
- •Города древнего мира и средневековья.
- •3. Навчально-тематичний план дисципліни
- •4. Тематика семинарских и практических занятий
- •5. Форма итогового контроля
- •6. Учебно-методическое обеспечение курса
- •Загальні поняття
- •1.1. Ріст міст та їх населення
- •Ріст міст країн третього світу
- •1.2. Джерела і шляхи урбанізації
- •1.3. Феномен гіперурбанізації
- •1.4. Природно-просторові ресурси міста
- •1. 5. Місто і його ґрунтовий покрив
- •Повітряне середовище міста
- •1.7. Міська вода
- •1.8. Шумове забруднення
- •1.9. Енергетика урбанізованих регіонів
- •Сучасне і очікуване споживання енергії в сша і пов’язане з цим забруднення
- •Ландшафтно-екологічна основа micta
- •2.1. М1ський ландшафт
- •Генезис міського ландшафту
- •2.1. М1ський ландшафт
- •Генезис міського ландшафту
- •Ландшафт раннього середньовіччя (х-хііі ст.)
- •Ландшафт раннього середньовіччя (х-хііі ст.)
- •Ландшафт періоду ренесансу (хvі-хvii ст.)
- •Ландшафт періоду бароко (хvіі-хviii ст.)
- •Ландшафт періоду класицизму (хvіі-хіх ст.)
- •Динаміка міського ландшафту
- •Ицизм розвивають закладені ренесансом прийоми садово-паркового будівництва2.5. Озеленення як засіб формування культурного ландшафту
- •Характерні особливості інтродукції в міське озеленення XX ст.
- •Охорона і консервація пам’яток садово-паркового мистецтва
- •Функціональні міські ландшафти
- •3.1. Проста формула системи “місто”
- •Характерні особливості інтродукції в міське озеленення XX ст.
- •Охорона і консервація пам’яток садово-паркового мистецтва
- •Функціональні міські ландшафти
- •3.1. Проста формула системи “місто”
1.9. Енергетика урбанізованих регіонів
Людина з часів нижнього палеоліту (2-2,5 млн років) підтримує своє існування за рахунок енергії, одержаної із продуктами харчування. Лише 50 тис. років тому, коли людина навчилася добувати вогонь сама, до її енергетичного балансу додалася і ця антропогенна енергія. Потім в якості енергетичного додатка стали виступати домашні тварини – коні, воли, осли, собаки, а згодом водяні вітряки і вітряні двигуни. Далі була епоха пари, електрики, а сьогодні – керованої термоядерної енергії. Бея ця еволюція енергоспоживання пов’язана передусім із розвитком міст.
У часи нижнього палеоліту раціон харчування одного жителя Землі, а їх налічувалося близько 10–20 тис.чол., становив близько 8x103–1,2x104 кДж/добу (Козинцев, 1980), табл. 1.3.
У цей період річне споживання енергії становило приблизно 4,6x1010– 8,8x1010 кДж/рік. На початку середнього палеоліту чисельність населення планети досягла 200–300 тис чол., а енергоспоживання 1,6–2,3 (1012) кДж/рік. У кінці палеоліту кількість населення досягла 1 млн, а споживання енергії – 9,2x1012 кДж/рік. Отже, у верхньому палеоліті завдяки використанню вогню, енергоспоживання, порівнюючи з початковим етапом становлення людства, зросло в 100 разів. Вогонь використовували для розчищення площ пасовищ, що значною мірою змінило обличчя планети, призвело до появи саван і степів, зникнення крупних тварин.
Таблиця 1.3
Споживання людством енергії в різні періоди його розвитку (за Прохоровим, 1990)
Період
|
К-сть чол.
|
Споживання енергії, кДж
|
Період
|
К-сть чол.
|
Споживання енергії, кДж
|
Нижній палеоліт
|
10-20 тисяч
|
4,6-8,8 (1010)
|
Феодалізм
|
|
|
початок
|
230 млн
|
|
|||
Середній палеоліт
|
200-300
|
1,6-2,3 (1010)
|
середній |
– |
6,3x1015 |
пізній
|
920 млн
|
1,7х1016
|
|||
Верхній палеоліт
|
1 млн
|
92х1012
|
Середина XIX ст.
|
952 млн
|
2,9-3,1 (1016)
|
Неоліт (кінець)
|
50 млн
|
6,3х1014
|
Початок XX ст.
|
1 млрд 652 млн
|
5,3x1016
|
Античний
|
|
|
50-ті роки
|
2 млрд 485 млн
|
1,5х1017
|
початок
|
50 млн
|
8,4х 1014
|
Кінець XX ст.
