4. Тематика семинарских и практических занятий

№	Наименование тем и вопросов	Вид занятия	Кол-во часов
1.	Развитие городов и городских систем. -         Города древнего мира (концепция греческого и византийского градостроительства); -         Города средневековья; -         Города периода феодализма; -         Города индустриального периода; -         Города постиндустриальной эпохи.	семинар	4
2.	Город как экосистема.	Семинар	2
3.	Взаимодействие городов с абиотическими компонентами окружающей среды.	Семинар	2
4.	Влияние на городскую среду физических биотических факторов. Среда города и здоровье населения.	Семинар	2
5.	Схема экологического каркаса пространственной организации расселения. Функциональное зонирование территории.	Практич. занятие	4
6.	Работы с проектом. Инструкции о составе, порядке разработки, согласовании и утверждении градостроительной документации.	Практич. занятие	4
	Итого		18

5. Форма итогового контроля

Вопросы для проведения экзамена, контрольной работы и рубежного контроля формируются преподавателем в рабочем порядке на основе изучения учебного материала.

6. Учебно-методическое обеспечение курса

6.1. Рекомендуемая литература (основная)

1.      Владимиров В.В. Урбоэкология. М., 1999.

2.      Владимиров В.В. Город и экология «Наука и жизнь», 1994, № 4.

3.      Владимиров В.В. Расселение и окружающая среда. М. 1982.

4.      Владимиров В.В. Микулина Е.М., Ярыгина З.П. Город и ландшафт. М., 1986.

5.      Куприянов В.В. Гидрологические аспекты урбанизации. Л., 1997.

6.      Косых П.Г. Этико-экологические аспекты управления антропогенным воздействием на биосферу. М., 2001.

7.      Климова А.И. Экология городов. Пенза, 1997.

6.2. Рекомендуемая литература (дополнительная)

1.      Бочкарева Т.В. Экологический «джинн» урбанизации. М. 1988.

2.      Лэагет Р. Города и геология. М., 1976.

3.      Новиков Э.А. Города и природопользование. Л. 1977.

4.      Реймерс Н.Ф. Концептуальная экология. М., 1992.

5.      Тетнор А.И. Строительная экология. Киев. 1992.

6.      Владимиров В.В., Соловьев А.К. Комплексное планирование охраны окружающей среды. М., 1979.

6.3. Перечень обучающих, контрольных компьютерных программ, диафильмов, кино- и телефильмов, мультимедиа и т.д. слайды Архитектурные стили городов.

Загальні поняття

Урбоекологія – наука, яка вивчає міські екосистеми (урбоекосистеми) та міста в цілому як угруповання, штучно створені людиною як місця її постійного проживання.

Для урбоекосистем характерні такі особливості:

• домінування людей за чисельністю та біомасою;

• відсутність ланцюгів живлення, які завершувались би людиною та хатніми тваринами як консументом вищого порядку;

• однобічна залежність від агроценозів, де знаходяться продуценти та з яких до урбосистем поступають продукти живлення людини та її хатніх тварин;

• штучні насадження (парки, сквери, газони тощо), які слугують основою окремих антропогенізованих екосистем зі своїми консументами (комахи, птахи та ін.) та збагачують атмосферу киснем;

• потенційна або реальна більш-менш неконтрольована наявність збудників захворювань людини, їхніх переносників, резервуарних хазяїв, синантропних та культурофільних видів та ін.;

• значні концентрації шкідливих для здоров’я людини речовин в повітрі, воді та ґрунтах;

• створення штучного мікроклімату в приміщеннях, який найбільш наближений до оптимальних для людини показників температури, вологості повітря тощо;

• штучна регуляція щільності населення, відмежування транспортних комунікацій та промислових підприємств від житлових («спальних») масивів;

• промислова утилізація побутових та промислових відходів;

• використання як джерел енергії залишків прадавніх рослин (вугілля), нафти, природного газу, а також енергії потоків води (гідроелектростанції), вітру та атомної енергетики.

З розвитком цивілізації зростає кількість енергії, необхідної для забезпечення життєвих потреб людини; так, в кам’яному віці вона складала 2-4 тис. ккал на добу, в до індустріальні часи (приблизно до середини 18-го сторіччя) – 12 тис. ккал, в індустріальну епоху – 70 тис. ккал, в сучасних розвинених (постіндустріальних) країнах – до 250 тис. ккал. (в цю цифру входять енерговитрати на побут, виробництво, культурні міроприємства та ін.).

Енергоємність основних енергоносіїв складає (ккал/кг): торф – 3591, буре вугілля – 5122, кам’яне вугілля – 7426, кокс – 6503, мазут – 10405, бензин – 10300.

Неважко підрахувати, що для життєзабезпечення сучасної людини необхідно витрачати кожну добу близько 70 кг торфу, або 50 кг бурого вугілля, або 35 кг кам’яного вугілля, або 40 кг коксу, або 25 кг мазуту чи бензину. Враховуючи, що всі ці ресурси за винятком торфу вичерпні, тобто вони в наш час не відтворюються, можна прогнозувати на найближчі десятиріччя світову енергетичну кризу. Використання відтворюваних енергоресурсів (енергія течії води, вітру, припливно-відпливна, підземних гарячих вод, вулканів, розщеплення атому, термоядерного синтезу) обмежене або великою собівартістю цих видаі енергії, або небезпечністю для здоров’я людини (радіація та загроза ядерних вибухів при добуванні атомної енергії тощо).

З урахуванням того, що зараз населення Землі досягає 6,5 млрд людей, і приблизно половина його мешкає в містах, роль урбоекології як науки дедалі більше зростатиме.

Особливості дії кліматичних факторів в містах

Клімат (від давньогрецького klima – схил) – стан атмосфери, типовий для даної місцевості, який проявляється в певному режимі погоди. На Землі розрізняють певні кліматичні зони – полярну, помірну, тропічну тощо; в містах, кожне з яких лежить в межах певної зони, клімат має свої більш-менш виражені відміни від середньозонального і має назву мікроклімат.

На формування міського мікроклімату в першу чергу впливають такі антропогенні фактори:

• щільність забудови (25-75% загальної площі міста);

• різноманітні штучні покриття (дахи, дороги, тротуари та ін..), які складають до 50% території міста, які практично не пропускають воду, майже повністю поглинають сонячні промені як видимої, так і ультрафіолетової та інфрачервоної частин сонячного спектра, перетворюючи близько 90% їхньої енергії на теплову;

• випромінення теплової енергії та викиди в атмосферу різноманітних речовин внаслідок роботи комунальних та промислових підприємств та міського транспорту.

В таблиці подані основні закономірності формування мікроклімату великого міста:

№	Метеорологічні елементи	Відміни мікроклімату міста від оточуючих територій
1	Сонячна радіація	Знижується на 20 і більше відсотків залежно від зниження прозорості повітря внаслідок присутності в ньому твердих часток сажі, пилу тощо
2	Середньодобова температура повітря	Підвищується пропорційно щільності забудови на 1-40С
3	Середньорічна температура повітря	На 20С вище
4	Швидкість вітру	Понижується пропорційно щільності забудови на 20-70%
5	Вологість повітря	Знижується в середньому на 6 %
6	Тривалість світлового дня	На 30 хвилин менша