45.Паспортизація і інвентаризація гмс. Будівельна та інвентарна вартість системи.

Для правильної організації експлуатації ГМС,розробки перспективних планів їх покращення,підвищення ефективності викор.меліоративних систем слід знати стан систем і знати зміни окремих її елементів,знати строки їх служби. Для цього ведеться щорічний кадастр г/м систем. Основними документами для ведення кадастру є паспорта і паспортні відомості.

На меліоративні системи і великі гідротехнічні споруди складають паспорта. Паспортні відомості складають на на малі однотипні споруди міжгосподарської мережі і на внутрішньогосподарських спорудах. Основним звітно-технічним документом зрошувальної системи є паспорт.

Паспорт системи складається з 6 розділів:1.Загальні відомості-назва,місцезнаходження, тип,категорія,рік буд-ва і інші.2.Виробничо-економічні дані-площа системи,кількість водокористувачів,склад культур,урожайність і т.і.3.Виробничо-технічні дані по джерелу зрошення, споруд, службових приміщеннях,і інших об’єктів.4.Меліоративний стан земельних ділянок,динаміка РГВ. ступінь забезпечення дренажем.5.Вартість системи в цілому і окремих її елементів, витрати на поточний ремонт,забезпечення штату працівників,операційні і інші витрати.6.Виробничо-0технічні показники системи - об’єм забору води,середні зрошуючи норми,об’єм робіт,тощо. До паспорту додається карта в масштабі 1:10000-2500.

В паспорті споруд приводиться загальні дані (дата закінчення буд-ва і здачі в експлуатацію),техніко-конструктивні показники(тип,матеріал,розміри,технічний стан і відсоток його придатності,тощо). Будівельну та інвентарну вартість. До паспорта додається схематичні креслення. На меліоративні зелі,що знах в користуванні господарств,складаються звітні картки,на яких приводяться дані про розміри площ,стан земель,ступінь їх меліоративної підготовки.

Технічний паспорт на нові г/м і гідротехнічні об’єкти складаються організацією в 3-х екземплярах. Один для системного управління,другий для облводгоспу,третій для УВГ.В паспорт щорічно вносяться всі його зміни. Які виникли протягом даного року.

З часом паспортні об’єкти зношуються і вартість їх зменшується. Встановлення фактичного стану споруд і фактичної вартості об’єкта назив.-інвентиризацією. Основна задача інвентаризації меліорованих земель-виявлення причин переходу меліорованих земель в категорію не меліорованих. Розробка конкретних заходів по відновленню фондів меліорованих земель. Основна задача інвентаризації систем-встановлення фактичної вартості системи на визначену дату.можливого продовження її нормальної роботи і вартість робіт,необхідних для приведення системи в робочий стан. Суцільну інвентаризацію слід проводити через кожні 5-10років.

Основна задача інвентаризації земель, на яких проводиться меліорація, виявлення причин переводу меліоративних земель в категорію не меліоративних, розробка конкретних заходів по відновленню фонду меліоративних земель.

Основна задача інвентаризації системи-встановлення фактичної вартості системи на визначену дату можливого продовження її нормальної роботи і вартості робіт, необхідних для приведення системи в робочий стан.

Інвентарну вартість системи чи споруди визначають виходячи із початкової вартості і ступеня зношеності за формулою:

І=П+К-аТ

І-інвентарна вартість системи чи споруди,грн.,П-початкова її вартість,грн.,К-витрати на капітальний ремонт споруд чи системи за строк служби Т від вводу в експлуатацію дану систему до моменту інвентаризації, грн.,а-розмір амортизаційних відрахувань на відновлення початкової вартості,грн..

Початкова вартість споруди чи системи визначають за виконаному кошторису будівництва.