|
4 млрд 456млн
|
4,1х1017 |
Криза мисливської цивілізації привела людство до збиральництва і землеробства, тобто до неолітної (8-3 тис. років до н.е) революції. Період неоліту почався приблизно 5 тис, років тому. За цей час кількість народонаселення зросла з 10 до 50 млн. чол., а його сумарні енергетичні затрати – з 1,7х1014 до 6,3х1014 кДж/рік. Збільшення енергоспоживання було нерозривно пов’язане із господарською діяльністю, зокрема, з підсічно-вогневим землеробством (існує в окремих слаборозвинутих країнах і до теперішнього часу). Ця примітивна система господарювання полягала у звільненні від лісу (спалювання, вирубка) на 2-З роки ділянок для вирощування сільськогосподарських рослин. Після виснаження землі ділянку залишали для зарощування. Правда, в умовах жаркого клімату, де паводки несли багатий органікою мул, землеробство не вимагало переміщень населення, що вело до його великої концентрації. Таким чином, в неоліті в окремих місцях кількість населення сягала 200-350, а то й 500 чол./км2, а енергоспоживання – до 4 млрд. кДж/км2 на рік.
Вважають, що в античний період енергоспоживання не перевищувало рівня епохи неоліту і становило 46-50 тис. кДж/добу на душу населення. Це пояснюється тим, що вогонь і тодішні види енергії не могли дати помітного росту енергоспоживання. Отже, основний додаток до зростання енергозабезпечення тогочасного народного господарства містився в мускульній праці рабів. Сьогодні це явище спостерігається у слаборозвинутих країнах. На початку античного періоду споживання енергії становило 8,4х1014 кДж/рік, а в кінці – 2,1-2,5x1015 кДж/рік. Реальним є те, вважає Б.Б. Прохоров (1990), що в античні часи на окремих ділянках території енергоспоживання досягало 2,1x1010 кДж/км2 на рік. Такими територіями, без сумніву, були міста (Вавилон, Рим, Афіни).
Упродовж періоду феодалізму, який охоплює приблизно 1800 років, кількість населення збільшилася з 230 до 920 млн. У середині середньовіччя все людство споживало енергії б.Зх1015 кДж/рік, а в кінці – 1,7х1016 кДж/рік. Цей період пов’язаний з інтенсивним ростом міст, які вирізнялися високою щільністю населення. Наприклад, в кварталах Алжиру вона досягала 200 тис. чол. на 1км2. У середньовічному місті споживання енергії приймають 4х1012 кДж/км2 на рік.
Промислова революція збільшила енергоспоживання до 2,9-3х1016 кДж/рік. Наприклад, в Англії в середині XIX ст. споживання енергії на душу населення становило 3,2x105 кДж/добу.
На початку XX ст. населення Землі досягло 1,5 млрд. У цей період лиш за рахунок спалювання мінерального палива людство одержало дещо менше енергії – Зх1016 кДж/рік (котельні, двигуни внутрішнього згоряння, електростанції). Крім того, із продуктами харчування і затратами на їх приготування людство використало додатково ще 3x1016 кДж/рік енергії. Отже, вже на початку століття загальне споживання енергії наблизилося до 2,3х1016 кДж/рік.
До 1950 р. сумарні енергозатрати планети досягли 1,5х1017 кДж/рік. В 1980 р. сумарне енергоспоживання (із урахуванням харчування) оцінюють величиною 3,9х1017, в 2000 р. воно, згідно з прогнозами, буде становити 4,1х1017, а в 2020 р. – 5,3х1017 кДж/рік. Як бачимо, спостерігається деяке сповільнення темпів споживання енергії, що є наслідком зміни політики в бік енергозбереження.
На порозі нового тисячоліття використання енергії всього на 4 порядки нижче від того, яке Земля щороку одержує від Сонця (5,4x1021 кДж/ рік). Проміжний показник різний для регіонів планети (табл.1.4).
Та6лиця 1.4
Щільність споживання енергії порівняно із рівнем споживання сонячної радіації чи енергії для найкрупніших промислових районів світу (1965–1968 рр).
-
Регіон
Площа, км2
Споживання енергії, 1012 кДж/км2 на рік
Радіаційний баланс
1012 кДж/км2 на рік
Нью-Йорк (Манхеттен)
59
200
30
Москва
878
40
13
Цинциннаті
200
8,2
31
Західний Берлін
234
6,7
18
Лос-Анджелес
3500
6,6
34
Фербенк (Аляска)
37
5,8
5,6
Гамбург
747
4,0
17
Індустріальний район Північної Рейн-Вестфалії
10296
3,2
16
Як бачимо, в окремих регіонах виробництво і споживання енергії в процесі господарської діяльності перевищує в декілька разів сонячну енергію. Підраховано, що лише один мегаполіс Босваша, який простягнувся від Бостона до Вашингтона на 800 км в довжину і на 100–150 км в ширину (займає 1,5 % території США), споживає від 1,7х1016 до 2Дх1016 кДж/рік, або 1,5x1011–1,9x1011 кДж/км2 на рік.
Таблиця 1.5