
- •1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації
- •2.Елементи зрошувальних систем та особливості їх експлуатації
- •3. Організація управління водним господарством в Україні, Структура і функції органів водного господарства
- •4. Пріоритетні напрямки розвитку галузі, задачі і види реконструкції зрошувальних систем згідно закону України про меліорацію.
- •5. Структура служби експлуатації зрошувальних систем. Обгрунтування та підбір штату служби експлуатації.
- •6. Взаємовідносини увг з водокористувачами, з врахуванням сучасних економічних умов господарювання.
- •7.Водокористування згідно Водного Кодексу України, права та обов'язки водокористувачів
- •8. Порядок складання та затвердження господарських планів водокористування
- •9. Склад робіт з підготовки та проведення плану водокористування в господарстві
- •10.Облік та контроль подачі води господарствам при зрошенні
- •11. Продуктивність праці при поливах та напрямках їх підвищення.
- •12 Утримання земляних каналів зрошувальних систем
- •13. Завдання коригування планів водокористування та умови його проведення.
- •14 Експлуатація горизонтального і вертикального дренажів
- •15. Задачі і об’єкти першочергової автоматизації гідромелоративних систем.
- •16. Значення автоматизації і телемеханізації в удосконаленні управління гідромеліоративними системами.
- •17.Причини засолення і заболочування земель при зрошенні.
- •18. Рівняння водного та сольового балансу зрошуваної території. Мета водобалансових розрахунків.
- •19 Заходи боротьби із засоленням
- •20 Втрати води на зрошувальних системах
- •21Втрати води на відкритих зрошув. Каналах
- •22 Втрати води на полі
- •23 Фільтрация
- •25 Гідрометричні пости на мзс їх призначення і розташування
- •26Гідромеліоративні створи
- •27Контроль меліоративного стану
- •28 Форми і методи технічного обслуговування
- •29 Порядок та склад робіт, пов’язаних з експлуатацією ділянок головного живлення зс
- •30 Технічна документація
- •33 Експлуатація берегових дамб і захисних валів
- •34 Утримання лоткової мережі
- •35. Попередження та боротьба із заростанням та замуленням зрошувальних каналів
- •36. Гідротехнічні споруди на зрошувальній системі та порядок їх експлуатації
- •37. Експлуатація закритої зрошувальної мережі , склад робіт в різні її періоди
- •38. Експлуатація закритої зрошувальної мережі, основні причини та види її пошкодження
- •39. Експлуатація зрошувальних машин та їх зимове зберігання. Технічна безпека при їх експлуатації.
- •40.Види ремонтів гм систем та організація їх проведення
- •42. Причини, завдання та обгрунтування необхідності реконструкції гідромеліоративних систем
- •43. Техніка безпеки при виконанні ремонтних робіт на гмс
- •44. Виробничо-фінансове планування та звітність при експлуатації гмс.
- •45.Паспортизація і інвентаризація гмс. Будівельна та інвентарна вартість системи.
- •46.Порядок приймання гмс в постійну експлуатацію.
- •47 Водний баланс активного шару ґрунту
- •48 Берегова обстановка
- •49 Елементи осушувальних систем та особливості їх експлуатації
- •50 Прийоми регулювання водного режиму
- •51 Організація пропуску повеней
- •1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації
13. Завдання коригування планів водокористування та умови його проведення.
Корегування системних планів проводиться в наступних випадках:
- при зменшенні водоносності джерела зрошування більш ніж на 10 % в порівнянні з режимом, встановленим на рік 50 %-ї забезпеченості;
- при аварії, що спричиняє за собою тривале порушення розрахункових об'ємів водоподачі;
- при зміні напряму с/г виробництва на поливних землях, що супроводжується значною зміною структури посівів в господарствах, що спричиняє збільшення або зменшення водоподачі більш ніж на 10 %;
- при випаданні опадів від 20 до 40 мм за два дні відсовується термін поливу на 4...8 дні;
- при випаданні опадів більше 40 мм за два дні виключається черговий полив. Зміни в плані водорозподілу погоджують з організаціями, що раніше затверджували план, а потім доводять до відома господарств-водокористувачів. Інші не передбачені зміни вносять до плану шляхом подекадних диспетчерських корегувань в процесі його виконання. Крім того, його уточнюють на подальший місяць при здобутті місячних прогнозів водоносності джерела зрошення.
