2.4 Екологічні проблеми й економічні втрати від землетрусів

У широкому розумінні екологічні наслідки, вочевидь, слід поділяти на соціальні, природні та природно-антропогенні. У кожній із груп може бути виділено прямі і непрямі наслідки.

На сьогодні ми досить вичерпно знаємо про прямі вияви (наслідки) землетрусів на земній поверхні й, отже, про їхні прямі впливи на елементи соціального організму, тим часом як супровідні (попередні, наступні) непрямі явища на рівні мікро- і навіть макроаномалій процесів у літосфері й поза нею розпочали вивчати зовсім недавно.

Найбільш вивчені й наочно відбивають сейсмічну небезпеку економічні втрати внаслідок землетрусів. За останні десятиліття враховані економічні втрати від землетрусів зросли на порядок і сягають тепер близько 200 млрд. дол. за десятиліття. Якщо попереднього десятиліття в епіцентровій зоні, наприклад, 8-бального землетрусу середні збитки у розрахунку на одного мешканця становить 1,5 тис. дол., то тепер він сягає 30 тис. дол. Природно, що з підвищенням бальності (й магнітуди) зростають площі уражених територій, а отже, і збитки.

Кількість жертв землетрусів на земній кулі, хоча й нерівномірно розподіляється по роках, у цілому неухильно, із зазначених вище причин, зростає. За останні 500 років від землетрусів на Землі загинуло 4,5 млн. людей, тобто щорічно землетруси уносять у середньому 9 тисяч людських життів. Однак у період 1947...1976 р. середні втрати становили 28 тис. людей щорічно. З погляду як екологічних, так і соціальних наслідків, не менш важливим є і той факт, що кількість поранених (враховуючи важко поранених) зазвичай в багато разів перевищує кількість загиблих, а число тих, хто залишився без домівок перевищує кількість прямих жертв на порядок і більш. Приміром, у зонах повного руйнування будівель (зони 8 балів і вище) кількість жертв може становати 1...20%, а поранених – 30...80%, зворотні співвідношення бувають рідко.

2.5 Економічне оцінювання збитків від землетрусів

Землетруси за масштабами територіального охоплення поділяються на: об'єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні. Тому пропонується універсальний принцип оцінювання збитків через підсумовування локальних пофакторних і пореципієнтних збитків.

До пофакторних збитків належать:

• забруднення атмосферного повітря (А_ф), (11 вересня 1927 р. землетрус у Криму й Чорному морі призвів до викиду сірководню в атмосферу й задушливого впливу на населення у прибережному районі м. Ялти);

• забруднення поверхні підземних вод (В_ф) (питна вода в колодязях і джерелах, радіоактивна та багата радоном);

• забруднення земної поверхні та ґрунтів (З_ф) (завали від зруйнованих будинків і будівель; величезні тріщини на ґрунті тощо).

До пореципієнтних збитків належать:

• утрати життя і здоров'я населення (Н_р) (життя однієї людини в Україні оцінюється в 72 тис. доларів, а втрата здоров'я (інвалідність) терміном 35 років у 42 тис. доларів;

• знищення й ушкодження основних фондів, майна, продукції (М_р);

• вилучання і погіршення якості с/г угідь (Р_с/г);

• втрати продуктів та об'єктів лісового господарства (Р_л/г);

• втрати рибного господарства (Р_р/г);

• знищення чи погіршення якості рекреаційних ресурсів (Р_рек);

• втрати природно-заповідного фонду (Р_пзф).

Отже, формула збитків наступна:

За раптового руйнуванні споруд згідно з [Л – Оцінювання наслідків надзвичайних ситуацій – М.: ИПК РЭФИА, 1997 – 364 з]

У=М_р+Н_р+[З_ф+В_ф],

де З_ф і В_ф – враховують забруднення від каналізаційної системи та їхнє усунення. Змінювання стану суходолу враховується як:

Збитки від ушкодження основних фондів розраховується за формулою:

Ф_оф=Ф_прям+Ф_непр.