38. Експлуатація закритої зрошувальної мережі, основні причини та види її пошкодження

Закрита зрошувальна мережа призначена для транспортування води до місць її випуску і розподілення, а також для підтримання необхідних напорів для роботи дощувальної техніки. При експлуатації закритої зрошувальної мережі розрізняють: підготовчий, робочий, неробочий періоди.

В підготовчий період проводять операції по відновленню робото здатності мережі після зимового збереження. На початку необхідно оглянути траси трубопроводів напірно-регулюючої і запобіжної арматури, гідрантів, колодязів і т.д. Після цього очищають від сміття і консерваційної змазки, визначають місця можливих пошкоджень та проводять ремонт. Наступний крок заклечається у настроюванні напірно-регулюючої, запобіжної арматури і готовлять мережу до заповнення її водою.

В робочий період основною задачею експлуатації мережі є проведення поливів і пов’язане з ним дотримання режиму роботи, а також проведення технічного обслуговування , контроль і облік усунення аварійних пошкоджень, зниження втрат води і підтримання пропускної здатності мережі. Найбільш відповідальним моментом при дотриманні режиму роботи мережі є правильне відключення і включення гідрантів дощувальних машин з метою усунення небезпечного тиску гідравлічного удару.

Неробочий період . В кінці зрошувального сезону проводять промивку трубопроводів і детально обслідують мережу та складають дефектну відомість з врахуванням результатів огляду мережі під напором. В неробочий період проводять огляд, консервацію і необхідний ремонт трубопроводів напірно-регулюючої мережі. Для забезпечення нормальної зберігаємості в зимовий період, проводять спорожнення мережі від води через спеціальні колодязі-скиди і гідранти самопливно або відкачкою. Після спорожнення мережі проводять фарбування відкритих частин трубопроводу і його арматури. Покривають мастилом шпінделі засувок, непокрашені частини болтових з’єднань та ін. частини, які можуть піддаватись корозії.

Причини порушень в роботі зрошувальних систем поділяють на 2 групи:

1)природно-кліматичні фактори:

- дія вітру, снігу та льодового покриву;

-значні перепали температури, що призводять до замерзання і розмерзання грунту, бетонних споруд, води тощо;

-просадка грунту, набухання грунту;

-значний поверхневий стік води при зливах ти повенях;

-фільтрація води в грунті, суфозні процеси;

-рослинність, яка з’являється в каналах, на укосах, бермах;

2) недоліки господарської діяльності людини:

-передпроектні помилки, що викликані недостатнім рівнем інженерних вишукувань: погане вивчення грунту і гідрогеології; неякісна геодезична зйомка; неточності у визначення х-к джерела зрошення, водозабірної площі, метеорологічних умов;

-проектні помилки, що викликані невірними проектними рішеннями: неправильний вибір перерізу та ухилів каналів, профілів дамб, неточний розрахунок режимів зрошення, параметрів трубопроводів і споруд, невірні конструкторські рішення;

- неякісне виконання буд робіт, що викликано відхилення від проекту: (спрощення проектних рішень; застосування неякісних матеріалів і конструкцій, неякісного обладнання, недотримання буд норм);

- відсутність регулювання технічного обслуговування елементів системи відповідно до норм експлуатації;

- порушення правил користування системи власниками систем та ін. особами.