1. Kласифікація зрошувальних систем і особливості їх експлуатації

Зрошувальні системи в загальному вигляді є комплексом інженерних пристроїв, що забезпечують забір води з джерела, транспортування її до зрошуваних масивів, розподіл між поливними ділянками і полями з мстою підтримання оптимальної вологості в кореневмісному шарі грунту. Зрошувальна мережа може бути самопливною, коли вода з Джерела подасться по каналах самопливом в напрямку ухилу місцевості. Для розподілу води площею в даному випадку використовують проточні і тупикові борозни, поливні смуги, затоплювані чеки. При більш складних рельєфних умовах влаштовують мережу з механічною подачею води за допомогою насосів на командну позначку місцевості або в напірні трубопроводи для дощування.

У залежності від обслуговуючої площі зрошувальні системи бувають міжгосподарські, які обслуговують землі двох і більше господарств, і внутрішньогосподарські, розташовані в межах землекористування одного господарства.

За конструкцією їх поділяють на три основні типи: відкриті, що складаються з відкритих каналів або лотків; закриті - з напірних або безнапірних трубопроводів; комбіновані, що включають в себе елементи першого і другого типів.

За способом водоподачі системи бувають самопливні, коли вода з джерела надходить на зрошувані поля самопливом; з механічним водопідйомом, коли зрошувана територія розташована вище рівня води в джерелі і подача води для поливу здійснюється насосною станцією; самопливно-напірні, в яких вода самопливом транспортується закритими трубопроводами за рахунок напору, що створюється природним ухилом місцевості.

Дощувальні зрошувальні системи поділяють на пересувні, у яких насосна станція, зрошувальна мережа (розбірна або тимчасова) і поливна техніка переміщаються по зрошувальній площі в процесі поливу; стаціонарні, у яких всі елементи знаходяться в постійному (нерухомому) стані; напівстаціонарні, коли водозабірна споруда, насосна станція і розподільна мережа стаціонарні, а поливна техніка при поливі переміщається по полю.

Осушувальна система являє собою водогосподарське соціалістичне підприємство, що складається з комплексу гидротех-нічних та інших споруд, пристроїв і спеціальних служб, призначених для регулювання водно-повітряного режиму кореневмісного шару грунтів на перезволожених землях з метою отримання на них високих і сталих врожаїв сільськогосп ¬ дарських культур. Управління системою забезпечує регулювання ¬ вання водного режиму грунтів, підтримка всіх споруд і пристроїв у постійно діючому стані, їх поліпшення та вдосконалення у відповідності е новими досягненнями науки, техніки і передового досвіду. По приналежності осушувальні системи можуть бути внутрішньо-господарськими, обслуговуючими землі одного господарства, і між-господарськими, обслуговуючими землі кількох господарств. У свою чергу, міжгосподарські системи в адміністративній ознакою можуть бути міжрайонними, міжобласними і межрес ¬ публіканського, обслуговуючими землі відповідно двох і більше районів, областей, республік. За способом відведення надлишкових вод системи діляться на само ¬ течні, з механічною відкачуванням води і змішані, в яких надлишкові води скидаються в водоприймач відповідно самопливом, за допомогою насосної станції або тим і іншим спо ¬ собамі. По виду регулюючої осушувальної мережі системи бувають відкриті, регулююча мережа яких представлена ​​відкритими каналами, і закритими, в яких регулююча мережа виконана у вигляді закритого дренажу, а провідна мережа може бути як відкритою, так і закритою. За характером впливу на водний режим кореневого шару грунтів осушених земель системи бувають односторонньої дії або власне осушувальні, що забезпечують тільки відвід надлишкових вод, і двосторонньої дії - осушувально-зволожувальні і осушувальної-зрошувальні, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму грунтів. Системи, що забезпечують за допомогою дамб обвалування пре-дохраненіе осушених ділянок на узбережжі моря, водохрані ¬ ліща або річки від затоплення їх морськими або паводковими водами, називаються обваловательпимі або польдерна. Системи, на яких здійснюється нарощування (вище ¬ ня) поверхні заплави з метою осушення або створення плодо ¬ рідного шару за рахунок відкладення принесених водою наносів, на ¬ ни опиняються кольматажнимі. За розміром обслуживаемой площі і складності експлуатації ¬ ції осушувальні системи діляться на п'ять груп. При цьому при ¬ нимают до уваги наведену площа системи, враховую ¬ щую, крім площі фактично використовуваних осушених земель, складність системи та особливості її експлуатації, при ¬ міняючи наступні еквіваленти: до 1 тис. га осушення прирівняний- Подейкують кожні 500 га зрошення або осушених земель з двусто ¬ роннім регулюванням водного режиму; 5 млн. м3 ємності експлуатованих водосховищ; 2000 га площі внутріхозяй ¬ жавної мережі, прийнятої на технічне обслуговування УТОС; 12,5 км експлуатованих дамб обвалування. Для польдерних систем з механічною перекачуванням води застосовується поправочний коефіцієнт 1,6. До першої групи відносяться системи з наведеної площею осушуваних земель понад 180 тис. га, до другої - 120 ... 180, до тре ¬ тьей-60 ... 120, до четвертої - 30 ... 60, до п'ятої - до 30 тис. га. Стосовно до цих груп встановлені штатні нормативи керівних, інженерно-технічних працівників і службовців управлінь осушувальних систем та їх посадові оклади. Основними елементами комплексу інженерних споруд і пристроїв осушувальної системи є: регулююча здій ¬ рішучій мережа, захисна мережа, яка проводить мережа, відпр ¬ ник, джерело зволоження, гідротехнічні споруди, дорож ¬ ва мережу, засоби зв'язку, експлуатаційні та природоохоронні споруди і пристрої, виробничі та підсобно-допоміжного ¬ тільні будівлі, машини і механізми та ін Експлуатаційні споруди та пристрої, що використовуються для контролю і нагляду за роботою всіх ланок осушувальної системи і забезпечення нормальної їх роботи, розглядаються нижче.