2. Інформаційні операції: нові погляди та можливі сценарії

Бережися найменшої ворожнечі. Iноді потоп починається з краплі однієї Сааді

Найцікавішими для цієї роботи є спеціальні інформаційні операції у конфліктах низької інтенсивності та ті, що здійснюються за мирних часів.

Проблему спеціальних інформаційних операцій у конфліктах низької інтенсивності потрібно розглядати у контексті партизанської чи антипартизанської боротьби (герил'ї, за американською термінологією), а це є темою окремого дослідження. Також необхідно підкреслити, що тему інформаційно-пропагандистської підтримки антипартизанської боротьби та взагалі інформаційних операцій у конфліктах низької інтенсивності докладно висвітлено у багатьох роботах.

Проблема спеціальних інформаційних операцій, що здійснюються за мирних часів, набагато менш досліджена. Саме тому у подальшому увагу буде приділено переважно таким операціям.

Базовим підходом дослідження є сценарний як такий, що може забезпечити найбільшу свободу дослідника у викладенні суперечливих проблем сучасного життя. Автор спирається на ретельний аналіз фактологічного матеріалу.

Після закінчення "холодної війни" проблема використання методів впливу на людську свідомість з метою дестабілізації ситуації ще раз продемонструвала свою актуальність. Розглянемо деякі приклади, що здаються нам за типові.

У середині 90-х років у Західній Африці ситуація була дестабілізована, почалися заворушення, громадянські війни і збройні конфлікти, що згодом охопили весь регіон.

Найкривавіший з них - геноцид народності тутсі, значною мірою спровокований діями радіостанції, що мала ефірну монополію. Наявність великої кількості радіоприймачів у певних верств населення (зокрема інтелігенції, за А. Грамші, або лідерів думок, за сучасною комунікативістською термінологією) та відсутність сформованої національної системи радіомовлення та інших каналів постачання оперативної інформації спричинили зростання ролі окремої, хоча й потужної радіостанції.

Під час громадянської війни у Демократичній республіці Конго (колишньому Заїрі) у серпні 1998 р. відбувся штурм повстанцями столиці - міста Кіншаси. Європейські канали телебачення протягом кількох днів транслювали сцени жорстоких розправ у Кіншасі над людьми, підозрюваними у колабораціонізмі. Їх скидали з мостів, спалювали живцем. При цьому важко, а подекуди неможливо було зрозуміти, йдеться про знищення озброєних або мирних громадян. Хвилю розправ спровокувало керівництво країни, що закликало населення до полювання на ворогів. В офіційних виступах надавали національні прикмети ворогів режиму Л. Д. Кабіли із закликами вбивати їх. Мешканці Кіншаси повідомляли журналістам про обстановку всеосяжної підозрілості: усі підозрюють усіх.

Західні інформаційні джерела повідомляли, що після жорстоких розправ юрби над людьми, підозрюваними у приналежності чи співробітництві з повсталими, син президента Лорана-Дезире Кабіли Жозеф виступив зі зверненням до населення Кіншаси і південного заходу країни утримуватися від насильства над тими, хто здається добровільно. Він також закликав заколотників скласти зброю. Перед цим влада зверталася до населення з призовом "рішуче та методично знищувати агресорів". Це пролунало як вказівка вбивати представників народу тутсі.

Досить цікавими є події в Албанії на початку 1997 р. Перебіг збройного повстання жертв албанських "МММ" не викликав здивування світової громадськості. Нищівна поразка сучасної армії від наступу озброєного народу та банд, які, за офіційною версією, не мали жодного централізованого керівництва, викликає, щонайменше, подив. Але у пресі практично немає дискусій.

Зауважимо, що за два роки після розкрадення військових складів албанської армії, коли зникла велика кількість стрілецької зброї китайського виробництва, у сусідньому югославському краї Косово і Метохії почалися активні партизанські дії. Їх здійснювала Армія визволення Косово, озброєна саме цими видами зброї.

Подібне спостерігалося й щодо інших подій. Повна відсутність у пресі критичного осмислення подій викликає досить сумні роздуми. В українській та російській літературі близьких досліджень замало. У той самий час на Заході робіт з цієї тематики існує велика кількість.