
- •Розділ 1 Аналіз рядів розподілу
- •Порівняємо значення , Ме, м0 ;
- •Розділ 2 Аналітичні показники та середні характеристики рядів динаміки. Трендові моделі.
- •Розділ 3 Використання індексного методу для аналізу впливу окремих факторів на показники.
- •Розділ 4 Статистичні методи виявлення наявності кореляційних звязків
- •Висновки
Розділ 4 Статистичні методи виявлення наявності кореляційних звязків
У багатовимірних динамічних рядах кореляційні звязки слід вивчати в такій послідовності:
4.1 Встановити за допомогою кореляційного поля характер звязку між факторною і результативними ознаками
4.2 Перевірити наявність автокореляції у багатовимірних динамічних рядах
4.3 У разі її виявлення усунути автокореляцію. Побудувати регресійну модель
4.4 Дати економічну інтерпретацію цієї моделі.
Алгоритм розрахунку факторної та результативної ознак для проведення кореляційно-регресійного аналізу наведено в таблиці Д1.
Для попереднього виявлення наявності звязку між факторною і результативними ознаками, а також для вибору форми звязку застосовують графічний метод.
Автокореляція – це залежність наступних рівнів динамічного ряду від попередніх. Наявність автокореляції порушує одну з передумов регресійного аналізу – незалежність спостережень і приводить до викривлення його результатів.
З метою виявлення присутності чи відсутності автокореляції визначаємо значення коефіцієнтів автокореляції в рядах х та у та порівняємо їх з критичними значеннями.
Коефіцієнт автокореляції обчислюємо за формулою:
для ряду х:
Для ряду у:
Існує декілька методів усунення автокореляції. Одним з таких методів є метод введення змінної величини в рівняння регресії, де вона виконує роль фактора часу. В цьому випадку рівняння регресії матиме вигляд:
,
де - параметр, який характеризує середній приріст результативної ознаки на одиницю приросту факторної ознаки ;
- середній щорічний приріст
під впливом зміни комплексу факторів,
крім
.
Для визначення цих параметрів складають систему нормальних рівнянь, яку розв’язують методом підстановок або Крамера.
Розв’язок системи спрощується, якщо
відлік часу беруть з середини динамічного
ряду, тоді
.
Якщо в такий спосіб автокореляцію усунуто, то залишкові величини повинні бути між собою незалежними:
Цю гіпотезу перевіряють за допомогою коефіцієнта автокореляції залишкових величин, який обчислюють з певним часовим зсувом (лагом). При р=1 коефіцієнт автокореляції обчислюють за формулою:
Коефіцієнт
приймає
значення в межах від -1 до1.
Фактичне значення коефіцієнта автокореляції порівнюємо з критичним, яке беруть в таблицях математичної статистики. Якщо критичне значення автокореляції більше за фактичне, то це дає підстави стверджувати , що автокореляція залишкових величин неістотна. Отже автокореляція в рядах х, цим способом усунуто і побудовану кореляційну модель можна вважати адекватною.
Дослідимо кореляційну залежність між зростанням коефіцієнта оборотності виробничих запасів і рентабельність продукції.
Коефіцієнт оборотності виробничих
запасів =
;
Рентабельність продукції =
Дані про показники наведені в таблиці 4.2
Таблиця 4.2
Роки |
Доход |
Середня вартість виробничих запасів |
Валовий прибуток |
Собівартість продукції |
Коефіцієнт оборотності виробничих запасів |
Рентабель-ність продукції |
2002 |
1710,7 |
144,85 |
273 |
1437,7 |
11,81 |
19 |
2003 |
2112,8 |
73,85 |
253,2 |
1859,6 |
28,6 |
13,6 |
2004 |
3179,9 |
78,25 |
453,6 |
2725,63 |
40,6 |
16,6 |
Факторною ознакою буде коефіцієнт оборотності виробничих запасів, результативною – рентабельність продукції.
П
обудуємо
кореляційне поле .
Рисунок 4.1 - Кореляційне поле.
Описуємо зв'язок лінійним рівнянням регресії.
Усуваємо автокореляцію шляхом введення додаткової змінної t в рівняння регресії, яке в цьому випадку буде мати вигляд:
Y = a0 +a1x +a2t
П
a0n
+a1Σx+
a2Σt
=Σy
a0
Σx + a1Σx2
+ a2Σxt=
Σxy
a0
Σt + a1Σxt
+ a2Σt2=
Σty
араметри
даної функції визначаємо за методом
найменших квадратів з системи нормальних
рівнянь
Всі необхідні розрахунки проводимо в таблиці 4.3
Таблиця 4.3
-
t
у
х
t2
x2
уt
хt
xy
-1
19
11,81
1
139,5
-19
-11,81
224,39
0
13,6
28,6
0
817,9
0
0
388,9
1
16,6
40,6
1
1648,4
16,6
40,6
673,96
Σ
3a0 +81a1+0 = 49,2
81а
+2605,8a1 +28,8a2=1287,35
0+28,8 a1 +2a2 = -2,4
t=0
49,2
81
2
2605,8
-2,4
28,79
1287,35
Систему рівнянь можна розв’язати за методом Крамера або методом підстановок.
Розв’язання системи рівнянь методом Крамера:
Δ=
=
Δ0=
=
Δ1=
=
Δ2=
=
a0 =
;
a1=
a2 =
Розв’язання системи рівнянь методом підстановок.
;
;
Тоді отримаємо вираз:
,
тоді
,
Рівняння регресії матиме вигляд:
Визначаємо теоретичні рівні:
Перевіряємо чи залишкові величини
є незалежними. Розрахунки приведенні
в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 - Розрахунок коефіцієнта автокореляції
|
у |
х |
Y(t) |
εt |
εt+1 |
εt εt+1 |
εt2 |
-1 |
19 |
11,81 |
18,8 |
0,2 |
-0,08 |
-0,016 |
0,04 |
0 |
13,6 |
28,6 |
13,68 |
-0,08 |
0,28 |
-0,022 |
0,064 |
1 |
16,6 |
40,6 |
16,32 |
0,28 |
0,2 |
0,056 |
0,078 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Коефіцієнт автокореляції
r=
Отже при дослідженні кореляційної залежності між коефіцієнтом оборотності виробничих запасів та рентабельністю продукції виявлено прямий кореляційний зв'язок. Для усунення автокореляції було введено змінну t. Так, як =0,098 є меншим за табличне значення 0,253 це значить, що автокореляція усунено.