Надпланова подача води в зрошувальну систему, навіть при надлишку її в джерелі зрошення, не допускається. Лише у виключних випадках (суховії і ін.) по заявці водокористувачів, погодженою з сільськогосподарськими органами, управління зрошувальних систем подає господарствам додаткову надпланову кількість води.
14 Експлуатація горизонтального і вертикального дренажів
Дренаж на зрошувальній системі служить для зниження і відводу ґрунтових вод з метою підтримки оптимального водного і сольового режимів ґрунтів.
По конструкції дренаж підрозділяється на горизонтальний, відкритий і закритий, і вертикальний.
Відкритий дренаж проводиться по зниженим точкам місцевості і характеризується великою глибиною каналів. Особливості експлуатації відкритого дренажу полягають у виконанні великого обсягу робіт з очищення та обкошування через роботу каналів з малим наповненням, замулення ґрунтом, змитті з водозбірної площі, зсування і обвалення укосів, нерівномірне осідання ложа каналів, інтенсивного заростання бур’янистою рослинністю. Проведення систематичного очищення каналів від наносів і заростання необхідно для підтримки рівня ґрунтових вод на потрібній глибині.
Закритий горизонтальний дренаж виконується з гончарних, азбестоцементних, склопластикових, пластмасових (ПВХ) і інших труб. Труби виконуються з перфорацією для прийому води з водоприймальною площею не менше 15%. Глибина закладки закритого дренажу – до 4 м. Водоприймальна перфорація труб захищається від попадання ґрунту в трубопровід фільтром, який складається з 8 ... 10 шарів скловолокна або з 4 ... 5 шарів склополотна. Траси дренажних колекторів поділяються оглядовими колодязями, які одночасно служать і мулопоглиначами.
Основною причиною виходу з ладу закритого дренажу являється його замулення. Спостерігають за роботою закритого дренажу за допомогою оглядових колодязів та гирлових споруд, розташованих на закритих колекторах. Справність дрен встановлюють за наявності стоку в них. Гирлові споруди підтримують постійно у справному стані. При виявленні замулення дрен їх промивають за допомогою дренопромиваючих машин, місця пошкоджень ремонтують. Відстійники колодязів постійно очищають від накопиченого мулу. У місцях розташування дренажу, що проходить біля населених пунктів, оглядові колодязі обладнують кришками зі спеціальними замками для запобігання їх відкриття посторонніми людьми і засмічення.
Вертикальний дренаж застосовується при наявності на певній глибині потужних, добре водопроникних відкладень. Система дренажу складається з свердловин і пристроїв для контролю за рівнем ґрунтових вод. При наявності проникних безводних відкладень, наприклад черепашників, вертикальний дренаж влаштовують шляхом відведення ґрунтових вод в водопроникний шар. При водонасиченому проникному шарі свердловини обладнуються насосами для відкачування води на поверхню землі і спорудами для її відводу, трансформаторною підстанцією, електротехнічним обладнанням для роботи насосно-силового, водоочищаючого обладнання і засобів автоматизації, зв'язку та телемеханізації.
Устя свердловин і майданчик, відведена під електричне господарство, повинні бути підняті над навколишньою територією на 0,5 м для запобігання затоплення випадковими зливовими та зрошувальними водами.
Виходячи з конструкцій прийнятих свердловин призначається їх експлуатація за спеціальними інструкціями.
Для підтримки дренажу в справному стані та забезпечення необхідного дебіту свердловин проводять його регулярні планово-профілактичні огляди та ремонти.
Для спостереження за роботою вертикального дренажу, його дебітом, радіусом впливу, коливанням рівня ґрунтових вод, коефіцієнтом фільтрації водоносних пластів влаштовують мережу п'єзометричних свердловин.
Спостереження за динамікою зниження горизонтів води проводять регулярно через кожні 10 ... 15 діб