Норма часу - це кількість робочого часу, яка необхідна для виконання певної роботи (операції) в найбільш раціональних для даного підприємства організаційних, технічних і господарських умовах з урахуванням передового виробничого досвіду. Склад норми часу можна представити такою формулою:

де: – час підготовчо-завершувальної роботи;

- оперативний (основний) час, що включає основний і допоміжний час;

- час на обслуговування робочого місця;

- час на відпочинок і особисті потреби;

- штучна норма часу.

Норма часу може бути:

• Штучна: визначає витрати робочого часу на одиницю продукції:

• Штучно-калькуляційна: використовується з метою визначення загальних витрат часу на виробництво продукції або операцій, тобто калькуляцію всіх витрат: ,

де: n – кількість одиниць продукції у партії (завданні).

• Норма часу на виготовлення всієї партії виробів або виконання всього завдання:

або .

Норма виробітку - це обсяг роботи (кількість одиниць роботи), який необхідно виконати в одиницю часу. Вона визначається виходячи з норми часу і встановлюється у тих випадках, коли протягом зміни виконується одна і та ж робота, що регулярно повторюється (операція).

Для розрахунку норми виробітку використовується формула: ,

де: - змінний фонд робочого часу;

- встановлена норма часу на одиницю виробу.

Норма виробітку за зміну: .

Між нормою часу і нормою виробітку існує така залежність:

Норма обслуговування - це кількість об'єктів, які повинні обслуговуватися в одиницю часу одним або декількома працівниками. Вона є похідною від норми часу і розраховується за формулою:

,

де: - норма часу на обслуговування одиниці устаткування, виробничих площ, тобто це та кількість часу, яка необхідна в певних організаційно-технічних умовах на обслуговування впродовж зміни (місяцю) одиниці устаткування;

n – кількість одиниць роботи, що виконується протягом певного періоду;

К – коефіцієнт, який враховує виконання додаткових функцій, що не враховані нормою часу, а також час на відпочинок та особисті потреби.

Норма чисельності працівників - це величина сукупних витрат праці (робочого часу) виробничого персоналу підприємства або окремих категорій працівників, яка виражена через необхідну для виконання даної роботи чисельність персоналу. Вона визначається таким чином:

,

де: - норма чисельності персоналу; О – загальна кількість одиниць устаткування, що обслуговується, квадратних метрів виробничої площі; - норма обслуговування.

Загальний рівень санітарно-гігієнічних умов праці розраховують за формулою середньою геометричною з часткових коефіцієнтів умов праці:

Середній рівень організації праці визначають за формулою:

Поліпшення рівня організації праці призводить:

- до зростання продуктивності праці, яку у відносній формі розраховують за формулою:

Де: - середній рівень організації праці відповідно до та після покращення.

- до економії чисельності робітників, яку відносній формі розраховують за формулою:

.

Форма обліку загальних витрат робочого часу

Середньогодинна продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному (натуральному) вираженні у середньому за одну годину виготовляє один робітник. Середньоденна продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному (натуральному) вираженні у середньому за один день виготовляє один робітник.

Облік витрат праці певної категорії працівників

Середньомісячна (середньоквартальна, середньопіврічна, середньорічна) продуктивність праці одного робітника ( ): Показує скільки продукції у вартісному або натуральному вираженні у середньому виготовляє за місяць (квартал, півріччя, рік) один робітник. Середньомісячна (середньоквартальна, середньопіврічна, середньорічна) продуктивність праці одного працівника ( ): Показує скільки продукції у вартісному або натуральному вираженні у середньому за місяць (квартал, півріччя, рік) приходиться на одного працівника.

Між вищезазначеними показниками середньої продуктивності праці існує взаємозв’язок наступного виду:

Де: - відповідно середня тривалість робочого дня і робочого періоду;

- питома вага робітників в загальній кількості працівників.

Трудомісткість одиниці продукції (t) – це обернений показник рівня продуктивності праці, який характеризує витрати робочого часу в середньому на виготовлення одиниці продукції, тобто він є зворотньою величиною показника середньої продуктивності праці: .

Перерахунок обсягу продукції, що випускається, в умовно-натуральних вимірниках здійснюється за допомогою перевідних коефіцієнтів, що враховують різну трудомісткість продукції або інші споживацькі властивості виробів:

де: - обсяг i-го виду продукції в натуральних одиницях (тонн, метрів, літрів тощо);

- перерахунковий коефіцієнт i-го виду продукції.

Перерахунковий коефіцієнт визначається діленням реального значення якої-небудь ознаки (властивості) виробу на його умовну величину:

.

Нормативно-чиста продукція - це грошова оцінка трудомісткості виробничої програми або вартісна оцінка повної (загальної) трудомісткості товарної продукції підприємства. Вона є частиною ціни продукції і відображає величину нової вартості, що створена працею колективу даного підприємства:

,

де: - основна та додаткова заробітна плата виробничих робітників з урахуванням відрахувань на соціальне страхування в плановій калькуляції собівартості виробу;

- коефіцієнт співвідношення заробітної плати виробничо-промислового персоналу і заробітної плати основних робітників;

- прибуток, який встановлюється на базі нормативної рентабельності.

