.
Доведено, що куріння — один з основних чинників, які призводять до того, що розвивається рак легень. Захворюваність на рак легень серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не курить. Вона формується за умови наявності трьох факторів: соціального, особистісного і фізичного.
Соціальний фон – це ставлення суспільства до вживання цієї речовини: чи є це законність, вигідність державі, визнання культурою, доступність речовини.
Особистісний фон створюється в процесі життя кожного індивіда і задається глибиною розколу душа/тіло чи відчуття екзистенціальної ізоляції, сімейною ситуацією.
Фізіологічний фон важливий стосовно визначених видів наркотиків, до яких людський організм адаптується таким чином, що людина, яка раптово припиняє приймати речовини, може занедужати.
Куріння як поведінковий акт пов’язаний з ритмічністю. Курінням ми немов регулюємо подих, робимо його довільним, ставимо під свій контроль. Часто як вигоду від куріння називають розслаблюючий ефект, зняття стресу, заспокоєння.
18. Причини, подолання та профілактика комп’ютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі.
Очевидно, що намагання відійти від реальності й потребу в прийнятті ролі, можна розглядати як причини виникнення адикції, але дією одних цих чинників не можна пояснити механізм її зростання в процесі взаємодії людини з комп’ютером. Відійти від реальності, прийняти чужу роль намагаються лише дезадаптовані особистості, які неадекватно себе оцінюють у реальному житті. Оскільки висока тривожність є критерієм дезадаптації, то вважається, що ігрові адикти мають цю психологічну особливість ще до знайомства з комп’ютером. Отже тривожність можна розглядати як один із чинників формування комп’ютерної адикції.
Основою лікування комп'ютерної залежності є психологічна корекція, що проводиться індивідуально й у спеціальних тренінгових групах. Психологічна допомога спрямована на поліпшення взаємин із близькими й однолітками, навчання саморегуляції й умінню справлятися із труднощами, вихованню вольових якостей, підвищенню самооцінки, формуванню нових життєвих захоплень.
Найважливіший етап лікування комп'ютерної залежності це залучення страждаючого нею людину в процеси, не пов'язані з комп'ютерами, щоб електронні ігри й процеси не стали заміною реальності. Необхідно показати людині, що існує маса цікавих розваг крім комп'ютера (боулінг, сноуборд, виходи за грибами, походи на байдарках, футбол та інше), які не тільки дозволяють пережити гострі відчуття, але також тренують тіло й нормалізують психологічний стан.