21Втрати води на відкритих зрошув. Каналах
Для зменшення втрат води в зрошувальній мережі застосовуються експлуатаційні та будівельні заходи.
У процесі експлуатації необхідно:
тримати необлицьовані земляні канали чистими від бур'янів і систематично оглядати їх для виявлення та ліквідації ходів землерийних тварин, тріщин, просадок та інших шляхів фільтрації води;
У всіх випадках, коли це можливо, практикувати чергову роботу внутрішньогосподарських каналів зосередженою витратою, а не дробити його на кілька каналів; чим менше витрата, там вище відносна величина втрат, тобто застосовувати водооборот в господарстві;
Постійно стежити за цілістю протифільтраційного облицювання й справністю лоткової мережі, своєчасно проводити їх ремонт, звертаючи особливу увагу на водонепроникність швів облицювання і стиків лотків;
Систематично оглядати траси укладання й оглядові колодязі для своєчасного виявлення проривів труб і арматури несправностей, супроводжуваних протіканнями. Особливо часте є протікання в гідрантах і вантузах,
Стежити за справністю щитових затворів гідроспоруд на каналах, особливо на водовипуску, ущільнювати щитові пази гумовими прокладками;
Після кожного поливу розрівнювати тимчасові зрошувачі і нарізати їх безпосередньо перед наступним поливом щоб уникнути заростання, розтріскування і збільшення втрат води в них при поливі;
Своєчасно закривати зрошувальні системи на зиму для того, щоб дамби каналів встигали просохнути до настання морозів; вода замерзаюча в грунті непросохлої дамб каналів, розширюючись, збільшує пористість фунту, а в результаті значно підвищується його коефіцієнт фільтрації і різко зростають втрати води.
До будівельних заходів боротьби з втратами води відноситься про-тифільтраційне облицювання або обробка грунту каналів (хімічна або фізична), а також реконструкція систем із заміною каналів залізобетонними лотками або трубопроводами.
22 Втрати води на полі
Боротьба з втратами води при зрошуванні є однією з основних задач експлуатації зрошувальних систем. Втрати води, що поданої в систему і має тому певну вартість, не тільки приносять безпосередній збиток, здорожувати експлуатацію. Вони зменшують і без того обмежені водні ресурси в посушливій зоні країни, і, що саме головне, ці втрати спричиняють за собою підвищення рівня грунтових вод, засолення і підтоплення земель.
Існує два основні види втрат води на зрошувальних системах: втрати безпосередньо на поле, при поливі, і втрати в зрошувальній мережі і спорудах.
На полі вода втрачається: на просочування за межі кореневмісного шаруючи; на випаровування — як в процесі дощування, при польоті струменя дощивши в повітрі, так і після поливу — з поверхні грунту; на поверхневе скидання з полів і скидання з тимчасових зрошувачів під час вимушених перерв в поливі.
Зменшення втрат на випаровування досягається системою заходів, описаних вище. З метою підвищення коефіцієнта використовування води на полі (КІВ) при поливі дощуванням
необхідно забезпечити перш за все підбором дощувальних машин (або установок) таку інтенсивність дощу, яка була б менше швидкості вбирання даних грунтів, і при якій виключалося б поверхневе скидання води.
У жодному випадку не можна допускати позиційної роботи машин, призначених для роботи в русі, в першу чергу машин типа ДДА-100М або ДДА-100МА, оскільки при цьому інтенсивність їх дощу (2,4 мм/мін) набагато перевищує всмоктуючу здатність більшості грунтів зони зрошування, і стік з полів починається значно раніше, ніж видана необхідна поливна норма. Поле залишається недополитим, а стікаюча вода, збираючись в низинах, фільтрується за межі активного шару грунту — в грунтові води.
На важких грунтах і при великих ухилах слід застосовувати також бороновання або щілювання поверхні поля упоперек схилу, а на просапних культурах — передполивне спушення для збільшення всмоктуючої здатності грунтів.
Для зниження поверхневого скидання і просочування скидних вод в глибинні горизонти при поливі необхідно крім того:
підвищувати коефіцієнт використовування змінного часу дощувальних машин шляхом зменшення кількості і тривалості простоїв;
при поливах машинами типа ДДА-100М і іншими з витратою води 80... 100 л/с і більш для забезпечення нормального надходження води до машин і щоб уникнути проривів тимчасових зрошувачів нарізувати повнопрофільні зрошувачі великогабаритними канавокопачами типу КОРИ-500, Д-716 і т. п.;
на низових кінцях полів нарізувати дрібну скидну мережу для перехоплення і відведення поверхневого стоку скидної води з полів.
Основним же способом зменшення глибинного просочування при поливі є правильне дозування поливних норм відповідно до передполивної вогкості грунту і товщини шаруючи промокання.
Заходи щодо підвищення к.к.д. зрошувальної мережі
Маючи значення к.к.д. міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж без проведення спеціальних заходів щодо боротьби з фільтрацією води, визначають, наскільки повинні бути знижені її втрати, щоб к.к.д. для міжгосподарської зрошувальної мережі був не нижче 0,8, для внутрішньогосподарської мережі – 0,85 та системи в цілому – 0,70:
,
%,
де:Р - необхідний процент зниження втрат води (визначається окремо для міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж);
Е't - плановий к.к.д. зрошувальної мережі;
Et - к.к.д. зрошувальної мережі до проведення заходів щодо боротьби з фільтрацією води.
Залежно від необхідного проценту зниження втрат води та властивостей ґрунтів, які складають ложе каналу, відповідно до табл. 11. намічаються протифільтраційні заходи та визначається доцільність їх проведення.
Таблиця 11.
Процент зниження втрат води, строк дії та вартість заходів
по боротьбі з фільтрацією води
Назва заходу |
Процент зниження втрат води |
Строк дії заходу в роках |
Вартість в грн. за 1 м2 поверхні |
Штучне кольматуваня |
40...70 |
5...10 |
0,30...0,50 |
Солонцювання |
50...70 |
5...10 |
0,60...0,80 |
Ущільнення ґрунту |
50...80 |
5...10 |
0,60...0,80 |
Ґрунтове покриття |
60...80 |
5...8 |
1,60...2,30 |
Бетонне покриття |
85...95 |
25...40 |
5,00...9,00 |
Плівкові екрани |
85...95 |
3...5 |
3,50...4,00 |