Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лабораторна робота № 5испр.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
268.8 Кб
Скачать

Висновки:

За умов наведеного прикладу треба вжити екстраординарних заходів стосовно населення, пов’язаних зі руйнуванням ГЕС на відстані 25 км і впродовж однієї години евакуювати людей і машини від ріки не менш як за 1...3 км; на відстані 50 км слід евакуювати людей на до 2-х км.

2.3 Загальні поняття про землетруси

Землетруси — це сейсмічні явища, які виникають внаслідок раптових зсувів і розривів у земній корі чи верхній частині мантії, які передаються на великі відстані у вигляді різких коливань, що призводять до руйнування будинків споруд, до пожеж і людських жертв.

Більшість землетрусів, як на суходолі, так і під дном океану належать до групи тектонічних.

2.3.1 Причини землетрусів

Причини землетрусів бувають різні: тектонічні, вулканічні, що представляють найбільшу небезпеку, а також обвальні, наведені тощо.

Фізико-хімічні процеси, котрі відбуваються усередині Землі, викликають змінювання фізичного стану Землі, обсягу й інших властивостей речовини. Це призводить до нагромаджування пружних напруг у певній області земної кулі. Коли пружні напруги перевищують межу міцності речовини, відбувається розривання і переміщування великих мас землі, що супроводжуватиметься струсами великої сили. Саме це і викликає струс Землі — землетрус.

Землетрусом так само зазвичай називають будь-які коливання земної поверхні та надр, якими б причинами вони не зумовлювалися - ендогенними чи антропогенними й яка б не була їхня інтенсивність.

Землетруси відбуваються на Землі не будь-де. Вони концентруються в порівняно вузьких поясах, наближених переважно до високих гір чи глибоких океанічних жолобів. Перший з них — Тихоокеанський — оточує Тихий океан; другий — Середземнотрансазіатський — простирається від середини Атлантичного океану через басейн Середземного моря, Гімалаї, Східну Азію аж до Тихого океану; врешті, Атланто-арктичний пояс захоплює серединний Атлантичний підводний хребет, Ісландію, острів Ян-Майеи і підводний хребет Ломоносова в Арктиці і т.д. Землетруси відбуваються також у зоні африканських та азіатських западин, таких, як Червоне море, озера Танганьїка і Ньяса в Африці, Іссик-Куль і Байкал в Азії. Річ у тім, що найвищі гори чи глибокі океанічні жолоби в геологічному масштабі є молодими утвореннями, як перебувають процесі формування. Земна кора в таких областях є рухлива. Значна частина землетрусів пов'язана з процесами горотворення. Такі землетруси називають тектонічними. Учені склали спеціальну карту, на якій зазначено, якої сили землетруси відбуваються чи можуть відбутися в різних районах нашої країни: у Карпатах, Криму, на Кавказі й у Закавказзі, у горах Паміру, Тянь-Шаню, Західного та Східного Сибіру, Прибайкалля, на Камчатці, Курильських островах і в Арктиці. Бувають ще й вулканічні землетруси. Лава і розпечені гази, що вирують у надрах вулканів, тиснуть на верхні шари Землі, як пара киплячої води на кришку чайника. Вулканічні землетруси є досить слабкі, але тривають довго: тижні, й навіть місяці. Спостерігались випадки, коли вони виникають перед виверженням вулканів і слугують за провісників катастрофи.

Струси землі можуть бути також викликані обвалами й великими зсувами. Це є місцеві обвальні землетруси.

Зазвичай сильні землетруси супроводжуються повторними поштовхами, потужність яких поступово зменшується.

За тектонічних землетрусів відбуваються розривання чи переміщування гірських порід у певному місці в глибині Землі, названому чито центром землетрусу, чи гіпоцентром. Глибина його зазвичай сягає кількох десятків кілометрів, а в окремих випадках і сотень кілометрів. Ділянка Землі, розташована над центром, де сила підземних поштовхів сягає найбільшої величини, називається епіцентром. Іноді порушення в земній корі — тріщини, викиди — досягають поверхні Землі. У таких випадках мости, дороги, споруди стають розірваними і зруйнованими. При землетрусі в Каліфорнії 1906 року утворилася тріщина довжиною в 450 км. Ділянки дороги біля тріщини зсунулися на 5...6 м. Під час Гобійського землетрусу (Монголія) 4 грудня 1957 р. виникли тріщини загальною довжиною 250 км. Уздовж них утворилися уступи до 10 м. Буває, що після землетрусу великі ділянки землі опускаються й заливаються водою, а в місцях, де уступи перетинають ріки, з'являються водоспади.