Оцінка втрат від виробничого травматизму

До основних елементів матеріальних збитків виробничого травматизму за звітний період належать:

а) виплати потерпілим за листками непрацездатності;

б) пенсія, призначена потерпілому внаслідок травми;

в) пенсі я, призначена близький родичам потерпілого в зв’язку з втратою годувальника;

г) допомога при тимчасовому переведенні працівника на іншу роботу в зв’язку із травмою;

д) відшкодування збитку. працівнику при частковій втраті працездатності;

ж)затрати підприємства на професійну підготовку робітника, якого приймають-замість вибулого у зв’язку із травмою;

з)Інші витрати.

Найбільшими витратами від виробничого травматизму є виплати за лікарняними листками непрацездатності. Вони становлять понад 50%.

Матеріальні збитки від виробничого травматизму можна визначити за формулою:

, де

П - загальні матеріальні збитки

Д - загальна кількість днів непрацездатності за звітний період,

З_ср – середня заробітна плата потерпілих;

1,5 – коефіцієнт, який враховує інші матеріальні витрати.

У кожному випадку необхідно вести точний облік всіх показників, що входять до складу загальних матеріальних витрат від виробничого травматизму.

Одержані показники можна застосовувати при визначенні економічної ефективності заходів по запобіганню виробничого травматизму

Завдання роботи:

Приклад №1:

Визначити показники травматизму за рік для підприємства із кількістю працюючих 920 чоловік, якщо за цей час сталося 26 нещасних випадків, у тому числі не зв’язаних з виробництвом 5 та 4•по дорозі на роботу та з роботи в громадському транспорті. Сумарна втрата працездатності потерпілими складає відповідно 128, 42, 15 днів.

Приклад №2:

Визначили показники травматизму за рік для підприємства з кількістю працюючих 645 чоловік, якщо за цей час сталося 16 нещасних випадків, в тому числі 1 смертельний, не пов’язаних з виробництвом - 4 та 1 по дорозі на роботу власним транспортом. Сумарна втрата працездатності потерпілими складає відповідно 83, 30, 5 днів.

Приклад №3:

На підприємстві із складом працюючих 550 чоловік в звітному році сталося 5 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, з непрацездатністю 42 робочих дня; 1 випадок, не пов’язаний з виробництвом, з непрацездатністю 10 днів; 1 випадок, пов'язаний з виробництвом, з втратою працездатності на 1 день. Визначити показники травматизму даного господарства.

Контрольні запитання:

1. Що визначає показник частоти травм?

2. Що визначає показник важкості травматизму?

3. Чим характеризується показник втрат?

4. Назвіть основні методи аналізу виробничого травматизму.

5. Як проводити оцінку втрат від виробничого травматизму?

Практична робота №6 Тема: Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь.

Мета роботи: Сформувати теоретичні знання щодо розслідування та обліку професійних захворювань на виробництві.

Завдання роботи.

1. Вивчити порядок розслідування та обліку професійних захворювань на виробництві.

2. Оформити матеріали про розслідування професійного захворювання (отруєння). (додаток 1).

Обладнання. Бланки актів про розслідування професійних захворювань.

Зміст роботи.

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Зв’язок профзахворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санепідемстанцією. Така характеристика видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

У разі підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких встановлюється МОЗ на консультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення остаточного діагнозу і зв’язку профзахворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

До встановлення остаточного діагнозу, в разі необхідності, до цих закладів направляються і хворі, які проходять обстеження в науково-дослідних інститутах медичного профілю, що не ввійшли до зазначеного переліку.

Перелік закладів МОЗ, які мають право встановлювати остаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожні 5 років. (Додаток №1)