
- •Резерви росту продуктивності праці за рахунок різних техніко-економічних чинників:
- •Типове рішення задач
- •Розв’язок
- •2.6. Визначаємо загальну зміну продуктивності праці за рахунок усіх заходів щодо використання робочої сили:
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •12.1.3. Показники використання робочого часу
- •2. Коефіцієнт використання робочого дня:
- •Інтегральний показник використання робочого часу:
- •Середньофактична тривалість робочого тижня.
- •Розв’язок
- •Планування оплати праці: форми і системи
- •Розрахунок зарплати за різними системами і. Відрядна форма зарплати
- •Розв’язок
- •Тарифна сітка робітників-відрядників
- •Розв’язок
- •Розв’язок
- •Розрахунок фонду тарифної заробітної плати робітників-почасовиків
Розв’язок
Кзм =
Коефіцієнт використання
змінного режиму:
,
де: Р – режим роботи підприємства.
У випадку, коли у найбільш заповнену зміну використовуються не всі робочі місця, то розраховується коефіцієнт використання робочих місць у найбільш заповнену зміну:
,
де:
-
кількість робочих у найбільш заповнену
зміну;
Р.М. – кількість робочих місць.
При розрахунку за календарний період коефіцієнт використання робочих місць розраховується як відношення фактично відпрацьованих люд.-дн. у найбільш заповнену зміну до добутку кількості робочих місць на число робочих днів за період.
У нашому прикладі:
, тобто робочі місця у найбільш
заповнену зміну використовувались
Інтегральний показник використання робочих місць:
.
У нашому прикладі:
=
. Таким чином,
робочі місця на підприємстві у червні
використовувались на %
Загальна зміна чисельності працівників на підприємстві визначається в абсолютному та відносному вираженні:
1. Абсолютна зміна: А =
–
.,
де
і
– фактична і запланована
середньооблікова кількість робітників
(працівників).
2. Відносна зміна з урахуванням процента
виконання плану випуску продукції:
,
де: Qпл. та Q1 – запланований і фактичний випуск продукції.
3. Динаміка чисельності:
.
Рух робочих кадрів визначається за допомогою абсолютних і відносних показників:
І. Абсолютні показники:
- Оборот з прийому (
)
включає зовнішній оборот з прийому
(сума прийнятих) та внутрішній оборот
(перехід з однієї категорії працівників
в іншу).
- Оборот зі звільнення (
)
включає зовнішній оборот зі звільнення
та внутрішній : перехід з однієї категорії
в інші.
- Плинність кадрів (П), тобто чисельність звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни, а також у результаті невідповідності кваліфікації.
П. Відносні показники:
Коефіцієнт обороту з прийому:
.
Показує, скільки відсотків складають прийняті на роботу у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.
Коефіцієнт обороту зі звільнення:
.
Показує, скільки відсотків складають звільнені з роботи у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.
Коефіцієнт плинності:
.
Показує скільки відсотків складають звільнені за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни у даному періоді відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.
Загального обороту:
.
Показує скільки відсотків складають прийняті й звільнені робітники за даний період відносно середньооблікової кількості зайнятих на виробництві.
Узагальнюючим показником
рівня кваліфікації робітників є середній
тарифний розряд робітників (
).
Він визначається по професіях
робітників у розрізі цехів і по
підприємству в цілому, у
більшості випадків за
формулою, що рекомендується:
,
де:
— розряд робітника;
— чисельність робітників визначеного
розряду.
Сутність методу розрахунку продуктивності праці за факторами
1. За базу розрахунку береться показник
продуктивності праці в базисному
періоді:
,
де:
- випуск продукції у фактично діючих
цінах за базовий період, тис. грн.;
-
чисельність працівників
у базовому періоді, осіб.
Визначається так звана «вихідна
чисельність» працівників як відношення
планового обсягу випуску продукції (
)
до базисної продуктивності праці
(виробітку), тобто це буде чисельність
працівників на початок року:
або
.
Де:
-
коефіцієнт зростання обсягу виробництва
в плановому році порівняно з базисним.
4. З урахуванням сумарної економії за
всіма факторами
(
)
визначається відносний
приріст продуктивності праці за
формулою:
.
Звідси неважко визначити і планову продуктивність праці, і планову кількість працівників.
Сутність методу розрахунку продуктивності праці за «нормативною базою на початок планового періоду» і основні фактори, що використовуються при цьому
1. Трудомісткість виробничої програми
за нормами
на початок року (
):
.
Де:
-
трудомісткість і-го виробу по нормах
на початок року, нормо-годин;
- кількість і-х виробів за річним планом,
тис. од.
2. Чисельність робітників на нормованих
роботах (відрядників) за станом норм
на початок планового року (
):
.
Чисельність інших категорій працівників станом на початок року з урахуванням зростання обсягу виробництва, але без обліку економії відповідно до заходів (
).
4. Сумарна чисельність працівників
станом на початок планового року (
):
.
5. Виробіток на одного працівника
(продуктивність праці) станом на початок
року (
):
.
Де:
- товарна (валова) продукція на плановий
рік, тис. грн.
1. Економія чисельності робітників
за рахунок зниження трудомісткості
продукції -
.
Застосовується базове значення
корисного фонду часу роботи одного
робітника (
)
і плановий коефіцієнт виконання норм
(
):
.
Де:
- трудомісткість і-го виробу по нормах
на початок року і планова, нормо-годин;
- плановий коефіцієнт виконання норм;
- кількість і-х виробів за планом, од.;
- ефективний фонд робочого часу;
п - кількість найменувань виробів за планом 1, 2, 3 ... п.
Може бути й інший варіант розрахунку,
якщо розраховується не планова
трудомісткість виробу (з урахуванням
строків упровадження й обсягів), а
трудомісткість виробу після проведення
заходу. Практично, якщо розрахунок
робиться на рік - то це трудомісткість
і-го виробу на кінець року, якщо на
квартал - то це трудомісткість на початок
наступного кварталу:
.
Де:
-
трудомісткість і-го виробу після
проведення заходу, нормо-годин;
- випуск і-го виробу після проведення
заходу, од.
2. Економія чисельності робітників
від підвищення середніх норм виробітку
(
):
де
,
- базовий і звітний коефіцієнт виконання
норм.
У цій формулі еліміновано вплив зниження трудомісткості продукції і зміни корисного фонду часу роботи робітника.
3. Економія чисельності робітників
від поліпшення використання фонду часу
робітників (
):
.
Оскільки коефіцієнт виконання норм є інтенсивним показником, то при розрахунку економії за рахунок поліпшення використання фонду часу робітника варто брати його планове значення.
Далі розраховується:
Планова чисельність робітників-відрядників, як різницю між чисельністю робітників-відрядників на початок року й економією чисельності робітників за трьома факторами:
.
Сумарна економія чисельності за усіма категоріями працівників (
):
.
Планова чисельність працівників (
):
.
Планова продуктивність праці (
):
.
Зростання продуктивності праці порівняно з рівнем на початок року:
або
.