Для розрахунку нормативно-чистої продукції визначають спочатку норматив чистої продукції за певним видом продукції (НЧП).

Нормативно-чиста продукція розраховується за формулою:

,

де: - обсяг виробництва і-того виду продукції;

n – кількість видів продукції.

З метою визначення динаміки або характеристики виконання плану з продуктивності праці розраховують індекси продуктивності праці:

• Індивідуальний індекс продуктивності праці: .

• Зведений (агрегатний) індекс продуктивності праці:

- для однорідної продукції;

- для різнорідної продукції.

Де: , - продуктивність праці на і-тому підприємстві відповідно в базовому та звітному періодах;

, - трудомісткість одиниці продукції відповідно в базовому та звітному періодах;

- обсяг виробництва продукції на і-тому підприємстві в звітному періоді;

- загальні витрати робочого часу на виробництво продукції або середньооблікова чисельність працівників (робітників) на і-тому підприємстві у звітному періоді.

Резерви росту продуктивності праці за рахунок різних техніко-економічних чинників:

• Зростання продуктивності праці за рахунок зниження трудомісткості: ,

де: , - трудомісткість одиниці продукції відповідно за базовий і звітний періоди.

• Економія чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості:

Де: ФРЧ – фонд робочого часу одного робітника за рік (ефективний);

- коефіцієнт, що враховує термін упровадження заходів, і який розраховується як відношення тривалості часу дій заходів на кількість місяців, що нараховує рік;

- коефіцієнт виконання норм.

• Зростання продуктивності праці за рахунок покращення використання робочого часу (зменшення його втрат):

,

де: , - питома вага фактичного (ефективного) фонду робочого часу, %;

, - питома вага втрат фонду робочого часу відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок втрат від браку:

,

де: , - питома вага браку відповідно в базовому та звітному періодах, %.

, - питома вага якісної продукції відповідно в базовому та звітному періодах, %.

 Зміна продуктивності праці за рахунок змін питомої ваги кооперованих поставок:

,

де: , - питома вага кооперованих поставок відповідно в базовому та звітному періодах, %.

• Зміна продуктивності праці за рахунок підвищення ступеня виконання норм відстаючими робітниками:

,

де: , - чисельність робітників за групами, в яких рівень виконання норми нижче за 100%;

, - середнє виконання норм відповідно до груп 1 і 2;

- питома вага робітників, які не виконують норми виробітку.

Загальне зростання продуктивності праці за всіма групами резервів розраховують за формулою:

або .

Де: - економія чисельності за всіма групами резервів;

- початкова чисельність робітників.

Вплив приросту продуктивності праці на економію чисельності персоналу можна розрахувати за формулою: ,

де: - індекс продуктивності праці за всіма групами резервів росту.

Типове рішення задач

9.1.

На річну продуктивність праці робітників підприємства вплинули такі чинники:

- модернізація технологічного устаткування (у 45% основних робітників продуктивність виросла на 9%);

- упровадження централізованої системи обслуговування робочих місць (знижені втрати робочого часу всіма робітниками з 13 до 9% річного фонду робочого часу);

- підвищено коефіцієнт змінності (питома вага основних робітників у загальній чисельності зросла з 47,7 до 52,5%).

Визначити:

1. Приріст середньорічної продуктивності праці одного робітника за рахунок усіх трьох чинників.

2. Середньорічну продуктивність праці одного робітника у звітному році, якщо базова продуктивність праці дорівнює 9794 грн.

Зробити висновки.

Розв’язок

1. Загальний приріст середньорічної продуктивності праці за рахунок усіх чинників визначають за формулою:

1. 1. Визначаємо відносний приріст середньорічної продуктивності праці за рахунок модернізації устаткування:

1.2. Визначаємо індекс середньорічної продуктивності праці за рахунок скорочення втрат робочого часу:

1.3. Визначаємо індекс середньорічної продуктивності праці за рахунок збільшення питомої ваги робітників у структурі

промислово-виробничого персоналу:

1.4. Визначаємо загальний приріст середньорічної продуктивності праці за рахунок усіх чинників: .

2. Визначаємо середньорічну продуктивність праці одного робітника у звітному році, якщо базова продуктивність праці дорівнює 9794 грн.:

оскільки

Висновок:

9.2.

На підприємстві трапився нещасний випадок. Простої устаткування призвели до втрати робочого часу у розмірі 235люд.-год. Через непрацездатність травмованих робітників втрати робочого часу склали 44 робочих дні по 8 годин кожний. На ліквідацію наслідків аварії витрачено 1308люд.-год робочого часу. Чисельність робітників на підприємстві – 700 осіб, реальний фонд робочого часу одного робітника - 168 годин, базова продуктивність праці - 8950 грн.

Визначити:

1. Відносне зниження продуктивності праці за даний місяць.

2. Обсяг недоотриманої продукції в результаті нещасного випадку.

Зробити висновки.