10.Облік та контроль подачі води господарствам при зрошенні

Основним видом подачі води в господарства є подача безперервним струмом. У великих господарствах-водокористувачів подача води безперервним струмом здійснюється до точок виділу води у відділення і бригадні ділянки. Усередині бригадних участків або у відділеннях вода по черзі подається на ділянки одне ¬ тимчасового поливу та обробки відповідно до плану проведення поливів і ходом польових робіт. У практиці зрошення застосовуються такі схеми черговості розподілу води (водообігу) між бригадами і всередині бригад. 1. Подається на севооборотной ділянку витрата води дорівнює ¬ мірно розподіляють по всіх ділянках одночасного поливу. У цьому випадку в роботу включається максимальна кількість каналів, а подаються на ділянки витрати води поділяються на дрібні частини. При найбільшою довжині одночасно діючих каналів у земляному руслі та пропуску малих витрат втрати води досягають максимальних значень, а отже, к. п. д. внутрішньогосподарської мережі буде найменшим. Тому на системах з відкритою внутрішньогосподарською мережею така схема водороз ¬ ного нераціональна. На закритій ж зрошувальної мережі ця схема розподілу води, навпаки, вигідна, тому що позволяється застосовувати труби меншого діаметру, що призводить до економії будівельних витрат. Однак треба мати на увазі, що тривалість жительность поливу в залежності від виду сільськогосподарських культур не повинна перевищувати 5 ... 10 діб. 2. Поля сівозміни з однаковими термінами поливу розбивають на дві групи і весь витрата подають спочатку на поля першої, а потім - другої групи. У цьому випадку в порівнянні з першою схемою розмір втрат води і одночасно діюча довжина каналів будуть меншими, а загальний к. п. д. внутрішньогосподарської мережі буде значно вище. 3. Поля сівозміни згідно з рекомендованими термінами поливають по черзі, з подачею всього витрати води тільки на одне поле. При такій схемі водообігу довжина одночасно дей ¬ ціалу каналів і втрати води в них будуть найменшими, а к. п. д. - найбільшим. Ця схема водообігу може практикуватися при відносно невеликій площі зрошення в госпо ¬ чення, де весь витрата водоподачі не перевищує пропускної здатності дільничного розподільника. Для господарств з закритої зрошувальної мережею вона непридатна, тому що вимагає великих діаметрів зрошувальних трубопроводів, тобто вартість системи. Водообіг не може бути встановлений довільно. Він залежить від схеми розміщення бригад і сільськогосподарських культур в полях сівозміни. Якщо на севооборотной ділянку треба подавати воду витратою менше 200 ... 250 л / с, то його, як правило, не дроблять, а спрямовують в один дільничний розподільник. Це при ¬ водить до скорочення тривалості поливу кожного поля та проведення післяполивний обробок в оптимальні терміни. Кількість тактів (черг) в водообіг визначається виходячи зі схеми розміщення бригад і культур в полях севооборота. Період водообігу - цикл, протягом якого вода робить повний оборот між чергуються одиницями-бригадами, відділеннями, каналами, севооборотной масивами і полями. Його рекомендується приймати рівним десяти діб. Термін дії чергується одиниці - частина циклу (періоду) водообігу, протягом якого діючий витрата води при водообіг повністю надходить на поля зрошення даної чере ¬ ким одиниці. Він визначається за формулою t про де tB - період водообігу, що дорівнює 10 діб; Qn - плановий декадний витрата води чергується одиниці, м3 / с або л / с; EQ - сума планових декадних витрат води всіх чергуючих одиниць у водообіг, м3 / с або л / с .